Візит Мерца та прем'єра Естонії до Києва як продовження нотрдамської зустрічі
➡️ Вчора велика увага приділялась візиту Мерца, але упускалась важлива деталь, що разом із німецьким політиком до України прибув новообраний естонський прем'єр Крістіен Міхел. Даний політик є не тільки прем'єром Естонії, але й однопартійцем нової голови європейської дипломатії Каї Каллас. Поїздку же Мерца можна сприймати як продовження "Нотр-Даму", бо під час тристоронньої нотрдамської зустрічі природно не вистачало представника від головної економічної сили Європи — Німеччини.
➡️ Логічно, що Шольц, який мав багато розбіжностей з Макроном, політичних розбіжностей в питаннях "ескалації" з Києвом був би недоречним на тій зустрічі, але все ж таки головна причина його відсутності — Шольц канцлер останніх місяців. Головний аргумент відсутності Мерца — він ще не канцлер і є різні протокольні речі щодо цього, які б робили політично недоречною його участь поки що.
➡️ Тому Мерц по завершенню Нотр-Даму одразу прибуває до Києва з людиною, яка є комунікаційним містком з Каллас. Безперечно національна політика та інтереси Естонії будуть так чи інакше відображатись на діях тепер нової керівниці європейської дипломатії.
Під час поїздки Мерц ще раз підтверджує свої позиції щодо якнайшвидшого надання Україні Таурус та збільшення військової допомоги.
Це добре і багато де вчора написали, але я хочу звернути увагу на два інші моменти:
▶️ 1. У Києві Фрідріх Мерц поновив пропозицію створення чотиристоронньої групи з питань підтримки України. Це стара його ідеї яка на поточному етапі має забезпечити військово-фінансову підтримку України для формування передумов завершення війни на "сильних українських позиціях" шляхом формування спільного впливу даної групи на відповідний порядок денний в Європі, а після завершення гарячої фази війни формувати нову архітектуру безпеки в Європі включно з питаннями, якими б мали бути гарантії безпеки для України. За ідеєю Мерца в таку "німецьку політичну Антанту" мала б увійти Велика Британія, Німеччина, Франція та Польща.
▶️ 2. Один з пунктів, який, ймовірно, і б просувався зараз це "розміщення військ країн Європи на певних територіях України". У минулому дописі я аргументував чому думаю це була одна з тем обговорення з Макроном в Парижі. І те, що подібне обговорення відбулось з Мерцом свідчить про правильність даного припущення.
Загалом в рамках діяльності (просування ідеї) виглядає логічно: першочергово ініціативу Макрона піврічної давнини заблокувала Німеччина (Шольц) та США (Байден), щоб не допустити втягування "НАТО у війну". Зараз, коли політичний ландшафт в Німеччині змінюється, то є шанс, що ідея Макрона буде мати цілісну європейську підтримку ВБ+Франція+Німеччина. А щодо США, то байдужість Трампа до справ в Україні і Європі цього разу може зіграти на руку, бо одна з позицій адміністрації Трампа це "Європа має сама вирішувати свої проблеми".
❗️ Але головними ризиками залишаються два моменти:
➡️Перший, "ініціатива Макрона" не має бути "заміною повноцінних гарантій безпеки" до чого зміщується поточна дискусія.
➡️ Другий, ініціатива Макрона має бути у тій формі, в якій були обговорення 6 місяців тому:
• розміщення центрів навчання (західні інструктори) для пришвидшеної підготовки українських військових безпосередньо в Україні;
•розміщення військових на кордоні в "негарячих зонах" (Білорусь, Придністров'я) для вивільнення частини українських сил;
• створення "острівків безпеки" як кластерів для західного ВПК, де б повітряну оборону в прикордонні допомагали забезпечувати додаткові сили ППО з території суміжних із нами країн. При цьому путін звісно може нанести принципову атаку по таких "острівках", але реакція у відповідь для московії має залишатись "елементом стратегічної невизначеності", що було б стримуючим чинником.
Як свого часу атака на шведський завод підшипників в Україні спровокувала у Швеції допоміжну бурю політичної реакції, яка зрештою допомогла завершити ряд процесів, які призвели до збільшення удвічі військової допомоги Україні.
Resurgam ➰ Приєднуйся
➡️ Вчора велика увага приділялась візиту Мерца, але упускалась важлива деталь, що разом із німецьким політиком до України прибув новообраний естонський прем'єр Крістіен Міхел. Даний політик є не тільки прем'єром Естонії, але й однопартійцем нової голови європейської дипломатії Каї Каллас. Поїздку же Мерца можна сприймати як продовження "Нотр-Даму", бо під час тристоронньої нотрдамської зустрічі природно не вистачало представника від головної економічної сили Європи — Німеччини.
➡️ Логічно, що Шольц, який мав багато розбіжностей з Макроном, політичних розбіжностей в питаннях "ескалації" з Києвом був би недоречним на тій зустрічі, але все ж таки головна причина його відсутності — Шольц канцлер останніх місяців. Головний аргумент відсутності Мерца — він ще не канцлер і є різні протокольні речі щодо цього, які б робили політично недоречною його участь поки що.
➡️ Тому Мерц по завершенню Нотр-Даму одразу прибуває до Києва з людиною, яка є комунікаційним містком з Каллас. Безперечно національна політика та інтереси Естонії будуть так чи інакше відображатись на діях тепер нової керівниці європейської дипломатії.
Під час поїздки Мерц ще раз підтверджує свої позиції щодо якнайшвидшого надання Україні Таурус та збільшення військової допомоги.
Це добре і багато де вчора написали, але я хочу звернути увагу на два інші моменти:
▶️ 1. У Києві Фрідріх Мерц поновив пропозицію створення чотиристоронньої групи з питань підтримки України. Це стара його ідеї яка на поточному етапі має забезпечити військово-фінансову підтримку України для формування передумов завершення війни на "сильних українських позиціях" шляхом формування спільного впливу даної групи на відповідний порядок денний в Європі, а після завершення гарячої фази війни формувати нову архітектуру безпеки в Європі включно з питаннями, якими б мали бути гарантії безпеки для України. За ідеєю Мерца в таку "німецьку політичну Антанту" мала б увійти Велика Британія, Німеччина, Франція та Польща.
▶️ 2. Один з пунктів, який, ймовірно, і б просувався зараз це "розміщення військ країн Європи на певних територіях України". У минулому дописі я аргументував чому думаю це була одна з тем обговорення з Макроном в Парижі. І те, що подібне обговорення відбулось з Мерцом свідчить про правильність даного припущення.
Загалом в рамках діяльності (просування ідеї) виглядає логічно: першочергово ініціативу Макрона піврічної давнини заблокувала Німеччина (Шольц) та США (Байден), щоб не допустити втягування "НАТО у війну". Зараз, коли політичний ландшафт в Німеччині змінюється, то є шанс, що ідея Макрона буде мати цілісну європейську підтримку ВБ+Франція+Німеччина. А щодо США, то байдужість Трампа до справ в Україні і Європі цього разу може зіграти на руку, бо одна з позицій адміністрації Трампа це "Європа має сама вирішувати свої проблеми".
❗️ Але головними ризиками залишаються два моменти:
➡️Перший, "ініціатива Макрона" не має бути "заміною повноцінних гарантій безпеки" до чого зміщується поточна дискусія.
➡️ Другий, ініціатива Макрона має бути у тій формі, в якій були обговорення 6 місяців тому:
• розміщення центрів навчання (західні інструктори) для пришвидшеної підготовки українських військових безпосередньо в Україні;
•розміщення військових на кордоні в "негарячих зонах" (Білорусь, Придністров'я) для вивільнення частини українських сил;
• створення "острівків безпеки" як кластерів для західного ВПК, де б повітряну оборону в прикордонні допомагали забезпечувати додаткові сили ППО з території суміжних із нами країн. При цьому путін звісно може нанести принципову атаку по таких "острівках", але реакція у відповідь для московії має залишатись "елементом стратегічної невизначеності", що було б стримуючим чинником.
Як свого часу атака на шведський завод підшипників в Україні спровокувала у Швеції допоміжну бурю політичної реакції, яка зрештою допомогла завершити ряд процесів, які призвели до збільшення удвічі військової допомоги Україні.
Resurgam ➰ Приєднуйся