Де б ще Пруста зустріти (до речі, уже вдруге за 20 сторінок), як не в українському брудному реалізмі:
📖 «Тибет на восьмому поверсі» Анатолій Дністровий
А. каже, що пише прустівську прозу.
Пауза.
«???» — кліпаю очима.
«Хулі тут незрозумілого — пишу прустівську прозу», — ледь помітно усміхається він.
📖 «Тибет на восьмому поверсі» Анатолій Дністровий