😈 Peer Kusiv, Felix Raphael, Hold You

Закриті клуби багачів. Вічно-німі. Відірвані від світу, мовчать на вулицях найнепримітніших районів, без адресів, координат і телефонів. Зустрічі простих людей, які не знають прайс-листiв і цін. Для них все в тривіальному житті банально-нудно. Сумки, Cartier, айфони. Готелі п’ять зірок, розкішні яхти, вілли. Коштовності, елітні бренди, курорти, спа, дизайнерські апартаменти — ми молимось предметам розкоші, які давно у них не викликають радість. І не наповнять барвами життя. І не затягнуть в світ скаженого консьюмеризму. І все, що нам яскраво сниться — для них давно утратило важливість. Їм вже давно немодно вірити чарам слова «Куплю». У світі невситимої жаги покупок, вони в своїх переконаннях — запеклі атеїсти. Завʼязані у кокон непокори, байдужi до життя єретики. В своїх безадресних бюро, однозалежні антиклерикали. І ми ненавидимо їх. І ми не хочемо так жити. І ми тому читаємо про них в журналах і за кредитні кошти скуповуємо речі образу їх величі: останні айфони, абонементи в фітнес-клуби, мріємо про гольф, кращі приватнi школи для своїх дітей, які нам, на жаль, не по кишені. Ми прагнемо збагнути. І прийняти. Пробачити авансом їм все те, чого самі не зможемо здобути.

text: α ексклюзивно для @archives