І ще раз про Псалом Давида 15
Перебувати і проживати у цьому уривку — це абсолютно тотожні поняття, які у псалмі творять поетичну композицію. Адже, як відомо, єврейська поезія — це часто саме паралелізм, коли наступна строфа точно повторює смисли й ідею першої, але іншими словами, що, власне, і творить поезію.
Перебувати і проживати описує той вид стосунків з Богом, який відзначається сердечною й ментальною прив‘язаністю людини до Творця. Ні, це не просто визнання факту Його існування, це свідоме наповнення Ним свого розуму. У такому разі світогляд, свідомість, совість просякають Його святою реальністю і людина стає по мисленню і вчинках Божою.
Перебувати і проживати — це тривалі і щирі стосунки з Богом, якими відзначались усі побожні люди усіх часів. При різних проявах вони завжди включали в себе прихильність до молитовних бесід з Всевишнім, знання і дієва пошана волі Всевишнього і найдобріше відношення до творива Всевишнього, найперше людини, а далі тварини, природи.
Перебувати і проживати мість у собі ідею комфорту і затишку з задоволенням. Це як найприємніше й найулюбленіше місце з дитинства/молодості/зрілості, куди завжди хочеться повернутись. Таким чином зустріч з Господом Богом для Давида асоціюється з домом, з Божою горою — і одне і друге є одним і тим же місцем, де знаходиться Боже шатро (скинія).
Перебувати і проживати описує правдиву побожність, адже ми не ходимо до Бога, але живемо з Богом, ми не йдемо лишень аби щось у Нього випросити, але радіємо можливості побути біля Нього, почути Його, поміркувати і ще щось дізнатись про Нього. У наших молитовних бесідах зменшується жебрак і зростає поклонник.
«Господи, хто може перебувати в оселі Твоїй, хто може проживати на Твоїй святій горі?» Псалом 15:1
Перебувати і проживати у цьому уривку — це абсолютно тотожні поняття, які у псалмі творять поетичну композицію. Адже, як відомо, єврейська поезія — це часто саме паралелізм, коли наступна строфа точно повторює смисли й ідею першої, але іншими словами, що, власне, і творить поезію.
Перебувати і проживати описує той вид стосунків з Богом, який відзначається сердечною й ментальною прив‘язаністю людини до Творця. Ні, це не просто визнання факту Його існування, це свідоме наповнення Ним свого розуму. У такому разі світогляд, свідомість, совість просякають Його святою реальністю і людина стає по мисленню і вчинках Божою.
Перебувати і проживати — це тривалі і щирі стосунки з Богом, якими відзначались усі побожні люди усіх часів. При різних проявах вони завжди включали в себе прихильність до молитовних бесід з Всевишнім, знання і дієва пошана волі Всевишнього і найдобріше відношення до творива Всевишнього, найперше людини, а далі тварини, природи.
Перебувати і проживати мість у собі ідею комфорту і затишку з задоволенням. Це як найприємніше й найулюбленіше місце з дитинства/молодості/зрілості, куди завжди хочеться повернутись. Таким чином зустріч з Господом Богом для Давида асоціюється з домом, з Божою горою — і одне і друге є одним і тим же місцем, де знаходиться Боже шатро (скинія).
Перебувати і проживати описує правдиву побожність, адже ми не ходимо до Бога, але живемо з Богом, ми не йдемо лишень аби щось у Нього випросити, але радіємо можливості побути біля Нього, почути Його, поміркувати і ще щось дізнатись про Нього. У наших молитовних бесідах зменшується жебрак і зростає поклонник.