Більше половини українців перебувають у зоні ризику розвитку ПТСР
Все ж, МОЗ оприлюднили результати дослідження психологічного стану українців під час повномасштабної війни. І у них йдеться про те, що:
➖Суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя – 6,7 балу з 9 можливих. Це характерно для всіх демографічних груп і регіонів. Найчастіше це результат позитивного ставлення респондентів до самих себе, водночас здатність упоратися з життєвими викликами вони оцінюють гірше. Це свідчить про те, що фаза психологічної мобілізації в суспільстві ще триває, і, щоби її підтримувати, надалі може бракувати ресурсів.
➖40% опитаних зазнали загрози власному життю й могли бути безпосередніми свідками таких загроз, перебуваючи під обстрілами.
➖Більше 41% респондентів мають родичів або близьких, які перебували чи перебувають у зоні бойових дій, зокрема 16% втратили когось з близьких.
➖Перебували в окупації, зазнали безпосередньої загрози насильства або були його свідками 6% опитаних.
➖Кожен 20 (5%) пережив або став свідком усіх зазначених типів подій, що травмують (обстріли, загроза життю близьких, окупація або полон). Лише 9% громадян заявили, що в жодний спосіб не стикалися з жодною такою подією за період повномасштабної війни.
➖Більшість опитаних (понад 90%) мали прояви хоча б одного з симптомів посттравматичного стресового розладу, а більше половини (57%) перебувають у зоні ризику розвитку посттравматичного стресового розладу.
➖Близько 70% респондентів не відчували потреби звертатися по психологічну допомогу протягом останнього місяця. Лише 3% респондентів отримували таку допомогу. Ще 23% хотіли б звернутися до психолога, але поки цього не зробили.
➖Майже половина (45%) респондентів визнають, що їм потрібно «наважитися», щоби звернутися по психологічну допомогу. Ще близько третини опитаних (30%) готові отримувати психологічну допомогу лише на безоплатній основі. Лише 34% респондентів знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності.
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 20% населення, яке протягом останніх 10 років проживає в районах, постраждалих від війни, має різні форми психічного розладу: від легкої депресії й тривожності до психозу. Майже кожен десятий має психічний розлад помірного або тяжкого ступеня.
Такі дані дозволяють зробити прогноз і щодо України:
– коментує генеральна директорка директорату медичних послуг МОЗ України Олександра Машкевич.
Результати дослідження планують врахувати під час реалізації Національної програми психічного здоров’я, яку ініціювала перша леді Олена Зеленська.
Все ж, МОЗ оприлюднили результати дослідження психологічного стану українців під час повномасштабної війни. І у них йдеться про те, що:
➖Суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя – 6,7 балу з 9 можливих. Це характерно для всіх демографічних груп і регіонів. Найчастіше це результат позитивного ставлення респондентів до самих себе, водночас здатність упоратися з життєвими викликами вони оцінюють гірше. Це свідчить про те, що фаза психологічної мобілізації в суспільстві ще триває, і, щоби її підтримувати, надалі може бракувати ресурсів.
➖40% опитаних зазнали загрози власному життю й могли бути безпосередніми свідками таких загроз, перебуваючи під обстрілами.
➖Більше 41% респондентів мають родичів або близьких, які перебували чи перебувають у зоні бойових дій, зокрема 16% втратили когось з близьких.
➖Перебували в окупації, зазнали безпосередньої загрози насильства або були його свідками 6% опитаних.
➖Кожен 20 (5%) пережив або став свідком усіх зазначених типів подій, що травмують (обстріли, загроза життю близьких, окупація або полон). Лише 9% громадян заявили, що в жодний спосіб не стикалися з жодною такою подією за період повномасштабної війни.
➖Більшість опитаних (понад 90%) мали прояви хоча б одного з симптомів посттравматичного стресового розладу, а більше половини (57%) перебувають у зоні ризику розвитку посттравматичного стресового розладу.
➖Близько 70% респондентів не відчували потреби звертатися по психологічну допомогу протягом останнього місяця. Лише 3% респондентів отримували таку допомогу. Ще 23% хотіли б звернутися до психолога, але поки цього не зробили.
➖Майже половина (45%) респондентів визнають, що їм потрібно «наважитися», щоби звернутися по психологічну допомогу. Ще близько третини опитаних (30%) готові отримувати психологічну допомогу лише на безоплатній основі. Лише 34% респондентів знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності.
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 20% населення, яке протягом останніх 10 років проживає в районах, постраждалих від війни, має різні форми психічного розладу: від легкої депресії й тривожності до психозу. Майже кожен десятий має психічний розлад помірного або тяжкого ступеня.
Такі дані дозволяють зробити прогноз і щодо України:
«Якщо ми прогнозуємо, що 15,7 мільйона осіб в Україні потребуватимуть психологічної допомоги, то 3,5 мільйона з них матимуть певний розлад психічного здоров’я, а 800 700 осіб матимуть психічний розлад помірного або тяжкого ступеня»,
– коментує генеральна директорка директорату медичних послуг МОЗ України Олександра Машкевич.
Результати дослідження планують врахувати під час реалізації Національної програми психічного здоров’я, яку ініціювала перша леді Олена Зеленська.