НЕ капелан☦


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian
Category: Religion


Капелан поневолі або не капелан.
Життя, спостереження і роздуми клірика, що не по своїй волі опинився у війську.

Related channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Category
Religion
Statistics
Posts filter


"В чому найбільш преуспіло людство? Не в покращенні життя, а в методах знищення собі подібних" (с) Інструктор з інженерної підготовки


⬆️⬆️⬆️⬆️ не всякий хто каже мені Господи, Господи увійде в Царство Небесне. А взагалі я не знаю як це назвати,яким словом. Це благочестя диявольське. Тільки він так може цинічно, хитро, холоднокровно і облесливо робити знаючи до чого це приводить. Це страшно. Не приведи Господи до такого стану кожного з нас.


Forward from: НТП Новини
Американець, прикриваючись образом побожного християнина, коригував вогонь росіян по українських позиціях

Американець Деніел Мартиндейл вважався еталоном християнина в церквах Польщі та України. Він першим прийшов на допомогу, і залишив по собі враження людини, яка все своє життя піддала духовній дисципліні. Але у листопаді 2024 року американець раптово став зіркою російських ЗМІ, яким прямо заявив, що цілеспрямовано допомагав російській армії, передаючи дані про розташування бійців ЗСУ.

За його словами, образ благочестивого, доброго, "майже святого" християнина допомагав йому довгий час залишатися непоміченим і передавати цінні розвідувальні дані ЗС РФ, а також коригувати вогонь по позиціях української армії.


Часто мене запитують знайомі, які настрої там у вас? Коли кінець війни? Коли саме кінець війни, я думаю не знає навіть найвище командування. Щодо настроїв то скажу так, єдина думка яка лунає з різними відтінками така, що треба війну закінчувати чим швидше. Шукати для цього важелі і нарешті робити рішучі кроки для цього. Це думки військових різних чинів з якими мені доводилося спілкуватися за цей час. Всі хочуть миру і очікують що переможе людскість.


НАГАДУЮ!!! Все сказане Автором каналу не претендує на абсолютну істину, а лише відображає бачення однієї людини, яке ґрунтується на її спостереженнях. Кожен з вас може бути згідний, або не згідний із написаним. Це справа особисто ваша


З однієї сторони білий і червоний скотч, з іншої синій, зелений і жовтий. Це тільки проста скотч-стрічка, а якщо копнути глибше?




⬆️Дві країни, дві вітчизни.⬆️

Земна Україна і Небесна Царство Боже.
Що вище, хто вище, царство чи священство? Наскільки відповідь на ту чи іншу користь однозначна? Ламали голови над цим великі уми, ламаємо тепер і ми...


Господи! Якими шляхами Ти ведеш? Якими дорогами управляєш? Як пізнати мені замисл Твій? Як пізнати мені що я маю зробити на тому чи іншому місці в житті? Як взнати що є головне, а що другорядне в тому що трапляється? Я багато думаю, багато аналізую і від цього можливо заплутую себе ще більше?


Я дуже вдячний за ваші молитви. Виговорився, висповідався всім вам, ви помолились і вже легше стало. Спаси Господи Вас 😇🤗


Я морально вмираю щодня і не можу вмерти до кінця. Таке враження, що живе тіло носить в собі майже трупа, який час від часу подає ознаки життя і знову в більшості їх не подає. Вмирання, щоденне вмирання, при тому що жага до життя, вільного життя, просто страшна. Ти і хочеш вмерти і хочеш жити одночасно. Давить цей тягар безвиході і безправства. Тягар раба не Божого, а людського, раба системи в яку тебе вкинули, з якої немає виходу і в якій немає здорового глузду.


Господи! Спаси, визволи, поверни до парафії й родини! Скільки я Тебе просив, прошу і ще буду просити. Невже ця вся моя молитва марна? Невже Тобі все одно? Якщо ні, то чому Ти не дієш? Чи не вблагають Тебе молитви мої, родини і парафії? Невже ми будемо всі осоромлені в своїй надії на Тебе?


І так само я ж можу жити далі. Провести так само Великий Піст і Воскресіння Христове. І це об'єктивна реальність сьогодення, об'єктивна реальність відкинутості від літургічно-парафіяльного життя, від життя яке Життя. Воістину диявол насміявся з мене і продовжує сміятися. Де ж визволення від Господа? Де цей день великий і преславний? Скільки ще жити в цій неволі??? Самі питання, якими я Господа закидую весь час і закидав уже достатньо. А Він не поспішає, Він тягне, Він щось хоче від мене і не дає зрозуміти що саме. Молитва, а у відповідь тиша


Третє січня, скоро Різдво Христове. Підготовчі, суворі, пісні дні. Трипіснець на повечір'ї. Згадую як я завжди не дивлячись моя чи не моя седмиця приходив в соборі на вечірню і читав їх. Чи міг я коли подумати, що лишуся без храму і богослужіння в такі великі дні? Свято Різдва Христового припадає у вівторок, будній день, день полігону. Різдвяний сочельник понеділок. Цей день наповнений розкриттям пророцтв і смислу свята Боговтілення. Судячи з усього все це пройде мимо своєї суті. А яке свято без храму? Яке свято без Євхаристії? Яке свято для священика без цього? Може я сильно прив'язаний до цього зовнішнього? Можливо й так, але... Без Євхаристії нема свята і це основа всіх основ.
Знов це все їсть мене, роз'їдає наче ржа залізо. Може я й маловірний, не знаю. Мені просто гірко від усвідомлення цього факту.


Вечоріє, догорає черговий, монотонний день. Знову вечір і втома, сон і знову полігон. Минають дні, тижні, місяці.
Просто минають, забираючи з собою дні, тижні, місяці нашого життя. Кожен прожитий день поверненню і обміну не підлягає. Ти його прожив, він пройшов і більше не повернеться. Ріка життя невпинно тече і хто може протистояти її руху? Хто може спинити ці бурхливі води? Хто може повернути їх назад щоб переграти, переробити, пережити все по новому. Нажаль ніхто і ніяк не зможе цього зробити як би не хотів і не старався. Черговий день... Пішов і вороття йому нема


Сніданок запропонований псалмоспівцем


Часто важко це пам'ятати. Важко буває це бачити. Важко буває відчувати це, коли ти хочеш відчути а не можеш. Ламаєш себе, переконуєш, а серце вперто не хоче... Прости Господи




І буває одночасно далеко...


Христос близько...

20 last posts shown.