Отже, пост щодо усвідомленості.
Попереджаю одразу, це мої особисті думки, тому я можу помилятись.
От що я дуже не люблю у сучасному соціумі - так це торгівля духовністю. Прям як за Подерев'янським "Дайте мені 3 рубля і мудрості я дам вам дохуя".
І на жаль це є мало чи не всюди.
Особливе питання виникає через "усвідомленість". Тут як кажуть, класика - всі кажуть про неї, всі кажуть що до неї треба йти, але чомусь мало хто це пояснює.
І часто усвідомленість стає інструментом маніпуляції в руках сект, починаючи від шизотериків, закінчуючи релігійними фанатиками. І концентрація такої маніпуляції часто відбувається саме серед послідовників східних практик.
На жаль, під час адаптації різних практик (індуїстських чи буддистських) до західного суспільства, авторам книг і методик довелось піти на дуже серйозні спрощення. З одного боку так, це є необхідним, бо щоб вкурити ту саму буддистську психологію - це треба в цій традиції жити постійно, і бажано від народження. Але з іншого боку це призвело до т.з. Нью-Ейдж як поп-культурного явища.
Біда в тому, що усвідомленість часто розуміється саме як самопридушення чи доведення тих же дій до автоматизму, які не призводять до серйозних змін.
То в чому ж на мою думку полягає усвідомленність?
Це буття в моменті, що додає розуміння, тримання у полі зору своєї свідомості свого життя та його аспектів. А це у нас емоції, думки, наші реакції, наше тіло, мова тіла, своє самопочуття. Коли ми це робимо - ми маємо контроль. А контроль - це не придушення чогось, а можливість вплинути на самих себе потрібним нам чином.
Наприклад, якщо хтось порушує наші особисті кордони - треба дозволити гніву піднятись і конструктивно його висловити. Якщо ми гуляємо десь чудовим парком з чудовою погодою, то краще зосередитись не на думках та їх бігу по колу постійному, а на тому, яка ж тут чудова погода, атмосфера, вигляд парку, чисте повітря.
Уміння вмикатись у момент і тримати себе в моменті є однією з ключових навичок того, хто хоче змінити своє життя і світ у собі. Уміння включитись вчасно - і надає те що нам треба, це ж і тренується через медитації, через самоперевірку певну у випадковий момент "А що я роблю, де я? Що я бачу? Який стан мого тіла? Про що я думаю? Що я відчуваю, про що кажуть мені мої ж емоції?"
І це і можна назвати усвідомленістю як такою.
Попереджаю одразу, це мої особисті думки, тому я можу помилятись.
От що я дуже не люблю у сучасному соціумі - так це торгівля духовністю. Прям як за Подерев'янським "Дайте мені 3 рубля і мудрості я дам вам дохуя".
І на жаль це є мало чи не всюди.
Особливе питання виникає через "усвідомленість". Тут як кажуть, класика - всі кажуть про неї, всі кажуть що до неї треба йти, але чомусь мало хто це пояснює.
І часто усвідомленість стає інструментом маніпуляції в руках сект, починаючи від шизотериків, закінчуючи релігійними фанатиками. І концентрація такої маніпуляції часто відбувається саме серед послідовників східних практик.
На жаль, під час адаптації різних практик (індуїстських чи буддистських) до західного суспільства, авторам книг і методик довелось піти на дуже серйозні спрощення. З одного боку так, це є необхідним, бо щоб вкурити ту саму буддистську психологію - це треба в цій традиції жити постійно, і бажано від народження. Але з іншого боку це призвело до т.з. Нью-Ейдж як поп-культурного явища.
Біда в тому, що усвідомленість часто розуміється саме як самопридушення чи доведення тих же дій до автоматизму, які не призводять до серйозних змін.
То в чому ж на мою думку полягає усвідомленність?
Це буття в моменті, що додає розуміння, тримання у полі зору своєї свідомості свого життя та його аспектів. А це у нас емоції, думки, наші реакції, наше тіло, мова тіла, своє самопочуття. Коли ми це робимо - ми маємо контроль. А контроль - це не придушення чогось, а можливість вплинути на самих себе потрібним нам чином.
Наприклад, якщо хтось порушує наші особисті кордони - треба дозволити гніву піднятись і конструктивно його висловити. Якщо ми гуляємо десь чудовим парком з чудовою погодою, то краще зосередитись не на думках та їх бігу по колу постійному, а на тому, яка ж тут чудова погода, атмосфера, вигляд парку, чисте повітря.
Уміння вмикатись у момент і тримати себе в моменті є однією з ключових навичок того, хто хоче змінити своє життя і світ у собі. Уміння включитись вчасно - і надає те що нам треба, це ж і тренується через медитації, через самоперевірку певну у випадковий момент "А що я роблю, де я? Що я бачу? Який стан мого тіла? Про що я думаю? Що я відчуваю, про що кажуть мені мої ж емоції?"
І це і можна назвати усвідомленістю як такою.