🫙 Практика «Банка горя»
Коли ми проживаємо горе, втрату, то прощання з важливим може приходити хвилями. Ми можемо говорити про нього, плакати, згадувати. Але разом з тим маємо й продовжувати жити — вставати, працювати, турбуватися про дітей, відповідати на повідомлення, купувати продукти. Продовження життя може сприйматися як зрада втраченого.
І тому дуже важливо виділити легальне місце своєму горюванню, щоб повертатися туди за готовності.
➡️ Візьми звичайну банку, коробку або іншу невелику ємність. Можеш підписати її так, як тобі відгукується зараз:
🔸 «Памʼять про …»,
🔸 «Мій дім»,
🔸 «Моє попереднє життя» тощо.
Поруч поклади маленькі аркуші паперу.
➡️ Коли приходить важка думка, спогад, туга або щось, що хочеться сказати тому, кого вже немає поруч, — запиши це.
Наприклад:
🗒️ «Сьогодні мені особливо тебе бракує»;
🗒️ «Я побачив/ла це і одразу згадав/ла про тебе»;
🗒️ «Я досі злюся через те, що так сталося»;
🗒️ «Шкода, що ти цього не побачиш»;
🗒️ «Сьогодні вперше сталося щось хороше, і мені боляче, що я не можу тобі розповісти»;
🗒️ «Я сумую за своїм садом за вікном»;
🗒️ «Я не знаю, як тепер бути без цього».
📦 Можна також складати туди маленькі символи: фотографії, квитки, сухоцвіти, листівки, малюнки — усе, що пов’язане з тим, за чим ти горюєш.
🤍 Час від часу відкривай свою банку чи коробку. Тоді, коли відчуваєш, що маєш для цього трохи сил і простору.
Дозволяй собі згадувати, сумувати, плакати, злитися, усміхатися — або й навіть нічого особливого не відчувати. Усе це нормально для горювання.
Спробуй побути зі своїм горем чи втраченим трохи дбайливіше, турбуючись про свій стан.
Ти можеш обійтися з банкою чи коробкою так, як забажаєш. Можливо, берегти її в шухляді і діставати, коли захочеться. Або в памʼятні дати так відчувати звʼязок з тим, що було так важливо.
Можливо, колись ти відчуєш, що рідше зазираєш у банку/коробку. Або захочеш відкласти її на горище, закопати в памʼятному місці чи навіть спалити за теплими спогадами. Усе підходить, бо немає правильного способу горювати.
Перш за все орієнтуйся на свої відчуття та потреби. Та памʼятай, що в горюванні нам теж важливо вчитися жити далі.
🌿 Ми віримо, що мине час, і нинішні емоції і почуття зміняться іншими. За гострим болем прийде печаль та сумні спогади, а потім ці спогади набудуть світлих кольорів. Це буде означати, що ти пережив/ла цей важкий період.
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі
Коли ми проживаємо горе, втрату, то прощання з важливим може приходити хвилями. Ми можемо говорити про нього, плакати, згадувати. Але разом з тим маємо й продовжувати жити — вставати, працювати, турбуватися про дітей, відповідати на повідомлення, купувати продукти. Продовження життя може сприйматися як зрада втраченого.
І тому дуже важливо виділити легальне місце своєму горюванню, щоб повертатися туди за готовності.
➡️ Візьми звичайну банку, коробку або іншу невелику ємність. Можеш підписати її так, як тобі відгукується зараз:
🔸 «Памʼять про …»,
🔸 «Мій дім»,
🔸 «Моє попереднє життя» тощо.
Поруч поклади маленькі аркуші паперу.
➡️ Коли приходить важка думка, спогад, туга або щось, що хочеться сказати тому, кого вже немає поруч, — запиши це.
Наприклад:
🗒️ «Сьогодні мені особливо тебе бракує»;
🗒️ «Я побачив/ла це і одразу згадав/ла про тебе»;
🗒️ «Я досі злюся через те, що так сталося»;
🗒️ «Шкода, що ти цього не побачиш»;
🗒️ «Сьогодні вперше сталося щось хороше, і мені боляче, що я не можу тобі розповісти»;
🗒️ «Я сумую за своїм садом за вікном»;
🗒️ «Я не знаю, як тепер бути без цього».
📦 Можна також складати туди маленькі символи: фотографії, квитки, сухоцвіти, листівки, малюнки — усе, що пов’язане з тим, за чим ти горюєш.
🤍 Час від часу відкривай свою банку чи коробку. Тоді, коли відчуваєш, що маєш для цього трохи сил і простору.
Дозволяй собі згадувати, сумувати, плакати, злитися, усміхатися — або й навіть нічого особливого не відчувати. Усе це нормально для горювання.
Спробуй побути зі своїм горем чи втраченим трохи дбайливіше, турбуючись про свій стан.
Ти можеш обійтися з банкою чи коробкою так, як забажаєш. Можливо, берегти її в шухляді і діставати, коли захочеться. Або в памʼятні дати так відчувати звʼязок з тим, що було так важливо.
Можливо, колись ти відчуєш, що рідше зазираєш у банку/коробку. Або захочеш відкласти її на горище, закопати в памʼятному місці чи навіть спалити за теплими спогадами. Усе підходить, бо немає правильного способу горювати.
Перш за все орієнтуйся на свої відчуття та потреби. Та памʼятай, що в горюванні нам теж важливо вчитися жити далі.
🌿 Ми віримо, що мине час, і нинішні емоції і почуття зміняться іншими. За гострим болем прийде печаль та сумні спогади, а потім ці спогади набудуть світлих кольорів. Це буде означати, що ти пережив/ла цей важкий період.
🍀 Психолог на звʼязку
📲 Ми в інстаграмі