Останній Капіталіст: База

Привид блукає по Європі, привид української аграрки

Вже другий рік, попри повномасштабне вторгнення, в Україні триває реформа організацій водокористувачів. Вона передбачає передачу державних занедбаних та немодернізованих меліораційних мереж у власність об'єднань приватних аграрних фірм.

Організація водокористувачів - це неприбуткове об'єднання. Передані за останні 2 роки кілька десятків меліораційних мереж вже почали модернізуватися завдяки інвестиціям співвласників та ґрантам USAID АГРО.

Головною метою ОВК є відновлення та модернізація занедбаних меліораційних мереж. Вирощування із використанням меліораційних мереж хоч і дорожче, проте збільшує врожайність на 40-100%. Модернізація мереж дозволяє зменшити обсяг споживаної електроенергії (знижує собівартість) та забезпечити їх надійну роботу.

Роками механізм водокористування в Україні був непрозорим, а старі мережі були годівницею для різних корупційних елементів, що списували нелегальний продаж води за "небаланс".

Чим більше буде ОВК - тим ефективніше Україна використовуватиме свої обмежені водні ресурси, і тим більшу потугу матимуть наші аграрії у світі. Ця реформа дозволяє не лише збільшити врожайність, а і розпочати вирощування екзотичних культур, що потребують багато води (наприклад, батат). Окрім цього, вона дозволяє краще реагувати на зміни клімату.

Тим часом, поки українські аграрії впроваджують інновації, польські нєпозволіми досі не змогли знайти географічний атлас і знайти там де український кордон, а де Аргентина. Бо нагадаємо, що "ошукане село" знову блокує кордон, на цей раз через угоду ЄС з МЕРКОСУР.

Ще раніше, культурний шок у живих експонатів музею палеоліту викликав вагон-зерновоз

А більше про інструменти інвестування в Україні та особливості на курсах від Школи Останнього Капіталіста: https://bit.ly/4gLcoP7

@OstanniyCapitalist_Baza

НБУ збільшив облікову ставку з 13% до 13,5%

Нацбанк вжив цей крок, бо упродовж останніх місяців інфляція зростала швидшими темпами, ніж передбачалося прогнозом. У листопаді інфляція пришвидшилася до 11,2% у річному вимірі.

Основні причини:
- гірші цьогорічні врожаї;
- проблеми та ціни на електроенергію, а також й оплату праці;
- наслідок девальвації гривні в попередні періоди.

До речі, якщо вам цікава тема того як НБУ формує свої рішення, то у нас було інтерв'ю з головою Монетарного департаменту НБУ, дуже корисне і багато чого вам пояснить.

З важливих меседжів, які прозвучали сьогодні:

Обсяги міжнародної фінансової допомоги у 2025 році будуть достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання стійкої ситуації на валютному ринку"

Та постає питання, а що з 2024 роком? Чому ми перестали бачити у кімнаті величезного слона у вигляді 500 мільярдного дефіциту бюджету. Де подівся цей дефіцит й чи зможемо ми закрити цю діру не вдаючись до не прямих інструментів перерозподілу ВВП велике питання.

Збереження стійкості валютного ринку залишатиметься важливим чинником повернення інфляції на траєкторію зниження. Ураховуючи достатні обсяги міжнародної допомоги, спроможність НБУ компенсувати структурний дефіцит валюти у приватному секторі та згладжувати надмірні курсові коливання залишатиметься значною."

Це сигнал для тримачів гривневих інструментів і запевнення у тому, що ситуацію на ринку валют контрольована і буде залишатись такою і надалі. Важливо розуміти, що відносна стабільність курсу - це один з важливих інструментів підтримання впливу рішень щодо облікової ставки.

Адже підняття облікової ставки - інструмент абсорбції ліквідної гривні з усіх ринків, в тому числі й валютного. Якщо валютний ринок буде не стабільним і девальвація буде занадто високою, то підняття ставки матиме не високий вплив. Адже гривневі інструменти будуть під загрозою знецінення.

І тут у НБУ дійсно є ресурси на підтримання ринку, та потрібно пам'ятати, що найбільший вплив на ринок мають потужні гравці, макроекономічного масштабу, до прикладу додаткові бюджетні витрати й тут можна знову згадати про слона, який кудись подівся.

НБУ продовжить посилення процентної політики у разі збереження ознак стійкості інфляційного тиску та загрози розбалансування інфляційних очікувань."

Рішення, яке було прийнято сьогодні - принципі очікуване, когось могла здивувати певна м'якість НБУ у цьому питанні, та варто пам'ятати, що монетарних чинників впливу на інфляцію не так і багато, тому і різкі рухи можуть бути дещо шкідливими й лише час покаже, наскільки точним у своїх рішеннях зараз є НБУ.

Ситуація зараз стає доволі складною, є всі передумови для стагфляційних процесів, коли інфляція буде зростати через додаткові видатки на енергетику, а ВВП не зростатиме знову ж таки через енергетику.

Ситуація зараз нестабільна, а готовим до нестабільності можна бути виключно з підготовленими резервами. Резервами, які потрібно готувати вже зараз, а як їх правильно зберегти та заощадити вас навчать у Школі Останнього Капіталіста: https://bit.ly/4fSQqde

@OstanniyCapitalist_Baza

Імпорт України у листопаді 2024 року

У листопаді, на фоні загострення енергокризи, незначно зріс імпорт нафтопродуктів. Зростання обсягів імпорту акумуляторів та генераторів стабілізувалося, оскільки насичення ринку сягнуло піку.

Суттєво зріс імпорт БПЛа та товарів, що входять до засекречених статей.

Зменшився імпорт одягу та взуття - також ринок вже наситився товарами, плюс сильно активізувалися вітчизняні виробники (бо дещо зріс й експорт одягу й взуття).

Після закінчення сезону активних будівельних робіт, скоротився й імпорт металопродукції.

Проте, все це падіння з'їло зростання імпорту засекречених товарів. Відтак, відносно минулого місяця обсяги імпорту майже незмінні. Відносно листопада минулого року - зростання на 23%.

У цьому році українці суттєво збільшили імпорт сільськогосподарської продукції (не в останню чергу через посуху та збільшення реального рівня доходів), а також машин та устаткування. Тут подвійний ефект: потреби армії та збільшення споживчого попиту.

@OstanniyCapitalist_Baza

Експорт України у листопаді 2024 року

У останньому місяці осені обсяги українського експорту дещо зменшилися. Це пов'язано з обстрілами портової інфраструктури. Тим не менш, морський коридор продовжує працювати, хоч і ставки страхування відчутно зросли.

Попри обстріли та енергокризу, Україні вдалося збільшити обсяги експорту рослинних олій. Вони є товаром з доданою вартістю, що є великим плюсом. Також суттєво зросли обсяги експорту кукурудзи.

На фоні енергокризи та проблемами з логістикою вугілля, дещо зріс експорт залізної руди. Він все ще менший від попередніх рівнів, оскільки інвестори зі скепсисом віднеслися до нового китайського плану економічного зростання. Тож не дивно, що ціни на залізну руду та сталь дещо просіли.

Загалом, попри обстріли, завдяки відкритим кордонам (з певними обмеженнями) та роботі морського коридору, український експорт у листопаді 2024 року був на 24% вищим ніж роком раніше.

Сукупний обсяг експорту товарів за місяць становив 3,685 мільярдів доларів США. Відношення експорту до імпорту дещо зменшилося, до 0.591. Таким чином, у листопаді Україна за рахунок експорту покрила лише 59,1% свого імпорту товарів.

Дефіцит торгівлі товарами є характерним для України, проте його значення значно зросло під час війни. Не в останню чергу через імпорт високотехнологічного обладнання та комплектуючих для бойової техніки й обладнання. Про це ми детальніше писали в одному з дописів на ОК.

@OstanniyCapitalistBaza

Українська металургія у листопаді 2024 року

В умовах енергокризи та просідання світових цін на металопродукцію, українські металурги почали фокусуватися на продукції з доданою вартістю. У листопаді тенденція до зменшення обсягів виробництва чавуну та сталі продовжилася, попри відкат цін до попередніх, відносно високих, рівнів.

Місячні обсяги виробництва чавуну різко впали з 625 до 543 тисяч тонн, що відповідає рівню минулого року. Виробництво чавуну дуже залежне від коксівного вугілля. Найбільше підприємство з його виготовлення було у м. Покровськ.

Також негативна тенденція спостерігається у виробництві сталі, де вже три місяці скорочується виробництво. Обсяг виплавленої сталі впав з червневих 734,7 до 541 тисяч тонн у листопаді, що менше за рівень минулого року.

Виробництво сталі особливо чутливе до енергозабезпечення, тож просадка не має нікого дивувати. Металургійні комбінати працюють переважно на імпортній електроенергії, вартість якої сезонно зростає. Нагадаємо, що для уникнення відключень підприємства мають імпортувати більше 80% споживаної електроенергії.

Натомість дещо зріс обсяг виготовленого металопрокату, який хоч теж потребує багато електроенергії для роботи прокатних станів, але перетворює сталь у товар з більшою доданою вартістю. Прокат задіяний не лише у експорті, а й в різних ремонтно-відновлювальних роботах.

Наразі, попри відкриття логістичних коридорів, українська металургія продовжує стикатися все з новими і новими кризами. Починаючи від браку електроенергії та сировини, закінчуючи необхідністю укомплектовувати штат працівників.

В таких умовах необхідно шукати нові можливості за рахунок створення зон вільної торгівлі та збільшення санкційного тиску на російський металургійний сектор.

Українські металурги шукають нові ринки збуту, одним з яких став польський ринок, де місцеві виробники вже скаржаться на страшних українських металургів, що ще й якось можуть "демпінгувати" в таких умовах.

Цікаво, якщо польський металургійний сектор гине від конкуренції з українськими меткомбінатами, що працюють в умовах обстрілів, втрати ринків збуту, доступу до сировини та електроенергії, то чого тоді варта вся польська металургія разом узята?

@OstanniyCapitalist_Baza

Поповнення у банківському чистилищі

НБУ визнав "Комінвестбанк" неплатоспроможним. Це перший у цьому році банк, що було визнано неплатоспроможним. Нагадаємо, що минулого року неплатоспроможними було визнано 4 банки.

Ліквідація "Комінвестбанку" практично не вплине на українську банківську систему, оскільки його частка на ринку становила лише 0,04% від активів всіх платоспроможних банків. Це найменший банк, що було ліквідовано з початку повномасштабного вторгнення.

Чи є це ознакою початку нового банкопаду? Ні.

Минулого року 2 банки було позбавлено ліцензії через порушення законодавства щодо протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Банк "Конкорд" та "Айбокс Банк" були ліквідовані через участь у схемах міскодінгу, якими користувався гральний бізнес для ухилення від сплати податків та виведення коштів з країни.

Банк "Форвард" (колишній "Руський стандарт") було ліквідовано через сумнівних власників. І лише "Укрбудінвестбанк" з причини ігнорування вимог до власників щодо покращення фінансового стану банку.

Власники "Комінвестбанку" протягом останнього року вели ризиковану діяльність та підроблювали фінансову звітність. Оскільки на вулиці вже не 2013 рік, вимоги до банків змінилися, то схеми минулого не працюють.

Будь-які спроби взяти у населення та бізнесу кошти та швиденько їх розмістити у кредити без забезпечення афільованим підставним фірмам не працюють.

Нагадаємо, що на час воєнного стану, ФГВФО гарантує повернення 100% вкладів фізичних осіб у неплатоспроможних банках. Єдина проблема - це повернення відбувається протягом року, а то і більше (в залежності від масштабів банку).

А щоб не потрапити на гачок проблемних банків, регулярно проглядайте сайт НБУ та ретельно ознайомлюйтеся із фінансовою звітністю банку. Детальніше про особливості роботи банків, їхні функції в економіці та ознаки проблемності дізнавайтеся на курсах від Школи Останнього Капіталіста: https://bit.ly/3OsYPbc

@OstanniyCapitalist_Baza

Ринок ОВДП у листопаді 2024 року

Після збільшення обов'язкової норми резервування для банків і розширення переліку бенчмарк-ОВДП (державних облігацій, в яких можна розміщувати обов'язкові резерви), банки суттєво збільшили свій портфель ОВДП. Їхня частка у володінні ОВДП зросла з 46,68% до 48,16%.

Також у листопаді майже повністю зупинився процес зменшення ОВДП у володінні нерезидентів. Через збільшення обсягу розміщень ОВДП та їх викуп банками, частка нерезидентів скоротилася до 1,29%.

Попри велику активність банків, завдяки активній купівлі, до 4,04% зросла частка володіння ОВДП фізичними особами. Це історичний рекорд. Звичайні українці починають дедалі більше інвестувати у ОВДП.

Щодо дохідностей, то вони продовжили своє падіння на фоні високого попиту з боку банків на більшу частину розміщень. Це цілком нормальна ситуація, оскільки високий попит дозволяє Мінфіну обирати найбільш вигідні заяви (з найменшими відсотками дохідності, задля економії бюджетних коштів). Дані по середньозваженим дохідностям вивели в інфографіці.

У порівнянні з банківським депозитом, ОВДП є набагато вигіднішим та гнучкішим інструментом. Можливість продажу на вторинному ринку дозволяє зберегти більше дохідності при достроковому продажі. Але найбільшим плюсом ОВДП є відсутність оподаткування: з їхнього доходу не треба сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору (ставка діє з 1.12.2024).

Детальніше про інвестиції у облігації та інші інвестиційні інструменти у курсах від Школи Останнього капіталіста: https://bit.ly/3OsYPbc

@OstanniyCapitalist_Baza

Українські підприємства знижують свої очікування щодо ділової активності

У грудні індекс очікувань ділової активності НБУ (ІОДА) знизився з 49,4 до 47,2 пунктів. Нагадуємо, значення менше 50 позначає перевагу песимістичних очікувань.

Найбільше падіння спостерігається у секторі будівництва. Сезонне падіння обсягу замовлень та збільшення тиску з боку ринку праці призвели до різкого падіння очікувань серед будівельних компаній.

Погіршення безпекової ситуації та перебої з електропостачанням завдали удару по промисловому сектору, де підприємці також значно зменшили свої очікування. Промисловість, через свою енергоємкість, традиційно вразлива до дефіциту електроенергії.

Також енергокриза завдала потужного удару і по сектору послуг, де електроенергія також має відіграє важливу роль. ІТ-сектор, що продовжував зростати у 2022 році, наразі стагнує. Наразі українським компаніям сфери послуг доволі складно знайти іноземних контрагентів. Додатковим кризовим фактором для сектору є закриття авіасполучення, що вражає туристичні агенції та авіакомпанії.

Єдиним сектором, де збереглися позитивні очікування, є сектор торгівлі. Насамперед через сезонні очікування зростання попиту.

@OstanniyCapitalist_Baza

Президент підписав скандальний закон №11416-д про підвищення податків

Поки український бізнес намагається з усіх сил вижити в умовах енергодефіциту та кризи на ринку праці, офіційно працевлаштовані українці та підприємці, що працюють в "білу" опинилися у ще більш неконкурентному становищі відносно тих, хто працює в "тіні".

Якщо деякі норми Закону дійсно є виправданими, як наприклад збільшення ставки оподаткування банків чи мікрофінансових організацій, то ось збільшення військового збору з 1,5% до 5% і запровадження його для ФОПів - ні.

Тепер на пальцях. У законі підвищення військового збору мало відбутися з 1 жовтня. У дію він вступає завтра, 29 листопада. По-перше, є певні сумніви щодо того, а як нараховувати тепер ВЗ за підвищеною ставкою? З 1 жовтня? Чи з 29 листопада?

Більшість схиляється до 29 листопада. Це означає, що за 28 днів цього місяця зарплата оподатковувалася по 1,5% військового збору, а решта 2 дні - по 5% військового збору. Що заважало підписати цей закон 30 листопада?

Нагадаємо, що з 1 січня 2025 року сплата ЄСВ стає обов'язковою для всіх ФОПів.

Ми, інші економічні спільноти, представники бізнесу пропонували і наголошували на тому, що краще підвищувати ПДВ, оскільки його інфляційний ефект розкривається з часом. Підвищення ПДВ на 1-2% не призвело б до суттєвого прискорення інфляції, натомість зробило б підвищення податків справедливішим, оскільки воно б не робило стимулів для тіньової зайнятості.

Нагадаємо, що у 2024 році сформувався відчутний дефіцит оборонного бюджету - близько 120 мільярдів гривень. Якщо нам треба профінансувати оборонні видатки, то підвищенення податків дійсно є необхідним. Питання полягає у справедливості цього підвищення та впливу на економіку, довіру до суспільний інституцій.

@OstanniyCapitalist_Baza

Українське економічне вторгнення до Африки - WB.Спецвипуск #1

Це перший спеціальний випуск подкасту Washington & Вернадський, де ми разом із спеціально запрошеними гостями обговорюватимемо теми, що стосуються політичного та економічного розвитку України.

У цьому випуску:
- Підсумки африканського турне Кулеби
- Чи правда, що Україна експортує до Африки лише зерно?
- Які перспективні ринки займають українці в Африці?
- Як цьому сприяють державні та приватні інституції?
- З якими проблемами стикається наша дипломатія у Африці та як розширити її потенціал?
- Які перешкоди у торгівлі з Африкою?
- Як події на Курщині впливають на сприйняття України у Африці?

Спеціальний гість: Віталій Петрів, експерт Центру дослідження Африки

Підтримати ініціативу:
Buymeacoffee: https://www.buymeacoffee.com/Capitalist
Patreon: https://www.patreon.com/OstanniyCapitalist
Монобанк: 5375411506220008
База моно: https://base.monobank.ua/2gkjik9WjTdxnr
Приват: 5168752017636385
Paypal: doneckua@gmail.com (обов’язково вказувати “на розвиток капіталіста")

@OstanniyCapitalist_Baza

ПДВ та акцизи зростуть, майбутнє цін на нафту, жнива - W&B #12

У цьому випуску:
- Бліц: перші індійські айфони, транші партнерів, зниження ставок МФО
- Чи допоможе українським виробникам програма "Купуй українське"?
- Акцизи на пальне таки зростуть: наскільки і чому?
- Як змінився проєкт податкової реформи?
- Як зниження прогнозу ОПЕК зростання попиту на нафту вплине на її ціну?
- Які результати цьогорічних жнив?

Ведучі: Данило Шевченко, Валентин Краснопьоров, Роман Стан

Підтримати ініціативу:
Buymeacoffee: https://www.buymeacoffee.com/Capitalist
Patreon: / ostanniycapitalist
Монобанк: 5375411506220008
База моно: https://base.monobank.ua/2gkjik9WjTdxnr
Приват: 5168752017636385
Paypal: doneckua@gmail.com (обов’язково вказувати “на розвиток капіталіста")

@OstanniyCapitalist_Baza

Доля P2P-переказів, доля кредитування бізнесу, обвал рубля - WB #11

У цьому випуску:
- Бліц: баланс торгівлі у липні, курс долара та євро, обмежений дефолт України
- НБУ обмежує перекази між картками, чому і що буде далі?
- Чи буде в Україні доступне кредитування для бізнесу?
- ОПЕК знизив прогноз зростання світового попиту на нафту, що буде з цінами?
- Чому хитає економіку Китаю?
- Девальвація рубля та підвищення облікової ставки: початок рецесії у московії?

Підтримати ініціативу:
Buymeacoffee: https://www.buymeacoffee.com/Capitalist
Patreon: https://www.patreon.com/OstanniyCapitalist
Монобанк: 5375411506220008
База моно: https://base.monobank.ua/2gkjik9WjTdxnr
Приват: 5168752017636385
Paypal: doneckua@gmail.com (обов’язково вказувати “на розвиток капіталіста")

@OstanniyCapitalist_Baza

Від "України" до "Михайлівського" - як банки грабували українців

Чи знаєте ви, скільки разів українців кидали на гроші за останні 30 років? Від павлівської грошової реформи до краху Сбербанку СССР, від банку "Україна" до масового банкопаду 2014-2016 років - історія української фінансової системи сповнена драматичних поворотів і болючих уроків. У цьому відео ми розкриємо найгучніші фінансові афери, які коштували українцям мільярди гривень, і покажемо, як працювали найпопулярніші банківські схеми. Чи готові ви дізнатися правду про те, як нас грабували, і яку ціну заплатили звичайні українці за недосконалість фінансової системи?

Підтримати ініціативу:
Buymeacoffee: https://www.buymeacoffee.com/Capitalist
Patreon: https://www.patreon.com/OstanniyCapitalist
Donatello: https://donatello.to/OstanniyCapitalist
Монобанк: 5375411506220008
База моно: https://base.monobank.ua/2gkjik9WjTdxnr
Приват: 5168752017636385
Paypal: doneckua@gmail.com (обов’язково вказувати “на розвиток капіталіста")

Наш Facebook: https://www.facebook.com/OstanniyCapitalist/
Наш Instagram: https://www.instagram.com/ostanniy.capitalist/

@OstanniyCapitalist_Baza

Ціни на газ у ЄС, африканське турне Кулеби, Google - монополіст? - WB #10

У цьому випуску:
- Бліц: ціни на газ у ЄС, золотовалютні резерви України, курс долара
- Який інтерес України в Африці і як вона його реалізує?
- Що принесе Україні зона вільної торгівлі з Туреччиною?
- Чому КНР та рф переходять на розрахунки у бартері?
- Що відбулося із американським фондовим ринком?
- Чому Google визнали монополістом у США і яка доля у компанії?

Підтримати ініціативу:
Buymeacoffee: https://www.buymeacoffee.com/Capitalist
Patreon: https://www.patreon.com/OstanniyCapitalist
Монобанк: 5375411506220008
База моно: https://base.monobank.ua/2gkjik9WjTdxnr
Приват: 5168752017636385
Paypal: doneckua@gmail.com (обов’язково вказувати “на розвиток капіталіста")

@OstanniyCapitalist_Baza

Інфляція, зростання тарифів, обвал фондового ринку США і проблеми у Intel - WB #9

У цьому випуску:

- Бліц: курс долара, ситуація в енергетиці, заява Пенні Пріцкер
- Новий інфляційний прогноз США: коли зростуть тарифи ЖКГ?
- Чому бізнес покращив очікування?
- Чому ФРС США збирається знизити облікову ставку? І чому падає фондовий ринок?
- У ЄС прискорилася інфляція, які подальші рішення ЄЦБ?
- Чому головний виробник та розробник процесорів у США Intel обвалився у ціні?

Підтримати ініціативу:
Buymeacoffee: https://www.buymeacoffee.com/Capitalist
Patreon: https://www.patreon.com/OstanniyCapitalist
Монобанк: 5375411506220008
База моно: https://base.monobank.ua/2gkjik9WjTdxnr
Приват: 5168752017636385
Paypal: doneckua@gmail.com (обов’язково вказувати “на розвиток капіталіста")

Наш Facebook: https://www.facebook.com/OstanniyCapitalist/
Наш Instagram: https://www.instagram.com/ostanniy.capitalist/

@OstanniyCapitalist_Baza

Доля євробондів України, стагнація у рф, кредити на сонячні панелі - WB #8

У цьому випуску:
- Як Україні вдалося домовитися з кредиторами?
- В Україні зріс індекс промислових цін, чому і як це вплине на інфляцію?
- Позики під 0% на сонячні батареї для населення: дійсно працюють, чи є один нюанс?
- Як Tesla Маска поставила підніжку американському фондовому ринку?
- ЄС занекопоєний зростанням залежності від КНР, чи будуть нові мита?

Підтримати ініціативу:
Buymeacoffee: https://www.buymeacoffee.com/Capitalist
Patreon: https://www.patreon.com/OstanniyCapitalist
Монобанк: 5375411506220008
База моно: https://base.monobank.ua/2gkjik9WjTdxnr
Приват: 5168752017636385
Paypal: doneckua@gmail.com (обов’язково вказувати “на розвиток капіталіста")

Актуальні економічні новини України та світу у нашому Telegram - https://t.me/OstanniyCapitalist/
Наш Facebook: https://www.facebook.com/OstanniyCapitalist/
Наш Instagram: https://www.instagram.com/ostanniy.capitalist/

@OstanniyCapitalist_Baza

Підвищення податків, зростання курсу, падіння ІТ-сектору США - WB #7

У цьому випуску:

- Яке підвищення податків запланував Мінфін? Які нові збори та акцизи будуть запроваджені і чому?
- Чому курс долара в Україні продовжує зростати і що буде далі?
- Як фондовий ринок реагував на слова Трампа про Тайвань?
- Чому у Туреччині все більше мільйонерів, але добробут громадян не змінюється?
- Як одна безпекова компанія поставила у небезпеку весь світ?

Підтримати ініціативу:
Buymeacoffee: https://www.buymeacoffee.com/Capitalist
Patreon: https://www.patreon.com/OstanniyCapitalist
Монобанк: 5375411506220008
База моно: https://base.monobank.ua/2gkjik9WjTdxnr
Приват: 5168752017636385
Paypal: doneckua@gmail.com (обов’язково вказувати “на розвиток капіталіста")

@OstanniyCapitalist_Baza

Перед початком жнив, в Україні впав експорт

Факторів у цього явища декілька. По-перше, напередодні початку збору нового врожаю, заповненість елеваторів на мінімумі. Сезон експорту минулорічного врожаю закінчується, натомість новий врожай тільки-но почали збирати.

Другий фактор - ембарго на експорт цукру до ЄС. В червні, на фоні вичерпання квот у рамках договору про асоціацію, Україна заборонила експорт цього товару до ЄС. Українські цукровари навпаки виступили за таке рішення, щоб довести європейським партнерам свою конструктивність та відповідність правилам гри.

Нагадаємо, що Румунія та Угорщина були одними з найбільших імпортерів вітчизняного цукру.

Третій фактор - зменшення обсягів виробництва металургійних комбінатів на фоні енергодефіциту.

Зважаючи на це все, у червні обсяг українського експорту склав $2,759 млрд і був на 18,2% меншим ніж у травні, та на 7% меншим за обсяг червня 2023 року.

Вже у липні очікуємо на зростання обсягів експорту на фоні початку збору нового врожаю та роботи морського коридору.

@OstanniyCapitalist_Baza

Інфляція в Україні зростає, ріст ВВП сповільнюється та падіння криптовалют - W&B #6

У цьому випуску:

- В Україні зросла інфляція, чому і що буде далі?
- МВФ знизив прогноз зростання ВВП України у 2024 році, що буде із зарплатами?
- Німецька поліція спричиняє падіння біткоїна?
- AІ-фетиш, або як Apple знову стала найдорожчою компанією світу?
- У КНР падають ціни - чому це погано як для КНР, так і для України?

Підтримати ініціативу:
Buymeacoffee: https://www.buymeacoffee.com/Capitalist
Patreon: https://www.patreon.com/OstanniyCapitalist
Монобанк: 5375411506220008
База моно: https://base.monobank.ua/2gkjik9WjTdxnr
Приват: 5168752017636385
Paypal: doneckua@gmail.com (обов’язково вказувати “на розвиток капіталіста")

@OstanniyCapitalist_Baza

На українському ринку праці склалася вкрай дивна ситуація

З одного боку, через енергокризу економічна активність бізнесу суттєво скоротилася, на що вказували опитування НБУ щодо індексу ділових очікувань. У червні 2024 року, кількість нових вакансій почала скорочуватися.

Проте, цей процес відбувався нерівномірно. Через мобілізаційні процеси та зростання перероблювальних галузей промисловості (насамперед ВПК), спостерігається значне зростання кількості нових вакансій відносно грудня 2021 року. Натомість, обсяг вакансій у ІТ навпаки скоротився, що підтверджує результати опитування індексу ділових очікувань.

Диспропорція на ринку праці у будівництві та переробці призводить до зростання заробітніх плат, оскільки підприємства змушені конкурувати за співробітників.

Проте, зважаючи на економічну ситуацію, подібні кроки призведуть до прискорення інфляції, оскільки в умовах падіння випуску та обсягу замовлень, у працедавців відсутні ресурси для збільшення фонду оплати праці.

У довгостроковій перспективі зменшити диспропорції на українському ринку праці могла б реформа освіти, що включала б запровадження профорієнтації в українських школах (і не для галочки, а дійсно дієвого інструменту). Залучити до цього процесу можна вітчизняний бізнес.

@OstanniyCapitalist_Baza