OPORA: Психологічна підтримка у UK

🍿 Запис онлайн вебінарів “Емоції, як фундамент психіки” від OPORA

Друзі, якщо ви не змогли приєднатися до наших вебінарів наживо, у вас є можливість переглянути записи! Ми вдячні всім, хто брав участь, і особливо психологині Ользі Войчук за професійну підтримку та цінну інформацію.

📽 Вебінар 1: «Чому нам погано, і до чого тут емоції?»
•Як емоції формують нашу психіку та впливають на життя.
•Що відбувається, коли ми пригнічуємо емоції, і чому це небезпечно.
•Практичні техніки для розпізнавання та роботи зі своїми емоціями.

📽 Вебінар 2: «Міфи про емоції, які заважають жити»
•Найпоширенішим міфам про емоції та як вони впливають на наше життя.
•Як дитячі установки щодо емоцій продовжують керувати дорослими.
•Що робити з емоціями, як-от страх, вина, печаль, радість, щоб вони працювали на нашу користь.

📽Запис в розділі Вебінари: https://ua.opora.uk/mental-health

⚡️⚡️ВЖЕ У ЦЕЙ ЧЕТВЕР ⚡️⚡️
“Емоції, як фундамент психіки” — серія вебінарів від OPORA

На вебінарі поговоримо про:
🗣 Міфи, які ведуть до придушення емоцій.
🗣 Як дитячий погляд на емоції керує дорослими.
🗣 Образа, вина, страх, безсилля, розгубленість, печаль, радість — розберемо, що з ними робити.

📅 14 листопада
🕕 18:00 - 19:30

❗️ Реєстрація за посиланням
Формат вебінару передбачає лекційну та практичну частини. Ваша активність та питання щиро вітаються.

🤌 Перфекціонізм чи прагнення до досконалості?

Межа між прагненням до досконалості та перфекціонізмом часто розмита. Однак ці два підходи до життя можуть мати дуже різні наслідки для нашого емоційного стану і психічного здоров’я. То в чому різниця і як навчитися прагнути кращого, не потрапляючи в пастку перфекціонізму?

💡 Прагнення до досконалості
Прагнення до досконалості полягає в тому, щоб постійно розвиватися та вдосконалювати свої навички та результати. Це здоровий підхід, коли ви ставите перед собою реальні цілі та прагнете до їх досягнення, визнаючи можливість помилок і приймаючи власні обмеження. Такий підхід мотивує ріст і підтримує відчуття задоволення від процесу, навіть якщо результат не ідеальний.

⚠️ Перфекціонізм
Перфекціонізм, з іншого боку, пов’язаний з нав’язливим бажанням досягти бездоганності, що часто супроводжується страхом невдачі та критикою. Перфекціоністи схильні бути надто суворими до себе та інших, що може призводити до хронічного стресу, тривожності та навіть вигорання. У їхньому світі помилки неприпустимі, а результат завжди має бути ідеальним, незалежно від обставин.

Як відрізнити перфекціонізм від прагнення до досконалості?
1. Фокус на процесі чи результаті?
Прагнення до досконалості цінує процес навчання та розвитку. Перфекціонізм же сфокусований виключно на кінцевому результаті й не дозволяє насолоджуватися шляхом.
2. Позитивна мотивація чи страх?
Прагнення до досконалості мотивоване внутрішнім бажанням рости та вчитися. Перфекціоніста ж часто керує страх помилки або критики.
3. Гнучкість чи жорсткість?
Якщо ви прагнете досконалості, ви можете адаптуватися до змін і визнавати, що іноді щось іде не за планом. Перфекціонізм же вимагає жорсткого дотримання стандартів, що не дозволяє бути гнучким.
4. Прийняття помилок чи відмова від них?
Людина, яка прагне досконалості, приймає свої помилки як частину навчання. Перфекціоніст сприймає помилки як особистий провал і уникає їх усіма можливими способами.

Як перейти від перфекціонізму до здорового прагнення до досконалості?
✅ Встановлюйте реалістичні очікування: Дозвольте собі бути “достатньо добрим” і визнайте, що не все має бути ідеальним.
✅ Приймайте свої помилки: Вчіться на своїх помилках і сприймайте їх як невід’ємну частину розвитку.
✅ Зосередьтеся на процесі: Насолоджуйтесь процесом, замість того щоб лише чекати на ідеальний результат. Це дозволить вам отримувати більше задоволення від своїх зусиль.
✅ Практикуйте самоспівчуття: Будьте добрішими до себе. Визнання власних обмежень і потреба у відпочинку — це важливі кроки до здорового самопочуття.

Навчіться насолоджуватися процесом і приймати свої недоліки як можливості для росту. 💛

💭💭💭ВЖЕ ЗАВТРА РОЗМОВА З ПСИХОЛОГОМ МАР’ЯНОЮ

Розмова з психологом — психологічна група підтримки українців у Великобританії ☺️

🔊Психологиня заходу: Марʼяна Петрик — практикуючий психолог, член Української спілки психотерапевтів. Контакти психологині Марʼяни в телеграм @Mariana_Petryk

🔗 07.11 о 18:00 - 19:30
📌Реєстрація: link

Що ми можемо контролювати, а що ні❓

Життя може здаватися хаотичним і важким, коли ми зіштовхуємося з подіями, які неможливо передбачити або змінити. Війна, економічні труднощі, емоційні виклики адаптації, а також міжнародні події, як-от вибори в Америці, — усе це додає почуття тривоги й невизначеності. Але є одна важлива річ, яку варто пам’ятати: хоча ми не можемо контролювати ці зовнішні події, ми завжди можемо впливати на своє ставлення до них.

Когнітивно-поведінкова терапія допомагає зрозуміти, як саме впливати на ці думки та відгуки.

Те, що поза нашим контролем:
• Зовнішні події, такі як війни, політичні рішення, погода
• Думки та поведінка інших людей
• Багато аспектів майбутнього та минулого, на які ми не можемо вплинути

Те, що піддається нашому контролю:
• Наші думки: Ми можемо впливати на свій внутрішній діалог і зменшувати негативне мислення. Якщо помічаєте думки на кшталт “усе йде не так” або “я нічого не можу змінити”, зупиніться і задайте собі питання: “Чи дійсно це так?” КПТ радить перевіряти реальність своїх думок, шукаючи докази та альтернативні погляди.
• Наші реакції: Наш емоційний відгук на події багато в чому залежить від нашого мислення. Замість того щоб реагувати імпульсивно на те, що відбувається, можна зробити паузу та обрати спокій. Стоїки нагадували, що ми завжди маємо вибір, як реагувати на події, навіть якщо не можемо змінити самі події.
• Наші дії: Фокус на конкретних кроках може допомогти відчути себе більш стабільно. Прагнення до маленьких, але конструктивних дій — це важливий підхід у КПТ. Наприклад, коли відчуваєте тривогу через новини, можна обрати прочитати їх лише один раз на день або зайнятися корисними справами для свого благополуччя.

💡Практичні вправи для зменшення тривоги:
• Вправа “Що я можу контролювати?”: Коли почуваєтесь пригніченими, розділіть усе на дві колонки: “Контролюю” та “Не контролюю”. Відпустіть те, що в другій колонці, і зосередьтеся на тому, що можете зробити зараз.
• Техніка перепису думок: Якщо з’являється нав’язлива думка (наприклад, “усе погано і безнадійно”), перепишіть її на щось, що ви можете контролювати: “Що я можу зробити прямо зараз, щоб допомогти собі?”
• Практика вдячності: Фокус на тому, за що можна бути вдячним, навіть у важкі часи, допомагає переключити увагу з того, що викликає тривогу, на те, що надає спокою.

❗️Пам’ятайте:
Неможливість контролювати зовнішні обставини не означає безпорадності. Як стверджував стоїк Епіктет: “Не події засмучують нас, а наша думка про них.” Ми маємо силу змінити свої думки і ставлення, щоб зменшити тривогу і покращити своє життя, навіть якщо не можемо вплинути на події навколо.

💬 Вплив соціальних мереж на наше емоційне самопочуття

Соціальні мережі стали невід’ємною частиною нашого життя, але часто ми не помічаємо, як вони можуть впливати на наш емоційний стан. Важливо пам’ятати, що все, що ми споживаємо у віртуальному світі, має реальні наслідки для нашого настрою та психічного здоров’я.

🔄 Постійне порівняння
Скролячи стрічку новин, ми часто бачимо, як інші діляться своїми “ідеальними” моментами: подорожі, успіхи, бездоганний зовнішній вигляд. Це може викликати відчуття меншовартості або незадоволення собою. Але варто пам’ятати, що більшість контенту – це лише поверхнева картинка, і за нею можуть ховатися зовсім інші реалії.

💥 Інформаційне перенавантаження
Безперервний потік новин, особливо негативних, може викликати тривожність та стрес. Важливо обмежувати час перегляду новин і уникати інформаційного перевантаження, яке підсвідомо може підірвати емоційний стан.

💔 Соціальна ізоляція
Хоча соцмережі обіцяють зв’язок із близькими та друзями, вони можуть сприяти відчуттю самотності. Пасивне споживання контенту без справжньої соціальної взаємодії не замінює реальних контактів і підтримки.

😔 Кібербулінг та токсичні коментарі
Відкрите середовище соцмереж також може стати місцем, де ми піддаємося негативним впливам – кібербулінгу, токсичним коментарям або неадекватним реакціям. Це може сприяти зниженню самооцінки і посиленню емоційної вразливості.

🛠 Як зменшити негативний вплив соцмереж?

1. Обмежуйте час онлайн: Встановіть чіткі межі для часу, проведеного у соціальних мережах. Використовуйте спеціальні додатки для контролю часу в інтернеті.
2. Курируйте свій контент: Підписуйтесь на акаунти, які дійсно надихають та мотивують. Відпишіться від тих, що викликають стрес чи дискомфорт.
3. Фокусуйтеся на реальних взаєминах: Намагайтеся більше спілкуватися з людьми наживо. Соціальна підтримка в реальному житті є набагато ефективнішою для покращення емоційного стану.
4. Практикуйте інформаційну гігієну: Обмежуйте себе в новинах, вибирайте перевірені джерела інформації та уникайте занурення в негативні теми.
5. Робіть “детокс” для мозку: Час від часу робіть перерви від соціальних мереж, щоб зменшити емоційне навантаження і дати можливість мозку відпочити.

Пам’ятайте: соціальні мережі – це інструмент, який можна контролювати. Бережіть свій емоційний стан і використовуйте мережі з розумом.

🍂ВЖЕ ВВЕЧЕРІ ЗУСТРІЧ З ПСИХОЛОГОМ

Розмова з психологом — психологічна група підтримки українців у Великобританії ☺️ Сплануйте час для себе ❤️

🔗 24.10 о 18:00 - 19:30
📌Реєстрація: link

🔗Без запису та конфіденційно, аби кожен зміг проговорити про важливе та бути почутим.

⚡️⚡️⚡️⚡️Ми почали Q&A про підлітків 🐼

❗️Посилання на зустріч.
Без запису!
Формат зустріч передбачає групову взаємодію, тож будьте готові ставити запитання — ми спробуємо на них відповісти.

До зустрічі! 🙌