Проблема не в Бойку. Проблема в тому, що у нас тисячі таких бойків. І ті, що у парламенті, просто більш помітні.

Такі бойки є у обласних центрах, в райцентрах і в селах. Є ті, хто роками підтримував таких бойків, є ті, хто роками брав від них кеш, є ті, з ким вони мають спільні «тємкі», є ті, хто мав би сука з цим працювати, але не працює.

Десятиліттями головною політичною проблемою силовиків були українські націоналісти. Десятиліттями. За дуже рідкісним виключенням, проросійські чорти могли творити що хочуть і як хочуть, а проукраїнські пацани і дівчата вигрібали по повній. І ті, хто думає, що цей корабель, який йшов одним курсом з самого СРСР, різко розвернувся у 2014 або 2022 роках, мають зняти рожеві окуляри.

Питання нашого виживання як держави – системно відпрацювати по своїм же гнидам. І станом на зараз відповідь така, що жити нам не хочеться.

У Кінга була така оповідь — «Інколи вони повертаються». А ці чорти повертаються завжди.