Життя "приємників" взагалі не цукор

Памятаєте - Ліга націй — перший бублик глевкий, такий собі прообраз світового супермаркету миру. І ось з'являється ООН - молода, амбітна спадкоємиця. Замість того, щоб марно протирати штані, ООН вирішила діяти! І реформи втілила, і в Гімалаях базу для йогів відкрила...брешу, не відкрила. Але мріяти ж можна?

Ще один приклад - рФ. Вона стала "приємником" СРСР у чималій мірі — і разом ставши для всіх чималим "гемороєм" дала собі раду в організації, яку я згадала вишче, двічі не запитуючи, чи можна - одразу зайняла місце у першому ряду і у радбезі
А що, комуналки на міжнародному рівні — це завжди цікава авантюра! А хто виріс в срср знається як першим займати найбільшу конфорку і що кухонні дискусії на тему "морального обліку п'яного сусіда" - це взагалі ніщо, бо він найбільша загроза всім, яка після 15 діб у витверезнику зробить стільки біди, що краще й нечіпати.

Тож, ми готові зробити для вас все, але не здатні (бо самі до всрачки боїмося того алкаша, як і наші діди з Ліги Націй)