❗️Спрощенка — не внутрішній офшор. Чому не варто реформувати спрощену систему оподаткування за зразком Польщі?
Національна стратегія доходів Кабміну передбачає реформування (за польським прикладом) спрощеної системи оподаткування, яка працює в Україні з 1998 року. Великий бізнес підтримує цю ідею, вважаючи спрощенку «внутрішнім офшором». Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський у статті для Forbes розвінчує цей міф.
Ключові тези:
🔹Псевдо-ФОП становлять не більше 10% від усіх платників єдиного податку, показує економетричний аналіз. Це дуже невисокий рівень порушень, який ніяк не виправдовує тавра «внутрішнього офшору».
🔹Фізособи-підприємці з ІТ-сфери становлять менш як 20% від усіх субʼєктів ССО. Понад 80% з них ведуть життя, яке більшості найманих працівників здалося б пеклом: без стабільного доходу і будь-яких соціальних гарантій, з постійними пошуками нових проєктів, і відповідальністю за зобовʼязаннями (зокрема, штрафами) усім своїм майном.
🔹Якщо проаналізувати «податкове навантаження» платників єдиного податку, то жодного «офшору» немає. По відношенню до обороту всього сектору підприємств, всі податки разом узяті становлять 3,16%. Для субʼєктів ССО 1-3 групи співвідношення сплаченого єдиного податку до обороту — 1,92%. Так, дещо менше, але не офшор.
🔹Три причини дати спокій ССО:
- Роль. Не стільки фіскальна, і навіть економічна (у сенсі внеску у ВВП), скільки соціальна — як амортизатора всіляких криз, з яких економіка України не виходить від початку незалежності.
- Залучення в підприємництво, легкий старт, заради якого підприємства-початківці отримують пільги навіть у найбагатших і фіскально «зубатих» країнах.
- Розвиток конкурентного середовища, яке не дає картелізуватися великим конкурентам, особливо в роздрібній торгівлі, ресторанному та готельному бізнесі.
🔹Мікробізнес vs загальна система оподаткування
У мікробізнесу залишається альтернатива у вигляді загальної системи. Але вона, по-перше, вимагає бухгалтерського обліку — як і передбачена тією ж НСД реєстрація платниками ПДВ, починаючи з обороту в 1 млн грн, відповідного чистого доходу в розмірі порядку середньої зарплати.
Це зайва, не потрібна самому мікробізнесу, робота. Чиста втрата національного добробуту (а фіскальний ефект — тільки його перерозподіл).
Крім того, це дуже високий барʼєр для входу на ринок. Навіть якщо не розглядати головну, в наших умовах, перешкоду: податкові перевірки, що проводяться «з пристрастю», виходячи з презумпції провини підприємця і корупційних інтересів інспектора.
Докладніше у статті
❗️Публікацію підготовлено за підтримки ІСАР Єднання в рамках проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства».
@costukraine
Національна стратегія доходів Кабміну передбачає реформування (за польським прикладом) спрощеної системи оподаткування, яка працює в Україні з 1998 року. Великий бізнес підтримує цю ідею, вважаючи спрощенку «внутрішнім офшором». Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський у статті для Forbes розвінчує цей міф.
Ключові тези:
🔹Псевдо-ФОП становлять не більше 10% від усіх платників єдиного податку, показує економетричний аналіз. Це дуже невисокий рівень порушень, який ніяк не виправдовує тавра «внутрішнього офшору».
🔹Фізособи-підприємці з ІТ-сфери становлять менш як 20% від усіх субʼєктів ССО. Понад 80% з них ведуть життя, яке більшості найманих працівників здалося б пеклом: без стабільного доходу і будь-яких соціальних гарантій, з постійними пошуками нових проєктів, і відповідальністю за зобовʼязаннями (зокрема, штрафами) усім своїм майном.
🔹Якщо проаналізувати «податкове навантаження» платників єдиного податку, то жодного «офшору» немає. По відношенню до обороту всього сектору підприємств, всі податки разом узяті становлять 3,16%. Для субʼєктів ССО 1-3 групи співвідношення сплаченого єдиного податку до обороту — 1,92%. Так, дещо менше, але не офшор.
🔹Три причини дати спокій ССО:
- Роль. Не стільки фіскальна, і навіть економічна (у сенсі внеску у ВВП), скільки соціальна — як амортизатора всіляких криз, з яких економіка України не виходить від початку незалежності.
- Залучення в підприємництво, легкий старт, заради якого підприємства-початківці отримують пільги навіть у найбагатших і фіскально «зубатих» країнах.
- Розвиток конкурентного середовища, яке не дає картелізуватися великим конкурентам, особливо в роздрібній торгівлі, ресторанному та готельному бізнесі.
🔹Мікробізнес vs загальна система оподаткування
У мікробізнесу залишається альтернатива у вигляді загальної системи. Але вона, по-перше, вимагає бухгалтерського обліку — як і передбачена тією ж НСД реєстрація платниками ПДВ, починаючи з обороту в 1 млн грн, відповідного чистого доходу в розмірі порядку середньої зарплати.
Це зайва, не потрібна самому мікробізнесу, робота. Чиста втрата національного добробуту (а фіскальний ефект — тільки його перерозподіл).
Крім того, це дуже високий барʼєр для входу на ринок. Навіть якщо не розглядати головну, в наших умовах, перешкоду: податкові перевірки, що проводяться «з пристрастю», виходячи з презумпції провини підприємця і корупційних інтересів інспектора.
Докладніше у статті
❗️Публікацію підготовлено за підтримки ІСАР Єднання в рамках проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства».
@costukraine