📓 Читайте рецензію на другий випуск «Ноги»!
Із першим випуском самвидаву «Нога» ми вперше познайомилися у 2020 році. Представлений у жанрі художньої документалістики, журнал обʼєднував 12 текстів, розмаїтих за своєю формою, стилістикою і мовами оповіді. Та всі вони були повʼязані виявленням людських досвідів, де літературні засоби поєднували факти та вигадки, дійсність і марення.
Тоді «Нога» стала для багатьох відкриттям та поштовхом для актуалізації жанру художньої документалістики. Саме тому ми так довго чекали нового випуску самвидаву.
Зрозуміло, що його публікацію було відтерміновано через повномасштабне вторгнення. Окрім того, автори й авторки самвидаву мали сумніви щодо своєчасності збірки, оскільки зібрані тексти були написані у 2021-2022 роках.
Проте другий випуск таки вийшов у цьому червні, і, як зазначає авторка сьогоднішньої рецензії, можливо, саме ця віддаленість від часу великої війни викликає особливий інтерес через можливість доторкнутися до досвідів світу, який нині здається вигаданим.
Друга «Нога» зосереджується на розповідях про життя непомічених людей. Чим же цікаві їхні острови, розміщені на периферії суспільства, — читайте в рецензії Юлії Куліш.
Із першим випуском самвидаву «Нога» ми вперше познайомилися у 2020 році. Представлений у жанрі художньої документалістики, журнал обʼєднував 12 текстів, розмаїтих за своєю формою, стилістикою і мовами оповіді. Та всі вони були повʼязані виявленням людських досвідів, де літературні засоби поєднували факти та вигадки, дійсність і марення.
Тоді «Нога» стала для багатьох відкриттям та поштовхом для актуалізації жанру художньої документалістики. Саме тому ми так довго чекали нового випуску самвидаву.
Зрозуміло, що його публікацію було відтерміновано через повномасштабне вторгнення. Окрім того, автори й авторки самвидаву мали сумніви щодо своєчасності збірки, оскільки зібрані тексти були написані у 2021-2022 роках.
Проте другий випуск таки вийшов у цьому червні, і, як зазначає авторка сьогоднішньої рецензії, можливо, саме ця віддаленість від часу великої війни викликає особливий інтерес через можливість доторкнутися до досвідів світу, який нині здається вигаданим.
«Роздивитися безлюдні острови таких раптових героїв текстів “Ноги” мені тепер стало геть інтересно. Текстів, що були написані до 24 лютого, у світі, що й сам встиг пропасти…».
Друга «Нога» зосереджується на розповідях про життя непомічених людей. Чим же цікаві їхні острови, розміщені на периферії суспільства, — читайте в рецензії Юлії Куліш.