У 2000 році Хафез Асад помирає, ще за його життя він обирав собі наступника, спочатку ним мав стати старший син Хафеза - Бассель, однак в 1994 році він гине в автокатастрофі.

Після цього вибір Хафеза зупиняється на другому сину - Башару, який на той час навчався в Лондоні на офтальмолога і серед оточення Хафеза не розглядався взагалі в якості наступника.

Однак саме Башар Асад у 2000 році стає президентом Сирії.

Спочатку світова спільнота сприймала його як ліберального політика (позаяк і путіна, на той час), однак ситуація змінилась у 2011 році, коли на Близькому Сході розпочалась "Арабська весна" (хто не в курсі, так називають серію протестів в арабських державах проти режимів, які десятиліттями утримували владу в країні, почалось це в грудні з Тунісу, коли один торговець апельсинами внаслідок протесту проти податкової політики здійснив самопідпал, це стало тригером для акції протестів в країні, після цього стався "ефект доміно" і протести розгорілись по всьому Близькому Сходу).

Десь події "Арабської весни" пройшли успішно, як для прикладу в Єгипті, коли було скинуто диктатора Хосні Мубаррака, десь були швидко придушені, як в Саудівській Аравії.

А от в Сирії події "Арабської весни" призвели до громадянської війни.

Спочатку все розпочалось з акцій протесту, які Асад почав придушувати, однак потім сценарій подій набув більш кривавого характеру, протистояння дійшло критичної фази, Асад віддав наказ військовим остаточно придушити бунтівників, однак, частина військових не підкорилась наказу і перейшла на бік протестувальників.

З цього моменту в Сирії розпочалась громадянська війна.