Колись, не дуже давно, була дуже популярною ідея, що нам треба робити політику і державне управління публічним. Мовляв, ми зможемо розказати всім, як влаштовані тендери, скільки є державних підприємств, де краде влада і після цього, якість політичної дискусії і того самого управління покращиться. Не можу сказати, що я завжди поділяв цю думку, але на зарі своєї карʼєри і процесу набуття державної ваги, вона не здавалася мені ідіотською, а практична реалізація здавалася в принципі корисною. Станом на зараз - я на 100% впевнений що це ідіотизм.
Якби я розробляв публічне просування, наприклад, монетарної політики і піар стратегію центрального банку, то вона б базувалася на трьох пунктах :
- завести тікток і робити меми з котами;
- купити трьох-чотирьох інфлюєнсерів з релевантною (не для політики) аудиторією і розфорсити на них щось, що стосується монетарної політики у вигляді дегенеративного брейн-рот відео на 15-20 секунд;
- купив би рекламні пости у гадалок, гадаючих по таро і астрологів, які б переконливо пояснили аудиторії чому рішення по монетарній політиці приймається вчасно, у правильному домі і правильними людьми.
Опціонально купити рекламу у Ендрю Тейта чи його релевантного замінника.
Після такої обробки, жоден політичний агент просто не зможе нічого протиставити геніальному рішенню центробанка щодо ставки, достатності капіталу чи чого завгодно. Точніше, може спробувати, але ніякі потуги широкі народні маси не сприйматимуть.
Це не іронічний пост.
