Переважна більшість нічого навіть не чули про Любов Яновську, лише кілька людей знайомі з її творами.

Донедавна я й сам про Любов Яновську ні сном, ні духом. І от на днях, буквально випадково, натрапив на її один роман і був вражений!

По-перше, вражений її талантом. Як авторка тонко схоплює і описує людські переживання, сумніви і протиріччя, душевні почуття. Твір глибоко психологічний. Не знаю поки, як її інші твори, але, напевно, що такий талант нікуди не подівся і там. Слухав я, до речі, твір за назвою "Мій роман". Відтак як вона зображає соціальне тло, на фоні якого розгортаються події. Підіймає філософські питання добра і зла, протиріччя загального і особистого, традиції і свободи тощо, залишаючи читачу робити самому висновки.

По-друге, вражений тим, що нічого про неї не чув. Такий український талант, з посеред нас, незаслужено проігнорований і зневажений. На скільки ми не знаємо свого, не знаємо самих себе.

І ось лише один епізод із життя Любові Олександрівни Яновської, який характеризує її масштаб:

"Під час проживання в Києві очолювала київську «Просвіту», влаштовувала літературно-мистецькі вечори, пропагуючи серед зрусифікованих киян рідну мову, твори українських письменників".

Дуже раджу.

Шануй своє 🫶


разом_краще_підпишись/#читанеібачене