ПОДОРОЖ ПРИРОДОДОСЛІДНИКА
Добридень, дорогий читачу! Пише тобі твій природодослідник. Ну як можна втриматись від безмежних пригод, коли бачиш навколо стільки лісів та пагорбів, коли все навколо пахне весною, і простори приваблюють співом птахів? Не дарма ж одним з найулюбленіших предметів в школі була географія!
Запрошую тебе у чудову подорож! Гайда зі мною! Тут стільки доріг і стежок, і дослідити хочеться кожну, але для цього маємо обмежену кількість часу. Ну що ж, ідемо однією, другою, третьою, просто навмання, милуємось дивовижним світом пролісків та підлісків, знаходимо дивні квіти і вперше бачимо маленький лісовий крокус, виходимо на дорогу.
Той пагорб, на який вже так давно мріяла вибратись, виявився вкритим лісом, а дорога пахла мокрою глиною.
Навколо стільки лісів! Які шелестять опалим листям та весняними квітами, що пробивають свої голівки серед коричневого покриву. І гори, гори, повністю лісисті, але такі привабливі!
Йдемо дорогою і бачимо ще одну стежку в ліс. Дорога подекуди болотиста, - вчора весь день була мряка. Шлях кривився різними звивинами: вгору, донизу, вбік. І по них весь час хтось бігав. Так, мене всю цю прогулянку супроводжував вірний чотирилапий друг. Він йшов за мною ще з самого табору, міряючи територію недалеко від мене. Я весь час думала, що він повернеться додому, але ні, йшов зі мною до кінця. Пес виводив мене через хащі, показував більш безпечну дорогу, де було менше болота, біг далеко уперед, ніби вивідуючи, чи далі безпечно. Не раз застрягав десь позаду, а потім несподівано вибігав з кущів, що аж подих від переляку перехоплювало😂
Але так було приємно, коли він прийшов і ліг недалеко від мене, коли я зупинилася; чекаючи, коли я захочу йти далі, а потім по дорозі, біжучи вперед, озирався назад, де я.
Як приємно було досліджувати простори, коли тебе весь час хтось супроводжував! Двом завжди цікавіше, особливо коли це вірний Друг, який так само любить досліджувати природу, як і ти.
02.03.24
