Останній доблесний лицар проти цілого гріховного Лос-Анджелеса
«Глибокий сон»
Реймонд Чендлер
7/10
Старий та багатий Генерал Стернвуд не вперше отримує записки, в яких у нього намагаються вимагати гроші. Він наймає приватного детектива Філіпа Марлоу, щоб дізнатися, хто за ними стоїть та куди зник чоловік його старшої доньки, до якого він вже встиг привʼязатися. Філіп Марлоу береться за справу та спускається у саме пекло Лос-Анджелеса, з його шахраями, вбивцями, азартними іграми, речовинами, алкоголем й не тільки
Коли Марлоу вперше приходить до Стернвудів, над вхідними дверима він помічає вітраж, на якому лицар рятує привʼязану до дерева оголену жінку. Ця символічна сцена ілюструє одну з основних ідей роману — Марлоу ніби лицар, якому доведеться навести лад та врятувати жінку (не одну) в біді. Цікаво, що сам Марлоу також далеко не без гріха, він має шкідливі звички, далеко не по-лицарськи спілкується с дамами, не дотримується субординації, але його оточують настільки прогнилі люди, що на їхньому тлі він дійсно виглядає героєм. Це той лицар, що не відповідний зображеному світу. Загалом, Марлоу, ледь не єдиний чесний персонаж у книзі
Для основи роману автор використав два своїх коротких оповідання, таким чином у тексті дуже закручений сюжет та багато персонажів, й деякі не сильно впливають на основну сюжетну лінію. Але Чендлер очевидно має гуманістичне ставлення до свого читача й через свого головного героя щедро й доволі часто дає детальні розʼяснення того, що зараз відбувається в романі та нагадує про ланцюжок подій. Попри розгорнутість сюжету — це все ж досить камерний детектив, що замкнутий сам на собі. Світ за межами нього ніби не зовсім і існує. Попри складну схему з безліччю подій роман зрештою складається в гармонічну та логічну композицію. Треба тут зазначити, що (субʼєктивно) фінал історії ґрунтується на не зовсім очевидних обставинах
Крім лицарства та пошуку справедливості серед неідеальних гріховних людей в книзі між рядків можна побачити й результати Великої Депресії. Криза викликає попит, заборона викликає бажання, і разом з цим усім, люди майже божеволіють на бажанні володіти грошима (бо може гроші – це хоч якась стабільність?), навіть Марлоу не цурається взяти у генерала додаткові гроші та розповісти йому те, що він би не хотів йому розповідати. Гроші керують усім — шантажі, підкупи, корупція, нечесна поліція та продажні газети. Криза відчувається й у відсутності далекоглядного майбутнього. Герої ніби живуть сьогоденням, а тому не цураються з легкістю порушувати закон та йти на вбивста. Цікаво, що в реальному житті Реймонд Чендлер і сам зіткнувся з наслідками Великої Депресії та втратив роботу
У своїй книзі Чендлер змальовує чоловічий світ, де образ жінки абсолютно сексуалізований. Цікаво, що троє з чотирьох героїнь намагаються спокусити головного героя, а йому, в свою чергу, доводиться триматися. Можна припустити, що гіперболізована сексуальність введена в текст, зокрема для утримання уваги (а може й розваги) читача. Енівей, часто драматичні сцени, на тлі яких ще й йде дощ чи десь димить цигарка вписується в атмосферу нуарності та культуру свого часу
На завершення декілька слів про стилістику тексту. Чендлер прекрасно володіє словом, в романі є десятки креативних та неочевидних обертів, що допомагають візуалізувати події. Також автор цікаво заграє з тлумаченням назви «глибокий сон» — це метафора смерті, що повністю розкривається в кінці оповіді. Загалом сон згадується впродовж усього роману й іноді це навіть більше про марення
Підсумки. «Глибокий сон» — це складний заплутаний детектив, що потребує постійної концентрації уваги. В тексті багато уваги приділено не тільки логічності подій, а й передачі атмосфери дощового занепалого міста. Дана книга не висвітлює вічні актуальні питання людства, не містить в собі складний айсберг подвійних сенсів, але це цікава та хорошо продумана атмосферна історія
На цьому все💚
Останній в цьому році #ЗК_відгук 106 (61)
«Глибокий сон»
Реймонд Чендлер
7/10
Старий та багатий Генерал Стернвуд не вперше отримує записки, в яких у нього намагаються вимагати гроші. Він наймає приватного детектива Філіпа Марлоу, щоб дізнатися, хто за ними стоїть та куди зник чоловік його старшої доньки, до якого він вже встиг привʼязатися. Філіп Марлоу береться за справу та спускається у саме пекло Лос-Анджелеса, з його шахраями, вбивцями, азартними іграми, речовинами, алкоголем й не тільки
Коли Марлоу вперше приходить до Стернвудів, над вхідними дверима він помічає вітраж, на якому лицар рятує привʼязану до дерева оголену жінку. Ця символічна сцена ілюструє одну з основних ідей роману — Марлоу ніби лицар, якому доведеться навести лад та врятувати жінку (не одну) в біді. Цікаво, що сам Марлоу також далеко не без гріха, він має шкідливі звички, далеко не по-лицарськи спілкується с дамами, не дотримується субординації, але його оточують настільки прогнилі люди, що на їхньому тлі він дійсно виглядає героєм. Це той лицар, що не відповідний зображеному світу. Загалом, Марлоу, ледь не єдиний чесний персонаж у книзі
Для основи роману автор використав два своїх коротких оповідання, таким чином у тексті дуже закручений сюжет та багато персонажів, й деякі не сильно впливають на основну сюжетну лінію. Але Чендлер очевидно має гуманістичне ставлення до свого читача й через свого головного героя щедро й доволі часто дає детальні розʼяснення того, що зараз відбувається в романі та нагадує про ланцюжок подій. Попри розгорнутість сюжету — це все ж досить камерний детектив, що замкнутий сам на собі. Світ за межами нього ніби не зовсім і існує. Попри складну схему з безліччю подій роман зрештою складається в гармонічну та логічну композицію. Треба тут зазначити, що (субʼєктивно) фінал історії ґрунтується на не зовсім очевидних обставинах
Крім лицарства та пошуку справедливості серед неідеальних гріховних людей в книзі між рядків можна побачити й результати Великої Депресії. Криза викликає попит, заборона викликає бажання, і разом з цим усім, люди майже божеволіють на бажанні володіти грошима (бо може гроші – це хоч якась стабільність?), навіть Марлоу не цурається взяти у генерала додаткові гроші та розповісти йому те, що він би не хотів йому розповідати. Гроші керують усім — шантажі, підкупи, корупція, нечесна поліція та продажні газети. Криза відчувається й у відсутності далекоглядного майбутнього. Герої ніби живуть сьогоденням, а тому не цураються з легкістю порушувати закон та йти на вбивста. Цікаво, що в реальному житті Реймонд Чендлер і сам зіткнувся з наслідками Великої Депресії та втратив роботу
У своїй книзі Чендлер змальовує чоловічий світ, де образ жінки абсолютно сексуалізований. Цікаво, що троє з чотирьох героїнь намагаються спокусити головного героя, а йому, в свою чергу, доводиться триматися. Можна припустити, що гіперболізована сексуальність введена в текст, зокрема для утримання уваги (а може й розваги) читача. Енівей, часто драматичні сцени, на тлі яких ще й йде дощ чи десь димить цигарка вписується в атмосферу нуарності та культуру свого часу
На завершення декілька слів про стилістику тексту. Чендлер прекрасно володіє словом, в романі є десятки креативних та неочевидних обертів, що допомагають візуалізувати події. Також автор цікаво заграє з тлумаченням назви «глибокий сон» — це метафора смерті, що повністю розкривається в кінці оповіді. Загалом сон згадується впродовж усього роману й іноді це навіть більше про марення
Підсумки. «Глибокий сон» — це складний заплутаний детектив, що потребує постійної концентрації уваги. В тексті багато уваги приділено не тільки логічності подій, а й передачі атмосфери дощового занепалого міста. Дана книга не висвітлює вічні актуальні питання людства, не містить в собі складний айсберг подвійних сенсів, але це цікава та хорошо продумана атмосферна історія
На цьому все💚
Останній в цьому році #ЗК_відгук 106 (61)