Весна...
Моя омріяна, жадана!
Невже ти накінець таки прийшла?
Моя весна! Тебе я дочекалась.
Тепер гулятиму з тобою, друженько моя...
Здавалобся, усе ти розумієш..
Життям, що розквітає, промениш.
І горя й смутку у тобі немає.
Ти променями в небесах блищиш.
Зціляєш спраглу теплотою душу.
Чаруєш квітами на лоні простоти.
Ти сильна, ти живеш. І я так мушу!
Від тебе я навчитись хочу так цвісти.
Моє натхнення, мій спокій і радість.
В тобі вся грація, і скромність, і краса.
Ти ніжна, щира. Ти не б'єш, не раниш.
Не так все, як в людей. Ти щира доброта.
Мене ти завжди, будь-коли приймаєш,
Ласкавим променем послухаєш цих слів,
У радості, у сумі, якою б не була я.
Найкраще королівство з моїх снів.
Мабуть для того створена ти Богом,
Щоб кожен міг розраду тут знайти.
Бо ти - після зими квітуча перемога.
Як символ світла, що розвіяв шлях пітьми.
30.03.24
Моя омріяна, жадана!
Невже ти накінець таки прийшла?
Моя весна! Тебе я дочекалась.
Тепер гулятиму з тобою, друженько моя...
Здавалобся, усе ти розумієш..
Життям, що розквітає, промениш.
І горя й смутку у тобі немає.
Ти променями в небесах блищиш.
Зціляєш спраглу теплотою душу.
Чаруєш квітами на лоні простоти.
Ти сильна, ти живеш. І я так мушу!
Від тебе я навчитись хочу так цвісти.
Моє натхнення, мій спокій і радість.
В тобі вся грація, і скромність, і краса.
Ти ніжна, щира. Ти не б'єш, не раниш.
Не так все, як в людей. Ти щира доброта.
Мене ти завжди, будь-коли приймаєш,
Ласкавим променем послухаєш цих слів,
У радості, у сумі, якою б не була я.
Найкраще королівство з моїх снів.
Мабуть для того створена ти Богом,
Щоб кожен міг розраду тут знайти.
Бо ти - після зими квітуча перемога.
Як символ світла, що розвіяв шлях пітьми.
30.03.24