Forward from: Підтримай дитину
Українські різдвяні традиції. Частина 2
Чи знали ви, що Європейську звичку встановлювати ялинку на Різдво Христове привіз на наші землі Петро І, але ще навіть на початку ХХ ст. в українських селах на Різдво ставили не ялинку, а Дідуха – сніп-оберіг, зв'язаний з колосся, який символізував собою добрий врожай, сімейний добробут, мир і злагоду в родині, зв'язок між поколіннями роду і вічне відродження світла.
Тільки но вставала перша різдвяна зірка, 6 січня до хати заносили святковий сніп – Дідуха. При цьому приказували: "Дідух – до хати, біда – з хати". На честь духів предків біля Дідуха обов'язково ставили новий горщик з колевом — кутею та узваром.
Різдвяне дерево оселялося в хаті до Нового року, подекуди аж до Водохреща. Потім зерно обмолочували і додавали його до посівного. Солому ж спалювали, щоб душі померлих, які гостили в родині на свята, могли повернутися на небо.
Чи знали ви, що Європейську звичку встановлювати ялинку на Різдво Христове привіз на наші землі Петро І, але ще навіть на початку ХХ ст. в українських селах на Різдво ставили не ялинку, а Дідуха – сніп-оберіг, зв'язаний з колосся, який символізував собою добрий врожай, сімейний добробут, мир і злагоду в родині, зв'язок між поколіннями роду і вічне відродження світла.
Тільки но вставала перша різдвяна зірка, 6 січня до хати заносили святковий сніп – Дідуха. При цьому приказували: "Дідух – до хати, біда – з хати". На честь духів предків біля Дідуха обов'язково ставили новий горщик з колевом — кутею та узваром.
Різдвяне дерево оселялося в хаті до Нового року, подекуди аж до Водохреща. Потім зерно обмолочували і додавали його до посівного. Солому ж спалювали, щоб душі померлих, які гостили в родині на свята, могли повернутися на небо.