Адвокат Андрій Йосипов: Справа Дмитра РюмшинаСуддею Печерського суду Єрмічовою ухвалено безпрецедентне в своїй абсурдності рішення про визначення застави (в якості альтернативи триманню під вартою) в розмірі - 90 000 000 грн.
Девʼяносто мільйонів у провадженні за підозрою Дмитра у неповідомленні ДБР про факти СЗЧ військовослужбовцями.
Девʼяносто мільйонів у злочині без заподіяння наслідків у вигляді шкоди здоровʼю, чи смерті.
Девʼяносто мільйонів у злочині, який не повʼязаний з корупцією і в якому не завдано матеріальних збитків.
Девʼяносто мільйонів у справі де прокурор Кобець підтверджує факт повідомлення про самовільне залишення частини військовими до ВСП та ОК «Захід».
Факт ігнорування випадків СЗЧ, відсутності реакції чи умисного приховування - не інкримінують!
Інкримінують лише не направлення повідомлень до ДБР.
Інкримінують не направлення повідомлень навіть в період відряджень, незважаючи на наявність ТВО на час відряджень.
Інкримінують обовʼязок повідомлень після повернення з відряджень.
Загальна кількість випадків СЗЧ - 630.
Кількість випадків за час перебування командира в частині (не у відрядженні) - 27.
Як наслідок, стверджують про те, що не вживались заходи по пошуку СЗЧшників.
Нагадаю, безпосередньо пошуком займається ВСП, що прямо передбачено профільним законом. ДБР проводить розслідування, а не займається пошуком.
Тоді питання! Якщо заходи по пошуку тих хто залишив частину проводить ВСП, а вони не здійснювались, до чого тут Рюмшин?
Ще раз, факт повідомлення Рюмшиним ВСП та ОК «Захід» прокурори підтверджують.
Ігнорують вимоги ст. 59 Статуту які зобовʼязують повідомляти лише про корупційні правопорушення. СЗЧ не є корупційним.
Ігнорують вимоги Інструкції з надання доповідей № 604, яка розмежовує повідомлення про СЗЧ (п.21) та про інші кримінальні злочини.
Нагадаю, СЗЧ стає злочином лише по перебігу 3 днів. Не може бути застосовано вимогу про негайне повідомлення після виявлення. Військовий може бути поза межами строю з багатьох причин, цьому передує відповідна перевірка.
І, як на мене, важливо, ігнорують покази свідків під час засідання, які повідомили: а) обовʼязок повідомлення до ДБР покладено на особу відповідальну за проведення службового розслідування наказом про розслідування; б) контроль за виконанням цього покладено на начальника …. Тим же наказом. Не на керівника частини. (Для недопущення ризику - без зазначення посад)
Отже, керівником частини повністю було забезпечено виконання порядку таких повідомлень. Прямий обовʼязок у командира частини здійснення таких повідомлень відсутній.
Проігноровано факт того, що правоохоронним органом в системі ЗСУ є ВСП, а не ДБР. І закон покладає прямий обовʼязок повідомлень до ВСП, що власне і випливає із статутів, профільних законів та диспозиції статті 426 КК, що і було зроблено абсолютно за кожним фактом.