сонечка із ВСЛ подарували на день народження три мої давні бажанки🥹
- «Під скляним ковпаком» Сильвія Платт - єдиний прозовий твір у житті авторки, яка страждала на хронічну депресію та від чоловіка тирана. чи можна її назвати вершиною депресивної прози? не знаю, будемо читати та вирішувати.
- «Танець недоумка» Ілларіон Павлюк - єдина книга у автора, яку я ще не читала, але дуже хочу. знаю, що ця книга інакша в бібліографії автора і різниться жанром: наукова фантастика (більше ніц не знаю і більше вважаю не потрібно, аби не ставити очікування). і, до речі, відгуки на «Я бачу вас цікавить пітьма» і «Білий попіл».
- «Жнець» Террі Пратчетт - продовження циклу «Морт», який запав у мою душоньку своєю нестандартністю та британським гумором. з відгуком можна ознайомитися ось тут.
коротше, це було неочікувано (причому в прямому сенсі, поки смс не бемкнула), та дуже приємно☺️ ще раз щиро дякую🤍
пишіть, що читали, які ваші враження і за що радите взятися першим, бо руки чешуться взятися за все🫠
- «Під скляним ковпаком» Сильвія Платт - єдиний прозовий твір у житті авторки, яка страждала на хронічну депресію та від чоловіка тирана. чи можна її назвати вершиною депресивної прози? не знаю, будемо читати та вирішувати.
- «Танець недоумка» Ілларіон Павлюк - єдина книга у автора, яку я ще не читала, але дуже хочу. знаю, що ця книга інакша в бібліографії автора і різниться жанром: наукова фантастика (більше ніц не знаю і більше вважаю не потрібно, аби не ставити очікування). і, до речі, відгуки на «Я бачу вас цікавить пітьма» і «Білий попіл».
- «Жнець» Террі Пратчетт - продовження циклу «Морт», який запав у мою душоньку своєю нестандартністю та британським гумором. з відгуком можна ознайомитися ось тут.
коротше, це було неочікувано (причому в прямому сенсі, поки смс не бемкнула), та дуже приємно☺️ ще раз щиро дякую🤍
пишіть, що читали, які ваші враження і за що радите взятися першим, бо руки чешуться взятися за все🫠