В Німеччині, насправді, не так уже й багато громадян з українським корінням. Саме громадян. Щоправда, їх кількість зростає: наприклад, минулого року німецького громадянства набули 6 тисяч осіб, це третій показник серед іноземців (перший, ясна річ - в арабів, самі лише сирійці дали в 2023 році цифру в 75 тисяч нових бундесбюргерів. Навіть турків набагато менше - 10,2 тисячі). Загалом же, німецькими громадянами є десь так близько 60-70 тисяч, як ото кажуть, етнічних (чи, як я - фотоетнічних) українців. З них повнолітніх - ну, кругом-бігом 50 тисяч.
Це навіть не піввідсотка німецьких виборців. Але мені б все одно кортіло, аби вони проголосували за мою партію. Бо FDP - це партія проукраїнська. Партія, яка першою висловила відкриту підтримку Україні в її спротиві кислобздіям і яка запхала глибоко в сраку чи не єдиного власного лідера, який бодай мугикнув щось про "переговори з Владімір Владіміровічєм", такого собі Вольфґанга Кубікі. Я справді вже багагато часу не бачу ні кубіки, ані шаріки, зник кудись із горизонту. А FDP за час навали виділилася саме тим, що організувала кампанію за надання Україні "Леопардів", а зараз веде таку ж кампанію за надання "Таурусів" - щоправда, дехто вважає, що з "Таурусами" вже так проволинили, що кислобздії встигли підготуватися.
Є ще одна німецька партія, яка безумовно підтримує Україну - це "зелені". Але мені вони, як німці кажуть, "suspekt", позаяк вони невиправні ліваки та рожевенькі понічки, які "за фсьо харошейє". Останнім справді компетентним "зеленим" був Йошка Фішер, але це було давно.
Саме тому я повернувся до FDP після довгої перерви. Відверто скажу: партія позиціонує себе, як "партію економіки", а я в економіці не вельми петраю: так, шість семестрів в університеті, де один професор постійно хворів, а інший, родом із Венесуели, зі страшним південноамериканським акцентом, на лекціях грав на гітарі та розповідав про свою онуку. Але їх дієва підтримка України та, до речі, Ізраїлю - це моє. :)
Хтось із моїх підписників назвав її "партією адвокатів та зубних лікарів" і висловив здивування - мовляв, що я з цими людьми забув. Ну, оте й забув. Ліпше я буду з компетентними в своїй справі адвокатами, бухгалтерами та зубними лікарями, аніж із "птєнцамі гнєзда Шрьодерова" чи ще з кимось.
Зараз у FDP справи далеко не найкращі: за опитуваннями, партія набирає 5% голосів - на минулих виборах було набагато більше. Якщо втримає або збільшить цю кількість, то пройде до парламенту, як ні - то не пройде, хіба що кілька кандидатів, які отримають прямі мандати. Але це не змушує лібералів шукати, що б такого приємненького сказати виборцям, як би їх обдурити, аби ті за них проголосували - а там бодай півень зозулею кує. Є програма, в якій чітко написано, що пропонується. І, як сказав один із лідерів партії, такий собі Марко Бушманн (він зараз виконує обов'язки Генсека FDP): "Ліпше взагалі не бути владою, аніж бути поганою владою". Мене це цілком влаштовує. Це й є демократія, а не зелене багно, яке заради голосів ладне називати себе "соціально-консервативно-ліберально-національно-лібертаріансько-казнаякою силою", під час війни роздумувати про "ребрендінг" (хто не знає, це така штука, коли якась партія, яка повністю обкалялася ріденько, раптом бере іншу назву, малює інші кольори та співає іншої пісеньки - і робить вигляд, що ті, які обкалялися - були зовсім не вони), аби лише їм дозволили й далі ремигати грошима.
Заради Бога, не подумайте, що це такий передвиборчий спіч. Ні. Я просто пояснюю сам собі, а також тим, хто дивується, бачачи мене в "партії зубних лікарів" - що я там забув. Мені правда було б дуже приємно, якби я дізнався, що бундесбюргери українського походження проголосували за FDP, але це навряд чи матиме вплив на загальну ситуацію. Бо таких тут малувато буде. Ми - не араби, араби - не ми. :)
Борис Немировсикий.
Це навіть не піввідсотка німецьких виборців. Але мені б все одно кортіло, аби вони проголосували за мою партію. Бо FDP - це партія проукраїнська. Партія, яка першою висловила відкриту підтримку Україні в її спротиві кислобздіям і яка запхала глибоко в сраку чи не єдиного власного лідера, який бодай мугикнув щось про "переговори з Владімір Владіміровічєм", такого собі Вольфґанга Кубікі. Я справді вже багагато часу не бачу ні кубіки, ані шаріки, зник кудись із горизонту. А FDP за час навали виділилася саме тим, що організувала кампанію за надання Україні "Леопардів", а зараз веде таку ж кампанію за надання "Таурусів" - щоправда, дехто вважає, що з "Таурусами" вже так проволинили, що кислобздії встигли підготуватися.
Є ще одна німецька партія, яка безумовно підтримує Україну - це "зелені". Але мені вони, як німці кажуть, "suspekt", позаяк вони невиправні ліваки та рожевенькі понічки, які "за фсьо харошейє". Останнім справді компетентним "зеленим" був Йошка Фішер, але це було давно.
Саме тому я повернувся до FDP після довгої перерви. Відверто скажу: партія позиціонує себе, як "партію економіки", а я в економіці не вельми петраю: так, шість семестрів в університеті, де один професор постійно хворів, а інший, родом із Венесуели, зі страшним південноамериканським акцентом, на лекціях грав на гітарі та розповідав про свою онуку. Але їх дієва підтримка України та, до речі, Ізраїлю - це моє. :)
Хтось із моїх підписників назвав її "партією адвокатів та зубних лікарів" і висловив здивування - мовляв, що я з цими людьми забув. Ну, оте й забув. Ліпше я буду з компетентними в своїй справі адвокатами, бухгалтерами та зубними лікарями, аніж із "птєнцамі гнєзда Шрьодерова" чи ще з кимось.
Зараз у FDP справи далеко не найкращі: за опитуваннями, партія набирає 5% голосів - на минулих виборах було набагато більше. Якщо втримає або збільшить цю кількість, то пройде до парламенту, як ні - то не пройде, хіба що кілька кандидатів, які отримають прямі мандати. Але це не змушує лібералів шукати, що б такого приємненького сказати виборцям, як би їх обдурити, аби ті за них проголосували - а там бодай півень зозулею кує. Є програма, в якій чітко написано, що пропонується. І, як сказав один із лідерів партії, такий собі Марко Бушманн (він зараз виконує обов'язки Генсека FDP): "Ліпше взагалі не бути владою, аніж бути поганою владою". Мене це цілком влаштовує. Це й є демократія, а не зелене багно, яке заради голосів ладне називати себе "соціально-консервативно-ліберально-національно-лібертаріансько-казнаякою силою", під час війни роздумувати про "ребрендінг" (хто не знає, це така штука, коли якась партія, яка повністю обкалялася ріденько, раптом бере іншу назву, малює інші кольори та співає іншої пісеньки - і робить вигляд, що ті, які обкалялися - були зовсім не вони), аби лише їм дозволили й далі ремигати грошима.
Заради Бога, не подумайте, що це такий передвиборчий спіч. Ні. Я просто пояснюю сам собі, а також тим, хто дивується, бачачи мене в "партії зубних лікарів" - що я там забув. Мені правда було б дуже приємно, якби я дізнався, що бундесбюргери українського походження проголосували за FDP, але це навряд чи матиме вплив на загальну ситуацію. Бо таких тут малувато буде. Ми - не араби, араби - не ми. :)
Борис Немировсикий.