ЧАСТИНА 1
У своєму календарі на поточний рік, я
ПРОПИСАВ період жовтень-грудень так: «Вибори в Штатах, подальша картина світу».
Помітьте, що не «нова», а «подальша». І я виявився правий. Правий тому, що у випадку перемоги Харріс - політика США, в першу чергу по відношенню до України, кардинально не змінилася б, а у випадку перемоги Трампа, (яка сьогодні відбулася) - «це ж було вже» (с). Трамп вже був Президентом США під час війни в Україні, при тому, був при двох наших Президентах - Порошенку та Зеленському. Тож, поки не вдаючись до хитросплетінь нашої внутрішньої політики, можна сміливо повторити - «це ж було вже».
Для США, історія повторного Президентства не нова теж. Так, вона майже унікальна, але не нова. Річ у тім, що 22-й Президент США Ґровер Клівленд, поступившись на виборах опоненту, Бенджаміну Харрісону, на наступних виборах «відігрався» і став 24-м Президентом США. Гаррісон програв Клівленду тому, що провалив внутрішню економічну політику, зате при ньому, федеральні витрати вперше в історії США сягнули мільярда доларів, а він був Президентом у 1889-1893рр., себто на той час мільярд доларів - космічні кошти.
Ми, спостерігаючи та вболіваючи на виборах в США, частенько забуваємо, що окрім того, що «Штати мають допомогти Україні/Ізраїлю/Південній Кореї» - Штати, передовсім, мають допомагати собі. От деякі люди в Україні мали сумніви, що Трамп переможе у Техасі… Я навіть не реагував. І справа не в тому, що там Губернатор - сталий консервативний республіканець Тед Круз. Там Стіна! Там сотні тисяч нелегалів постійно намагаються прорватися до Штатів з Мексики, Ґватемали, Сальвадора, Коста-Ріки і так далі. Це внутрішня проблема Штатів? Внутрішня. Байден її ігнорував? Ігнорував. Ба більше: він сподівався на голоси мігрантів на виборах!
У нас, якщо Зеленський вдягнений не так - вой на всі соцмережі піднімається, а опозиція вправляється у влучних епітетах, а тут питання мігрантів, здешевлення робочих місць, а значить зниження зарплат, безробіття… Тамтешня опозиція, (тепер влада) - зреагувала на це, (НЕВАЖЛИВО за наш рахунок чи ні, бо спочатку внутрішні проблеми, а потім зовнішні), і все - «Техас наш», а з ним і 40 виборників.
А «Obamacare», реформа системи охорони здоровʼя США, ініційована Бараком Обамою у 2010-му році? Республіканці постійно грали на тому, що цю «соціалістичну» реформу потрібно скасувати, адже за турботою про пенсіонерів, бідних і зубожілих, яким пропонуються субсидії по медобслуговуванню - буде великий бюджетний дефіцит, а обовʼязкове медичне страхування для ВСІХ - це товар, який не повинен субсидіюватися, як і всі інші товари.
І таких внутрішніх проблем в Штатах безліч. А на це все, Адміністрація Байдена «натягнула» як зовнішню політику, із, зачасту, незрозумілими простим громадянам витратами та використаними ресурсами, так і морально-етичну складову.
Розумієте… Є звичайна Америка. Звичайнісінька. Пересічна. Не Аміши, не QANON, як антагоністи того, що буйним цвітом розквітло при Байдені. Звичайна. Який-небудь Джон Сміт, Мері Лу Сміт, та їх діти - Френкі і Лілі. Та вони останнім часом КІНО подивитись не можуть. Нормальне, пересічне кіно. Бо що? Бо памʼятаєте цей всесвітній регіт, коли якась афроамериканка обурилась, що в легендарному вже серіалі від НВО «Чорнобиль» - немає жодного афроамериканця? Нема, бо це історично вірно! Це вам не «Леді Болейн-афроамериканка», разом із «Русалонькою». Для Джона і Мері Лу це перебір. Як перебір і то, що воно мають пояснювати Френкі і Лілі про те, що є сотні гендерів, включно з «гелікоптером», і більшість з них - не мають нічого спільного зі статтю чи орієнтацією. Вони себе просто «позиціонують».
Я вже мовчу про погроми провідних університетів, гордості США, якимись осатанілими ліваками з криками «From the river to the sea - Palestine will be free». Спитай у них від якої річки до якого моря - не знають, зато погроми як влаштовувати - знають прекрасно.
Ну і на все це, так би мовити фінальним акордом, звісно наклалося фізичне і ментальне здоровʼя Байдена, та його запізніле рішення знятися з перегонів. На що розраховував? Чого тягнув…?
Читайте далі 👇🏻