Відмінність статусів заявника та потерпілого у кримінальному провадженні про зникнення військовослужбовця
Закон про статус зниклих безвісти зазначає, що розшук зниклих здійснюється органами Національної поліції. Отже перше, що необхідно зробити у разі зникнення військовослужбовця, це подати заяву про зникнення особи до найближчого відділу поліції.
На підставі поданої заяви відкривається кримінальне провадження, про що вносяться відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
Таким чином особа, яка подала заяву про зникнення, набуває статус заявника, права якого визначені ст.60 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).
Заявник має лише чотири права, які передбачені цією статтею, а саме:
1. Отримати від органу поліції документ про прийняття та реєстрацію заяви (талон-повідомлення про реєстрацію заяви).
2. Отримати витяг з ЄРДР (видається протягом доби з часу реєстрації заяви про зникнення).
3. Подавати на підтвердження своєї заяви речі та документи (особисті речі та медична документація зниклого, біологічні зразки для ДНК-експертизи тощо).
4. Отримати інформацію про закінчення розслідування (закінчується у разі повернення зниклого з полону або ідентифікації останків).
Як бачимо, перелік прав заявника є досить обмеженим. Це пояснюється тим, що подати заяву про зникнення може будь-яка особа (сусіди, побратими, військова частина тощо) і на цьому її участь у розслідуванні фактично припиняється.
Для того, щоб в повній мірі реалізовувати свої права у кримінальній справі про зникнення особи, слід змінити статус з заявника на потерпілого.
Так, згідно зі ст.55 КПК України, потерпілою є фізична особа, якій злочином завдана моральна, фізична або майнова шкода.
Під цю категорію, як правило, підпадають родичі зниклого військовослужбовця.
Для визнання себе потерпілим, член сім'ї може подати заяву про визнання його потерпілим з обов'язковим наданням документів, які підтверджують родинні зв'язки зі зниклим.
Потерпілий підлягає допиту по питанням, що стосуються обставин зникнення та йому вручається пам'ятка про права та обов'язки потерпілої особи.
Отже, наявність на руках такої пам'ятки підтверджує статус потерпілої особи.
Перелік прав потерпілих є значно ширшим і, крім наданих заявнику, включає такі права:
1. Подавати докази слідчому, прокурору.
2. Заявляти відводи і клопотання.
3. Давати пояснення та показання.
4. Оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора.
5. Мати власного представника, який буде здійснювати всі необхідні дії замість вас.
6. На відшкодування шкоди, завданої злочином.
Отже, для реалізації всіх прав, наданих Законом, заявнику, якщо його одразу не визнано потерпілим, необхідно подати відповідне клопотання на ім'я слідчого.
В наступному пості розглянемо питання про можливість одночасної участі двох і більше потерпілих в одному кримінальному провадженні про зникнення військовослужбовця.
Якщо у вас залишились запитання, або ви хотіли б отримати відповіді на інші питання, можете задати їх фахівцям Адвокатського об'єднання "Ангелін та Партнери", зателефонувавши на Гарячу лінію безоплатної юридичної підтримки рідних зниклих безвісти:
066 053 11 39 та 068 053 11 39.
Дзвінки приймаються кожного робочого дня з 10.00 до 18.00.
Закон про статус зниклих безвісти зазначає, що розшук зниклих здійснюється органами Національної поліції. Отже перше, що необхідно зробити у разі зникнення військовослужбовця, це подати заяву про зникнення особи до найближчого відділу поліції.
На підставі поданої заяви відкривається кримінальне провадження, про що вносяться відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
Таким чином особа, яка подала заяву про зникнення, набуває статус заявника, права якого визначені ст.60 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).
Заявник має лише чотири права, які передбачені цією статтею, а саме:
1. Отримати від органу поліції документ про прийняття та реєстрацію заяви (талон-повідомлення про реєстрацію заяви).
2. Отримати витяг з ЄРДР (видається протягом доби з часу реєстрації заяви про зникнення).
3. Подавати на підтвердження своєї заяви речі та документи (особисті речі та медична документація зниклого, біологічні зразки для ДНК-експертизи тощо).
4. Отримати інформацію про закінчення розслідування (закінчується у разі повернення зниклого з полону або ідентифікації останків).
Як бачимо, перелік прав заявника є досить обмеженим. Це пояснюється тим, що подати заяву про зникнення може будь-яка особа (сусіди, побратими, військова частина тощо) і на цьому її участь у розслідуванні фактично припиняється.
Для того, щоб в повній мірі реалізовувати свої права у кримінальній справі про зникнення особи, слід змінити статус з заявника на потерпілого.
Так, згідно зі ст.55 КПК України, потерпілою є фізична особа, якій злочином завдана моральна, фізична або майнова шкода.
Під цю категорію, як правило, підпадають родичі зниклого військовослужбовця.
Для визнання себе потерпілим, член сім'ї може подати заяву про визнання його потерпілим з обов'язковим наданням документів, які підтверджують родинні зв'язки зі зниклим.
Потерпілий підлягає допиту по питанням, що стосуються обставин зникнення та йому вручається пам'ятка про права та обов'язки потерпілої особи.
Отже, наявність на руках такої пам'ятки підтверджує статус потерпілої особи.
Перелік прав потерпілих є значно ширшим і, крім наданих заявнику, включає такі права:
1. Подавати докази слідчому, прокурору.
2. Заявляти відводи і клопотання.
3. Давати пояснення та показання.
4. Оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора.
5. Мати власного представника, який буде здійснювати всі необхідні дії замість вас.
6. На відшкодування шкоди, завданої злочином.
Отже, для реалізації всіх прав, наданих Законом, заявнику, якщо його одразу не визнано потерпілим, необхідно подати відповідне клопотання на ім'я слідчого.
В наступному пості розглянемо питання про можливість одночасної участі двох і більше потерпілих в одному кримінальному провадженні про зникнення військовослужбовця.
Якщо у вас залишились запитання, або ви хотіли б отримати відповіді на інші питання, можете задати їх фахівцям Адвокатського об'єднання "Ангелін та Партнери", зателефонувавши на Гарячу лінію безоплатної юридичної підтримки рідних зниклих безвісти:
066 053 11 39 та 068 053 11 39.
Дзвінки приймаються кожного робочого дня з 10.00 до 18.00.