На крилах мрії. Nathalie Orchid

@nathalieorchid

Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian

Category: Religion

Мої акаунти:
Телеграм
@Nathalie_Orchid
Інстаграм
@forest_princess__

Related channels

Channel's geo and language

Ukraine, Ukrainian

На крилах мрії. Nathalie Orchid

13 Dec, 20:37

****
Якби могла подарувати тобі зорі!
Якби могла співати пісню у саду.
Чи можу я подарувати цю красу, не дивлячись на кволість?
В нічнім серпанку я при світлі проросту.

Людське життя - немов шалений виклик.
Якби всі промені в тобі світитися могли,
Якби лиш Бог тобі дав стільки сили,
Щоб разом в боротьбі перемогли.

Вуаллю смуток накриває ці широкі плечі.
Якби нарешті вже закрився той капкан.
Як я хотіла б твоє серце запалити!
Забрати втому, що занадилась, немов бур'ян.

Якби могла забрати з серця твого тугу,
Щоб спокоєм в житті сіяли кришталі.
Щоб твоє серце знову стало вірити у чудо.
Яке наш Бог дарує дітям Своїм на Землі.

Хотіла б я, щоб очі ті закутались у спокій,
І промінь в кришталевих карих загорів.
Життя щоб обплело з любов'ю, невимовно.
І щоб в твоїй душі завжди лунав веселий сміх.

13.12.24

35 0 0 5

На крилах мрії. Nathalie Orchid

4 Dec, 13:59

Я ніколи не забуду цю терплячість....Бути настільки терпеливим до того, що вселяє найбільший сором. Те, що здається ганебним і викликає незручності, а часто і біль...Ця витримка, витривалість і доброта просто захоплюють. Хочеться сказати, що ти просто не заслужила... Але дякую за твій вклад, що згладжує гори...

63 0 0 5

На крилах мрії. Nathalie Orchid

23 Nov, 22:45

96 0 0 3

На крилах мрії. Nathalie Orchid

23 Nov, 19:03

А світ безмежно пише казку...

Безмовно, тихо. І без зайвих слів...

Тобі він простягає свою ласку.
Про тебе він сьогодні гомонів.

Тобі сьогодні він сказати хоче,
Що ти, гонимий ззовні, все ж летів.
Бог хоче, щоб горіли твої очі,
Тому писав каскадами казкових снів.

Поринь в цю казку, просто обернися:
Бог змалював красу у величі Своїй.
У неї тихо й тепло огорнися.
Знайди її тепло, в цю щедрість ти поринь.

23.11.24

92 0 0 4

На крилах мрії. Nathalie Orchid

22 Nov, 18:58

МОЛИТВА ПРО ТОГО, ХТО ДОРОГИЙ СЕРЦЮ.✨

🌸Подарую йому квітку, таку ніжну й чарівну,
Щоб життя його розквітло і зустріло вже весну.
Та чогось вона чекає і чомусь сюди не йде.
Все по полю десь гуляє, своє прядиво пряде.

✨Попрошу я тихо в Бога, попрошу Його, щоб Він
Дав йому вже перемогу серед лютих тих вітрів.
Щоб життя його засяло, і щоб сонцем зацвіло,
І щоб він відчув наснагу і відчув його тепло.

Щоби всі жалі й невдачі залишились вже не тут,
Бог забрав від серця плачі і звільнив його із пут.
Щоби серце стало вільним, осягнуло сенс життя,
Щоби вмів він бачить радість і тікав від небуття.

🌸Боже, дай йому цю квітку, що любов’ю зігріва.
Виріши усі проблеми і скажи йому слова,
Що Ти сильно-сильно любиш і даєш йому любов,
І не втомишся казати, скільки треба: знову й знов.

✨Подаруй йому свободу, подаруй йому життя.
Миром, спокоєм наповни, забери цей жаль буття.
Хай він світлом враз засяє і життя його бурлить.
Хоч не має сили вірить, хоч дуща його щемить.

🔥Хай натхненням запалає і знайде свою мету.
Хай живе! Нехай засяє! І знайде в Тобі красу.
Хай знайде в Тобі опору в молодії свої дні.
Щоб думки летіли вгору, і щоб геть ішли сумні.

22.11.24

972 1 11 7

На крилах мрії. Nathalie Orchid

1 Nov, 21:43

А чи насправді ти живеш?
Щодня долаючи життя,
Куди дорогою ідеш?
До щастя чи до забуття?

Можливо, жити - ти існуєш,
За течією все пливеш.
Та щастя звуків і не чуєш.
Куди ж дорогою ідеш?

Хай кожен зможе справді жити,
Не існувати лиш в житті.
Хай оживе, щоби любити,
Відчує істини прості.

Відчує світ, відчує радість.
Як справді пахне це життя.
Нехай росте рослини парость,
Живи, тікай від забуття!

Відчуй барвисті колорити,
Відчуй тепло і шарм краси,
Шукай блискучі оксамити.
Біжи в життя, люби, рости!

І хай усе розквітне цвітом,
Серпанком радості блищить.
Живи, милуйся дивним світом!
Без тебе - не така ця мить!

Вона - твоя! Милуйся нею,
Ти справді вартий різних див!
Бог зодягнув в саду лілею,
І більш вартніший Йому ти!

Живи життя! Ти пробудися!
І Бог дарує тобі сили.
Пиши, малюй, люби, борися!
Для Нього ти - велике диво!

01.11.24

1.1k 1 16 6

На крилах мрії. Nathalie Orchid

28 Oct, 09:01

Хто я? Дивлюсь в своє обличчя,
А погляд легко ноти пише.
Яка? Який мій шлях, щоб йти?
Куди? І як? Сміливо до мети?

Кришталь, що сяє ніжним блиском...
Тепер вже час прощатися з колишнім.
Тепер сміливо до мети!
Іди, не зупиняйся! Йди, лети!

Вперед! Щоб стати кимось гідним!
Займатися улюбленим, солідним.
І по собі залишить гарний слід.
І щоб було любові більше на Землі.

25.10.24

128 0 0 4

На крилах мрії. Nathalie Orchid

20 Oct, 10:20

В твоїх очах я бачу море,
А там прекрасні кораблі,
Таке спокійне і прозоре,
Маленькі хвилі на щоглі.

І навіть, коли сильні хвилі
І шторм гойдає кораблі,
Ми вдвох спокійні із тобою.
Бо з Богом шторми не страшні.

154 0 2 3

На крилах мрії. Nathalie Orchid

20 Oct, 10:18

Намалюй мені казку, яку ніколи не малював. Напиши листа, якого ніколи не писав. В ньому виклади всі почуття, скажи, як ти сумував. О, як довго тебе не було! Як довго я тебе чекала! Твій образ малювався в уяві сонячними днями, самотніми вечорами і яскравими ранками. І ніби зразу танув. І знову я, знову природа, знову тиша, і цей прекрасний струмок із привітним дзюркотінням так ніжно і помірно співав, несучи свою пісню в далекі далі.

08.09.23

142 0 1 1

На крилах мрії. Nathalie Orchid

31 Aug, 09:49

spring —

01:15

Ви бачили момент, коли від спокою хочеться завмерти?

Моменти, які змушують вас завмирати...
Коли хочеться просто насолоджуватися і відчувати... Затиснути цей спокій в руках і ніколи не відпускати...

Цей спокій... невловимий... Він так дорого коштує...

31.08.24

167 0 2 4

На крилах мрії. Nathalie Orchid

12 Aug, 23:39

La Douceur — Daniel Kruglov

03:04

166 0 2 5

На крилах мрії. Nathalie Orchid

12 Aug, 23:34

Над горизонтом повис величезний, просторий небесний купол. Я відійшла на польову дорогу, щоб нарешті поговорити з подругою, і мій погляд просто застиг. Ваууу. Що це були за зорі! Вони сліпили неперевершеністю краси. Поглянь на це небо, всіяне мерехтливими цвітіннями....ще ніколи за цей сезон воно не було таким зачаровуючим і красивим...
Зорі так густо всіяли нічний небозвід, що, здавалося, ніби якийсь мандрівник плавно рухався по Чумацькому шляху... Так хотілося туди, полетіти і потанцювати серед них, озираючись навколо як серед яскравих світлячків. Над горизонтом вони ніби посміхалися, а потім немов летіли до Великої Ведмедиці, яка хотіла їх кудись з собою повезти.
Небо притягувало своєю сліпучістю, а погляд просто застиг у вишині і ковзав серед зоряної ковдри. Його неможливо було відірвати.
Раптом упала зірка. Затамувався подих. Огооо! Упала інша. А згодом ще. Подруга розповіла, що сьогодні зорепад, а я про це і гадки не мала.
Я взагалі не підозрювала, що цього вечора побачу таке диво. А вони летіли... Неначе Бог хотів підбадьорити і заспокоїти мене цим: "Все буде добре. Все вирішиться. Дивись, яке для тебе Я створив диво, такої неймовірної краси. Чи є щось, що мені не під силу?".
Колорит... Спочатку небесний купол над нічним полем, а потім строкаті зоряні смуги над дорогою, що заповнювали простір між силуетами дерев, які витягувались в небо з обох боків від дороги, а ті зорі визирали з-за темного гілля, ніби граючись у хованки, а потім вистрибуючи і сяючи тим, хто на них дивився. Я згадала, як довгими годинами могла вдивлятися у густі зорі, будучи дитиною. Роздивляючись той такий захоплюючий і таємничий світ, який виблискував своєю казковістю. О, як довго я могла їх розглядати! Я зовсім не змінилася з дитинства. Колись, дивлячись на них, хотілося мріяти і писати історії...
Прийшовши в табір, я побачила ще 1 падаючу зірку. Вау! Сьома... Ще ніколи не щастило бачити стільки метеорів!
Погляд зупинився, проте потрібно було рухатися додому. Закарбувавши в пам'яті такі безмежні далекі світи, неначе послання Бога, зачаровуючі картини захоплюючої краси...

12.08.24

180 0 0 5

На крилах мрії. Nathalie Orchid

6 Aug, 09:05

Уроки із світу природи.

Дерево, здавалось, не подавало жодних ознак життя. Воно привертало до себе увагу, виблискуючи край дороги своєю сіро-білою корою. В оточенні зелених велетнів його сухе гілля простягалося вгору, ніби тягнучись до неба.
Раптом я помітила на його верхівці якийсь дивний предмет. Ба ні, коли він заворушив своєю головою, я зрозуміла, що це був птах.
Що змушує його летіти так високо? Це була сама верхівка висохлого дерева. І птах, здавалось, навіть не думав звідти відлітати.

Урок 1.
Навіть те, що здається втраченим і безнадійним, може бути використане з хорошою метою. Гілля сухого дерева стало прекрасним місцем відпочинку мирного птаха.

Урок 2.
Будьте ближче до неба. Тягніться до самої верхівки, навіть коли все здається безнадійним і немає виходу. Бог чує ваші молитви. Голуб миру може бути посланий у ваші домівки. Бог поруч.

06.08.24

163 0 1 7

На крилах мрії. Nathalie Orchid

27 Jul, 11:04

Сьогодні природа спокійна. Поле немов застигло під очікуванням живильних крапель дощу. Небо умиротворено повисло над горизонтом, відкриваючи свої налиті сонні хмари, наповнюючи повітря напівпрозорою млою. На травині пташина виспівувала оду спокою. Дрібнесенькі краплі ніжно торкаються твоїх рук. Такі легкі і приємні на дотик, повні свіжості молекули дощу. Йому посміхаються поодинокі червоні маки. А недалеко виблискують сині волошки. З лісу чути голос диких голубів. Невагомі малесенькі крапельки то наповнюють повітря, то засинають у пухнастих хмарах. Така спокійна, умиротворююча ідилія природи.

151 0 0 7

На крилах мрії. Nathalie Orchid

27 Jul, 11:04

128 0 0

На крилах мрії. Nathalie Orchid

10 Jun, 12:44

Виходить, глибина - не така глибока.
Виходить, що ти в ній не втонеш.
Виходить, що можна не літати високо,
Щоб цінувати усіх, хто поряд.

Виходить, що не треба бути глибоким,
Щоб цінувати усе, що навколо,
Не знати усе, що не бачить око,
Щоб відчувати себе, як вдома.

Виходить, глибини - надумані далі,
І ти, намагавшись пірнути донизу,
Застряг в невідомості диких печалях,
Немовби згоряючи в купі хмизу.

Виходить, не треба пірнати глибоко,
Аби відчувати насправді радість,
Бо те, що є справжнім, воно не високо,
До нього так легко насправді дістатись.

09.06.24

200 0 1 5

На крилах мрії. Nathalie Orchid

9 Jun, 20:46

Скажи, про що шепоче тиша?
І та пташина, що співає на зорі?
Про що ласкавий вечір пише?
Та пісня, що лунає у дворі?

Мелодії, які вселяють спокій,
До вух торкаючись, лунають у тиші.
Той вечір, мов великий передпокій,
Собі вбирає сум і біль душі.

У спокої ховається надія.
Немов її оспівують пташки.
Зоря зійшла, мов заповітна мрія,
Про радісні, незвідані стежки.

08.06.24

158 0 0 4

На крилах мрії. Nathalie Orchid

22 May, 12:24

Він ніжно руку простягнув
І взяв твою в Свої долоні.
Сказав: "Повір! Я збережу!"
Та як? Та сили мої кволі!

"На Мене погляд поверни,
Забудь про те, що ти безсила.
Лиш Я Один можу спасти.
Тут допоможе тільки віра.

Повір, дитино! Тільки вір!
Повір Мені, не сумнівайся!
Бо Я -Творець землі і зір.
Ти бурі в морі не лякайся."

Бог, дай нам сили це пройти.
І щоб не згасла моя віра.
Бо диво робиш тільки Ти,
Те, що від Тебе - особливе.

Прошу, Господь, Ти збережи
Твоїх дітей, кожну людину.
Охороняй і стережи!
Будь з кожним у важку годину.

20.05.24

©️Nathalie K. Orchid

1.6k 1 20 8

На крилах мрії. Nathalie Orchid

22 May, 12:23

137 0 0

На крилах мрії. Nathalie Orchid

13 Apr, 21:23

Коли ми стали дивними такими,
що розівчились помічати всю красу?
Що очі вабить вдень і ніч так зримо?
І замість радощів серця схиляє в сум?

Не дайте, люди, ворогу забрати,
Найкращі і найтонші почуття.
Без них душа буде тьмяніти в гратах.
В деталях різних вся краса цього життя.

Повітря манить теплою весною,
І хай в серцях прокинеться жага
Іти вперед й не бути у застої,
Боротися, де спотикається нога.

13.04.2024