Життя проходить, навіть пролітає
І день за днем зникає в небуття
Хтось ще живе, а когось вже немає
Так скоро зупинилося чиєсь життя.

Настане день і землю ми залишим
Настане час зустрінемось із Ним
Життя моменти, все земне, тут лишим
А там рішатись буде по ділам твоїм!

Чого здобув живучи стільки в тілі…
На що життя віддав…чи змарнував
Хто тут скеровував твої всі цілі?
Яку частину на служіння ти віддав?

Що ти зробив? Питання рубом стане
Я стільки всього для тебе подав,
У горлі комом відповідь застрягне
Немає що сказати… просто промовчав!

А в середині біль пече сильніше,
Чому ? Чому я злегковажив тим що мав ?
А що ж мене манило все сильніше,
Чому, належного для пана не віддав!

Собі старався вперше догодити
Щоб у житті не гірше інших був,
Так мало часу з Богом було говорити
А інколи про це, я навіть і забув!

Я кращу пору ждав усе служити
Одному так нестерпно все нести,
А потім, були клопоти, сімʼя і діти
Що часу зовсім не було для інших діл!

А потім старість скоро так підкралась
І стало тяжко, все боліло день за днем
І ще тоді душа чогось бажала
І відізвався в серці тяжкий щем!

Та ти сказав, що для тебе запізно
Хай молоді життя присвячують служить,
Твоє життя закінчилось на жаль безплідно
І пора вічність вже переступить.

А що ж, вже там, що там мене чекає?
Що говорити буду коли пан прийде!
Талант що закопав, напевно відкопаю
Мабуть, його в мене Він забере.

Бо не примножив, що мені залишить..?
Те що Його, Він має забирать,
А мені те що заробив, віддати мусить
І моя частка, вічно там страждать.

Життя без Бога вже і є страждання,
Якщо це зрозумієш друже мій!
Тому, не легковаж, віддайся без вагання
Йому служити час настав вже твій !!!

©️свєта лесковець