На крилах мрії. Nathalie Orchid

Виходить, глибина - не така глибока.
Виходить, що ти в ній не втонеш.
Виходить, що можна не літати високо,
Щоб цінувати усіх, хто поряд.

Виходить, що не треба бути глибоким,
Щоб цінувати усе, що навколо,
Не знати усе, що не бачить око, 
Щоб відчувати себе, як вдома.

Виходить, глибини - надумані далі,
І ти, намагавшись пірнути донизу,
Застряг в невідомості диких печалях,
Немовби згоряючи в купі хмизу.

Виходить, не треба пірнати глибоко,
Аби відчувати насправді радість,
Бо те, що є справжнім, воно не високо,
До нього так легко насправді дістатись.

09.06.24

Він ніжно руку простягнув
І взяв твою в Свої долоні.
Сказав: "Повір! Я збережу!"
Та як? Та сили мої кволі!

"На Мене погляд поверни,
Забудь про те, що ти безсила.
Лиш Я Один можу спасти.
Тут допоможе тільки віра.

Повір, дитино! Тільки вір!
Повір Мені, не сумнівайся!
Бо Я -Творець землі і зір.
Ти бурі в морі не лякайся."

Бог, дай нам сили це пройти.
І щоб не згасла моя віра.
Бо диво робиш тільки Ти,
Те, що від Тебе - особливе.

Прошу, Господь, Ти збережи
Твоїх дітей, кожну людину.
Охороняй і стережи!
Будь з кожним у важку годину.

20.05.24

©️Nathalie K. Orchid

У повітрі повільно політував дрібний, мов світле мереживо, сніг❄️. Очі вдивлялися у сухорослі стебла трави☘️, ніби намагалися щось розгледіти там. Погляд застряг у їх гущі і зник. В цей вечір думки вже нікуди не летіли...Розум загубився серед неприйнятих рішень, які комусь могли б здатися такими простими.

О ні, о світе! У кожного своя складність. Можливо, життя кардинально зміниться? Можливо, це нарешті шлях до вирішення? У кожного свої виклики. Хтось інший тебе, напевно, не зрозумів би. Тому нам так складно відкриватися іншим. А, можливо, засміють, не зрозуміють? Комусь ці проблеми могли б  здатися такими легкими...

У небі жеврів яскравий місяць🌔, освітлюючи блиском хмари, які, розступаючись, помалу відкривали зірки✨...світ, який був невидимим. Але ж він існував, ніби відкриваючи якісь двері... Можливо. А в морозному повітрі політував напевно останній весняний сніг❄️. Ніби співав тобі підбадьорюючу пісню: "Бог тримає все в Своїх руках". 

В голові промайнули вчорашні слова, складені піснею 🎶 під звуки "Місячної сонати"🎵:

"Hold me tight for all time.
Leading me in my life. "

Повітря тверезило розгублений розум, торкаючись  щік ніжним снігом❄️, а високо в небі, над освітленими будинками, сяяв жовтий яскравий місяць🌔🌙.

18.03.24

ПОДОРОЖ ПРИРОДОДОСЛІДНИКА

Добридень, дорогий читачу! Пише тобі твій природодослідник. Ну як можна втриматись від безмежних пригод, коли бачиш навколо стільки лісів та пагорбів, коли все навколо пахне весною, і простори приваблюють співом птахів? Не дарма ж одним з найулюбленіших предметів в школі була географія!

Запрошую тебе у чудову подорож! Гайда зі мною! Тут стільки доріг і стежок, і дослідити хочеться кожну, але для цього маємо обмежену кількість часу. Ну що ж, ідемо однією, другою, третьою, просто  навмання, милуємось дивовижним світом пролісків та підлісків, знаходимо дивні квіти і вперше бачимо маленький лісовий крокус,  виходимо на дорогу. 

Той пагорб, на який вже так давно мріяла вибратись, виявився вкритим лісом, а дорога пахла мокрою глиною. 

Навколо стільки лісів! Які шелестять опалим листям та весняними квітами, що пробивають свої голівки серед коричневого  покриву. І гори, гори, повністю лісисті, але такі привабливі!

Йдемо дорогою і бачимо ще одну стежку в ліс. Дорога подекуди болотиста, - вчора весь день була мряка. Шлях кривився різними звивинами: вгору, донизу, вбік. І по них весь час хтось бігав. Так, мене всю цю прогулянку супроводжував вірний чотирилапий друг. Він йшов за мною ще з самого табору, міряючи територію недалеко від мене. Я весь час думала, що він повернеться додому, але ні, йшов зі мною до кінця. Пес виводив мене через хащі, показував більш безпечну дорогу, де було менше болота, біг далеко уперед, ніби вивідуючи,  чи далі безпечно. Не раз застрягав десь позаду, а потім несподівано вибігав з кущів, що аж подих від переляку перехоплювало😂

Але так було приємно, коли він прийшов і ліг недалеко від мене, коли я зупинилася; чекаючи, коли я захочу йти далі, а потім по дорозі, біжучи вперед, озирався назад, де я. 

Як приємно було досліджувати простори, коли тебе весь час хтось супроводжував! Двом завжди цікавіше, особливо коли це вірний Друг, який так само любить досліджувати природу, як і ти. 

02.03.24

Самотній мандрівник повільно рухався додому. Всю дорогу його супроводжували мерехтливі зорі, що ховалися під світлом міських вуличних ліхтарів, і дивні думки, які зграєю роїлися в його голові. Думки про неї, про дивовижну Мрію. 

"Знати б, про що вона думає зараз! Які думки осявають її розум, які гнітять чи тягнуть додолу. Так хотілобся підібрати слова, які б її потішили, або насолодитися її проникливими відкриттями...Як пройшов її день сьогодні? Що було важко, що вдалося добре? Порадіти її досягненням і сказати, як я нею пишаюсь...

Де вона зараз... Знати б, що в неї зараз перед її очима, що вона бачить. Чи дивиться вона так само на це всипане зорями небо, чи думає про мене? Чи просить Бога про нашу зустріч...

Проте я мушу дочекатися... Щастя дарується лише Богом. І поки мене окутує самотність, я можу молитися про неї. Щоб в неї все було добре. Щоб вона проходила всі перешкоди. І щоразу ставала кращою, сяючи для людей і випромінюючи промені Божої любові..."

Так втомлений мандрівник повільно рухався після роботи додому. І щось було особливе у цих зорях... Можливо тому, що за тисячі кілометрів хтось також в цей вечір не спускав з них очі.

 Ці зорі манили такою загадковістю. І запалювали новою силою самотнього мандрівника, який довіряв Богові і хотів показати світу світло Його любові.

27.02.24

Сьогодні Ти засяяв для мене світлом...

Я не знаю, чому складний період. 
Не знаю, чому відбувається так у житті. 
І часто просто не вистачає віри,
І ти вже не можеш сказати: Лети..

Ти думаєш, що я можу зробити?
Що міг, те зробив. І більше ніщо..
Та Ти запалив мою віру світлом...
Сказавши, я в немочах сильний твоїх. Я ось!

Чому у безсиллі звертаєш увагу на себе?
Чи Я не всесильний могутній Бог?
Чи є неможливе, що лине до неба?
Коли ти в молитві просиш, Я ось!

Я можу зцілити, Я хочу пройти перешкоди
Разом з тобою! Я хочу тебе провести!
Не бийся об камінь упертою вниз головою.
Візьми мою руку. Мені ти довірся, іди...

17.02.24