Книготерапія 📗

🪙 5 можливостей економити не тільки у Чорну п'ятницю

Знижки закінчилися, але наша любов до читання вічна. Купа грошей, які витрачаються на книжки — біль кожного книголюба. Тримайте кілька порад для економії без зменшення обсягів читання 😜

1️⃣Відвідуйте бібліотеки

Я думала, що в бібліотеках можна взяти тільки старі книжки, але асортимент новинок Ірпінської бібліотеки мене вразив. На фото — виставка нового поповнення, а також те, що я взяла останнього разу. Мінус підходу — на новинки великий попит.

2️⃣ Міняйтеся книжками

Я давно практикую обмін з подругами (із поверненням). А нещодавно відкрила для себе відповідні спільноти в Fb. Тут міняються назавжди, але якщо я впевнена, що книгу перечитувати не буду, то радо міняю її на нову.

3️⃣ Купляйте на барахолках

Онлайн-платформи як OLX, Shafa чи відповідні групи у Fb часто пропонують вживані книги у гарному стані. Правда, треба бути обережним із шахрайством.

4️⃣ Використовуйте ресурси, які надають доступ до електронних книг за щомісячну плату

Якщо читаєте багато, то це — гарний варіант зекономити. Я таким не користувалась, бо незручно читати з телефона, але знаю, що багатьом підходить.

5️⃣ Підпишіться на email-розсилки магазинів та користуйтесь програмами лояльності

Отримуйте інформацію про знижки та акції безпосередньо на пошту та не нехтуйте перевагами програм лояльності. Зазвичай для цього треба тільки зареєструватись та зробити покупки. А вже далі — отримувати кешбек.

Але, наприклад, в Readeat можна отримати 150 грн на рахунок просто за реєстрацію за цим посиланням. І ще 100 грн, якщо підпишетесь на розсилку.

А як економите ви?

#кт_лайфгак

Книготерапія 📗

Як вам сюрприз? Не анонсувала розіграш, а він трапився ⬆️

А з ним і пост-знайомство для новеньких (і не тільки) підписників 💖

Я Любов, копірайтерка і контент-маркетологиня з Ірпеня. В цьому дописі ви знайдете інформацію про канал, а також бібліотеку відгуків.

Крім відгуків, я пишу про те, як:

⚡️Відвідую книжкові події, та що цікавого там дізнаюся
⚡️Подорожую, та що підглядаю з місцевих традицій читання
⚡️Що дивлюся про книги — від статей в блогах до цікавих відео та екранізацій

❗️Щоб точно не загубити одне одного

Додавайтесь у друзі на Facebook:
https://www.facebook.com/liubovbovan/

Підписуйтесь на Книготерапію в Instagram:
https://www.instagram.com/knygoterapiia/

Якщо цікавитесь письменництвом, копірайтингом та маркетингом, підписуйтесь на мій другий канал:
https://t.me/pishivostreBOVANo

Також пропоную розповісти про себе та свої проекти в коментарях. Най буде нетворкінг!

Шлях початківця: як автори та видавництва просувають дебютні книжки

Саме таку назву мала друга подія, яку я відвідала під час вихідного з Сенсом. Спікерками були Ірина Юрченко з «Лабораторії», Катерина Ільчук з Vivat, письменниця Христина Морозова, а модераторкою — Катерина Самойленко.

Найголовніші тези ⬇️

Поради авторам до співпраці з видавництвом

✅Займайтеся просуванням книги ще до її закінчення
✅Нарощуйте соціальний капітал у вигляді підписників, будьте активним в соцмережах, показуйте чітку громадянську позицію
✅Щиро розповідайте про роботу над книгою
✅Вчіться презентувати й хвалити себе
✅Не чекайте, що видавництво відповість вам швидко, розгляд рукопису може тривати кілька місяців — наприклад, Vivat щодня отримує 50-100 заявок від авторів
✅Не зупиняйтесь в пошуках видавця — «ні» від видавництва не означає, що книга погана. Можливо вона просто не вписується в план або в портфелі видавництва є схожа книга

Де і як видавництва шукають авторів

Всюди! А саме:

🔎 Стежать за цікавими блогерами у всіх соцмережах, і можуть запропонувати написати книгу
🔎 Використовують форми для авторів на сайті
🔎 Проводять конкурси творів

Як ефективно співпрацювати з видавництвом в просуванні книги

⭐️ Стосунки з видавництвом — це як стосунки з коханою людиною. Якщо вже обрали партнера, то довіряйте йому
⭐️ Треба розуміти, що книга сама собою «не полетить». Будьте готові займатися її просуванням разом з видавництвом — давати інтерв'ю, брати участь в презентаціях, автограф-сесіях та фестивалях
⭐️ Прислуховуйтесь до порад видавців (про маркетинг, презентації, рекламу і навіть зміни в тексті) — вони засновані на досвіді
⭐️ Активно висувайте свої ідеї — це вітається. Презентація книги «Потяг прибуває за розкладом» на вокзалі — ідея авторки
⭐️ Усвідомте, що видавництво займається не тільки вашою книгою
⭐️ Маркетологи видавництва не можуть прочитати всі книги, тому автор має готувати «домашню роботу» в вигляді переліку головних фішок книги, влучних цитат і тому подібного
⭐️ Використовуйте всі можливості зробити піар книзі — чим більше нестандартних шляхів, тим краще

Сподіваюсь, що було цікаво і корисно. Якщо так, клацніть ❤️

#кт_подія

Чорна п'ятниця плавно перейшла в кібер-понеділок. На багатьох сайтах все ще діють пропозиції, які я збирала в цьому дописі. Якщо не встигли придбати всі бажанки, є ще кілька годин 🙂

І хваліться, хваліться тим, що придбали!

Хан Канг «Вегетаріанка», #кмбукс #кт_відгук

👍 Ця книга виявилась куди більш цікавою, ніж я очікувала. Через це прочиталася швидко, хоча легкою її не назвеш. На мій погляд, анотація передає суть сюжету але не суть книги, та й взагалі її "не продає":

"Одного ранку Джінг-хай прокинулася з усвідомленням, що вона більше ніколи не їстиме м’яса. На цьому й завершується звичний для читача класичний сюжет. Жанр роману південно-корейської письменниці Хан Канг балансує між домашнім трилером, притчею про трансформацію і деревофільною медитацією, а оповідь ведеться від імені нікчемного чоловіка героїні, який працює в офісі, одержимого свояка-художника і заклопотаної старшої сестри. Ці герої працюють, відчувають муки творчості, облаштовують власне життя, а от сама Джінг-хай припиняє робити будь-що взагалі."

Куди більш влучною мені здається цитата The Guardian, яку розмістили на звороті:

"Химерні сновидіння, тремтлива напруга, жахлива жорстокість... Цей південно-корейський роман — просто свято. Він чуттєвий, провокуючий, жорстокий, наповнений могутніми образами, вражаючими кольорами і запитаннями, які непокоять… у кожному реченні "Вегетаріанки" надзвичайний досвід. Таке важко буде перевершити."

Мені сподобалось:

👨‍🦳👵👨‍🦳 що книга написана від трьох дуже різних персонажів, з власним світоглядом та травмами. Вони постійно рефлексують, а ми «слухаємо» їх відверті думки, бачимо спосіб мислення, різну оцінку одних і тих же подій, поступово розуміємо мотиви вчинків. Любителям психології зайде.

"Ін-хай розуміє, що сама вона обрала шлях не стільки дорослості, стільки боягузства, ставши самопожертовною роботящою старшою сестрою. Вона обрала тактику виживання."

🖌 як це написано — хоча деякі фрази для нас, європейців, звучать екзотично. Якщо при читанні ви звертаєте мову на формулювання та аналізуєте стиль — теж раджу читати.

"Її життя – це не більше, ніж маскарад виснаженого терпіння, не реальніше від телевізійної мелодрами. А зараз поряд стояла смерть, і вона була знайома, мов член сім'ї, якого втратили, а тепер зустріли знову."

Але є нюанс

🤷‍♂️ Погулявши по сайтах, я побачила купу негативних відгуків. Більшість через те, що книга «викликає огиду».
Так, в книзі багато тригерних моментів і неприємних персонажів, але я вважаю, що виникнення сильних емоцій при прочитанні — це перевага книги, а не недолік. Значить, автору вдалося щось зачепити у вашій душі.

Звісно, кожен має право читати те, що хоче — наприклад, історії, які викликають лише позитивні емоції. Але те, що в «Вегетаріанці» описані моторошні та огидні моменти, точно не робить її поганою. Бо всі вони, на жаль, життєві:

✔️жорстоке ставлення до тварин, дітей, жінок
✔️психологічні травми
✔️психічні розлади
✔️несприйняття думки інших
✔️насилля та збочення

Підсумок

За моїм рейтингом книга заслуговує 10⭐️ з 10, але чи читати таку провокуючу прозу — вирішувати вам. Мені було цікаво побачити, за що ж дають Нобелівську премію, чи зрозумію я книгу — питання відпали.

🤨 Оце хвалю я «Часосховище», аж три дописи про нього зробила, а подруга таке пише… Які ж ми всі різні!

А мені ще відгук на «Вегетаріанку» сьогодні писати. Ще більш неоднозначна книга, як на мене.

Нагадую (а якщо пропустили, то ділюся), що в суботу проводила вихідний з Сенсом. Відвідала дві події та законспектувала найцікавіше.

🔥Першим було обговорення, як книжки стають медійними — з авторкою каналу «Непозбувний книгочитун» Тетяною Гонченко, редакторкою культури Vogue UA Дарією Слободяник, авторкою YouTube-каналу Peake-week Papers Алісою Трубочкіною та буктокеркою Лізою Сусік.

Мені сподобалося, що організатори запросили яскравих представниць різних форматів блогів та медіа, з якими «краще не сваритися». Структурувала головне з їх досвіду ⬇️

Що впливає на популярність книги

Успіх — ніколи не випадковість, а комплексна історія.

Для нього потрібні:

✅Гарний текст
✅Актуальність
✅Професійний маркетинг
✅Книжкові клуби відомих людей — сьогодні читання не самотній процес, і вистрелюють ті книжки, які цікаво обговорити
✅PR у блогерів — люди купують книги за рекомендаціями та списками блогерів (доведений факт)

А ще зазначили, що популярну іноземну літературу продавати легше, ніж українську.

Які помилки роблять піарники та рекламодавці, коли пишуть блогерам:

✔️Не вивчають смаки та інші особливості адресата — пропонують жанри, які блогер не читає чи дитячі книги тим, в кого дітей нема
✔️Записують аудіо повідомлення
✔️Після першої відмови відписуються від каналу

Якщо хочете співпрацювати з блогерами, то:

✅Використовуйте персоналізацію, а для цього спочатку зрозумійте, кому ви пишете
✅Налагоджуйте особисті зв'язки — ви допомагаєте блогеру ексклюзивом, а він потім радо допомагає вам
✅Шукайте цікавий інфопривід, який буде виглядати як новина, а не реклама
✅Подавайте небанальні речі й нестандартні пропозиції (навіть некнижкову рекламу), якщо з цього можна зробити цікавий контент

Книги року, які назвали учасниці:

«Часосховище» Георгі Господінов

«Арабескі» Сергій Жадан

«Українець Джонатан і двадцять сім мерців» Віктор Шепелєв

«Бахмут» Мирослав Лаюк

«Катананхе» Софія Андрухович

«Орландо» Вірджінія Вулф

«Подорож на край ночі» Луї-Фердінан Селін

«Безніч» Джей Крістофф

Про другу подію напишу вже завтра. Чи цікаві вам такі тези?

#кт_подія

Грудень починаю з новинки Лабораторії - «Бібліотека судного дня». А далі подивимось 😉

В цьому місяці вирішила без книжкових планів на місяць та голосувань «що читати». Бо постійно виникають якісь клуби, нові бажанки, бібліотечні знахідки з дедлайном й таке інше.

А ще планую принаймні один клуб та курс «Книжковий бізнес» від litosvita. І подорож до Словенії. Тож скучно в грудні точно не буде.

А у вас які плани?

🍃 Підсумки листопада


📚Прочитала 8 книг

Донна Тартт «Маленький друг», відгук

Крістін Генна «Провулок світлячків», відгук

Джордж Орвелл «Колгосп тварин», відгук

Джейсон Рекулак «Приховані малюнки», ⭐️6 з 10, відгук

Ростислав Семків «Як читати українських класиків. І кайфувати від цього», ⭐️5 з 5, відгук

Ерік Рікстед «Дівчата, які нічого не скажуть», ⭐️6 з 10, відгук

Георгі Господінов «Часосховище» ⭐️10 з 10, відгук

Хан Канг «Вегетаріанка», відгук буде наступного тижня.

🎆 Відвідала 2 книжкові події

Фестиваль «ФУНДАМЕНТ: ІСТОРІЇ ПРО КУЛЬТУРУ».

Про фестиваль тут.

Тези з дискусії «Навіщо читати і як писати нонфікшн» тут.

Тези та відео з розмови Олександра Михеда та Ростислава Семківа на тему «Читати і розуміти українських класиків» тут.

Подія «Вихідний з Сенсом. Розмови про книжки і маркетинг» — тези підготую наступного тижня.

📕 Відвідала 3 книжкових клуби

Враження з клубу за книгою «Освічена» Тара Вестовер тут.

Враження з клубу за книгою «Вибір» Едіт Егер тут.

Враження з клубу за книгою «Часосховище» Георгі Господінова тут.

А як ваш листопад? Багато прочитали?

#кт_підсумки

Нарешті вдома. Цікаво і продуктивно пройшов вихідний із Сенсом:

✔️Послухала і законспектувала 😀 дві події - буде чим корисним з вами поділитися
✔️Пороздивлялась книжечки, поїла смаколиків - це для душі
✔️Розвіртуалізувалась з Аліною з Читай між рядками. Давно читаю її канал та дуже рада знайомству 👍

Втомилась. З планів на сьогодні (і осінь) залишилось дочитати «Вегетаріанку» 🍏

Ще й як конспектували 😀Змістовне було обговорення. В понеділок чекайте тези 👌

Ми з донькою вже в Сенсі, чекаємо на подію ⬆️

Я тут вперше, гарна книгарня 👍 Покажу вам топ продажів. Дві книги з цих планую читати найближчим часом. Вгадаєте які?

Ділюсь враженнями від вчорашнього книжкового клубу.

Обговорювали: «Часосховище», Георгі Господінов
Де: ZOOM, організатор litosvita
Вартість: безкоштовно

👨‍💼Головна фішка зустрічі — участь в ній перекладача книги Остапа Славинського. Через це формат клубу був дещо не клубний. Це скоріше було інтерв'ю з Остапом. В кінці зустрічі охочі могли виступити, але все ж таки 99% часу Остап відповідав на питання модераторки та учасників.

Але саме такий формат мені дуже сподобався. Бо цікавіше послухати людину, причетну до роману, яка глибоко занурилась у її сенси, ніж просто враження читачів. Тим паче Остап товаришує з автором і розкрив нам багато цікавої інсайдерської інформації.

От, наприклад:

✔️«Часосховище» — найбільш відомий та обговорюваний роман автора та переклад Остапа
✔️«Часосховище» — не перший роман Георгі, який перекладав Остап. Українською ще можна почитати дебютну книгу автора «Природний роман та інші історії».
✔️Автор писав роман саме для болгар, та не очікував, що він стане таким популярним і здобуде Букерівську премію.
✔️В Україні читачі вище оцінили «Часосховище», ніж у Європі. Ми краще бачимо та розуміємо, що відбувається в російському суспільстві та шириться на решту світу.
✔️У 2025 році у нас вийде остання книга Господінова — «Садівник та смерть». Це історія про переживання втрати рідної людини.

Кілька тез Остапа о романі та роботі над перекладом:

✔️«Часосховище» — це роман-кентавр. В першій частині бачимо інтимність, імпровізаційність, спонтанність, відвертість. У другій — незвичний стиль для Господінова, він дещо зрадив свою поетику.
✔️Цей роман про неминучість смерті, безповоротність подій, небезпеку забування — коли ми забуваємо минуле, воно не зникає, а стає небезпечнішим. Пам'ять допомагає протистояти минулому.
✔️Улюблена метафора Остапа — метафора розпаленого багаття посеред лісу. Багаття — то пам'ять, а вовки — минуле. Коли багаття пам'яті гасне, вовки минулого підходять ближче, починають атакувати.
✔️Найбільш тригерні моменти: несвобода, вибір самопоневолення через страх свободи. Свобода вимагає вибору, відповідальності, це певний ризик. Суспільство відмовляється від свободи обирати майбутнє. Перший раз це довело до світової війни.
✔️Більш вдалого часу до появи такого роману важко уявити. Він говорить голосами багатьох з нас. Георгі багато що передбачив про війну з рф.
✔️Найскладнішим виявився розділ про Болгарію.
✔️Письменники можуть повчитися в Господінова вмінню тримати баланс — слухати читача, не завантажувати його дуже інтимними речами. Егоцентричність дуже рідко буває цікавою.

Як вам мої тези? Сподіваюсь, було цікаво. Якщо були на обговоренні, чекаю ваших вражень.

#кт_книжковийклуб
#кт_подія

Георгі Господінов «Часосховище», #кт_відгук #чорнівівці

Сьогодні йду на клуб за книгою, але свідомо пишу відгук до, щоб зберегти саме свої враження після прочитання. Про клуб напишу згодом.

Про що книга згідно з анотацією ⬇️

Загадковий психіатр на ім’я Ґаустін відкриває клініку, у якій успішно лікує пацієнтів із хворобою Альцгаймера, повертаючи їх у щасливі часи їхнього минулого. Хто цей Ґаустін — реальна постать, «альтереґо» оповідача чи привид, що заблукав між часами? Ми не знаємо. Зате знаємо інше: невдовзі його людинолюбна ідея
призведе до низки масштабних і непередбачуваних подій на цілому європейському континенті. «Часосховище» — нагороджений міжнародною Букерівською премією роман одного з найяскравіших сучасних болгарських письменників Ґеорґі Ґосподінова — це пронизлива, вигадлива й напружена оповідь про старіння і проживання власної скінченності, про невловність часу й темний, демонічний бік ностальгії за минулим.

На мою думку, це дуже глибока та сильна книга. Як не дивно, майже без сюжету — це скоріше філософські роздуми, які хочеться розбирати на цитати. Що я власне вже почала робити та продовжу сьогодні.

❓Автор ставить перед собою та нами питання, десь дає відповіді, а десь доведеться їх шукати самим.

Це роздуми про:

👵🏻 Старіння та пам'ять

"Бог виявляється не чим іншим, як велетенським складом пам'яті. Пам'яті про гріхи. Хмарою з безліччю мегабайт. Якийсь забудькуватий Бог, Бог із хворобою Альцгаймера звільнив би нас від усіх провин. Немає пам'яті – немає злочину."

"У кожного буває така мить, коли раптово старієш, або раптово це усвідомлюєш".

"Дам вам пораду: ніколи не відвідуйте після довгої відсутності місця, які ви покинули дітьми. Вони підмінені, позбавлені часу, порожні, примарні. Там. Немає. Нічого."

"Це мало б бути моє місто. Моє минуле мало б ходити цими вулицями, визирати з-за кутів, заговорювати зі мною. Але схоже ми більше не розмовляємо"

👩‍❤️‍👨 Стосунки й самотність

"…мені стало страшенно самотнє. Наче Супергерой, який раптово втратив усю силу, наче хтось, хто перенісся в майбутнє, коли всі його рідні та знайомі померли, як дитина, що загубилася в чужому місті — що трапилося зі мною одного разу, надвечір, коли люди поспішають додому й йіхто не зупиняється біля тебе."

"Ось стоять він і вона, і не можуть зрозуміти, у яку мить обірвалася розмова. У якийсь момент замовкаєш, і що більше часу минає, то важче відновити розмову. Мовчання народжує мовчання. На початку є мить, коли хочеш щось сказати, вже і промовляєш це подумки, набираєш повітря, розтуляєш рот, а потім махаєш рукою і замикаєш двері зсередини."

"Коли люди, з якими ти ділив своє минуле, відійдуть, то заберуть із собою його половину. Точніше, все заберуть, бо не буває половини минулого… Коли померла моя дружина, я втратив половину свого минулого. Тобто все."

🌐 Історію та війни

"Ми повторюємо цю війну, щоб вона ніколи більше не повторилася», – скаже по радіо диктор, і ця абсурдна тавтологія пролунає, наче стартовий пістолет. Наступного дня було перше вересня."

"Історія може дозволити собі змарнувати п’ятдесят-шістдесят років, у неї є їх тисячі, для неї це мить, але що робити цій мусі – людині, для якої ця історична мить є цілим життям?"

"Жилося добре, цього не заперечиш, але що робити з відчуттям провини? Хіба можна бути щасливим і ситим, якщо довкола – пекло?"

Що мені сподобалось

Та майже все! В цих роздумах, пошуках та кризах я впізнавала себе. Я впізнавала близьких людей, що ділилися почуттями. Нас, українців — з розділеними родинами, вимушених емігрантів та тих, хто залишився. Це дуже перегукується з нашою війною та спробами затягнути нас у совок.

📖 Я зачитувала цитати коханому, бо не могла не поділитися цими формулюваннями. Іноді це були не окремі речення, а роздуми на пів сторінки чи сторінку.

Я впевнена, що буду перечитати «Часосховище» — і, скоріш за все, ще не раз.