Перед вами лежать два яблука. Одне красиве, стигле та червоне, а інше з великою коричневою плямою гнилі. Яке яблуко ви оберете, щоб з’їсти самому? Яке дасте вашій дитині або коханій людині?
Чи є ситуації в яких згодиться і гниле яблуко? Так, коли ви помираєте від голоду, а інших альтернатив немає. В усіх інших випадках людина візьме перше яблучко.
Очевидно, я не про яблучка, а про те, на що людина фокусує свою увагу в критичних ситуаціях і дуже часто об’єкт цієї уваги визначає те, як людина пройде (або не пройде) через цю ситуацію. Для “маючих очі” це вже було гарно помітно під час ковідних карантинів. Проте епідемія лихо знеособлене, тому не таке ілюстративне, на відміну від великої війни, а ще точніше тої її частини, яка спрямована на тил, цивільних та “простих людей”.
Чи є руйнування жилих осель жахливими? Безсумнівно так. Чи є трагедією смерті городян? Теж так, хоча не більш трагічними, ніж смерть військового на передовій. Просто головна різниця у канеманівській евристиці — на фронті смерть та руйнування це щось звичне, а от у місті де я прожив 40 років такого бути не може, а якщо трапляється, то це більш лякаюче.
Коли людина лякається (а значить вмикається стрес реакція) то з більшою вірогідністю її дії стають автоматичними. Наприклад, вродженими для нас є два типи реакції бій\біжи та завмри, все інше це нашарування наших звичок, фіксованих комплексів дій та поведінкових шаблонів (часто неусвідомлених). Суттю бойової підготовки є виробити автоматичні дії, максимально релевантні бойовій ситуації. Оскільки у цивільного підготовки немає, то його реакція буде… якоюсь. І цією реакцію ворог хоче керувати.
Щоб понизити рівень усвідомленого спротиву жертви, її треба залякати, увімкнути у ній автоматичні реакції. Можливо, ви пам’ятаєте у “Дюні” головного героя випробовують болем. Суть випробування проста — сильним болем увімкнути у Полі автоматичну реакцію, що призведе до його смерті, хіба він “доведе що є людиною”. Себто може контролювати свої реакції та діяти не так як вказує тваринна частина, а способом найбільш підходящим до ситуації, таким щоб вижити (до слова про бойову підготовку).
КІНЕЦЬ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ
Чи є ситуації в яких згодиться і гниле яблуко? Так, коли ви помираєте від голоду, а інших альтернатив немає. В усіх інших випадках людина візьме перше яблучко.
Очевидно, я не про яблучка, а про те, на що людина фокусує свою увагу в критичних ситуаціях і дуже часто об’єкт цієї уваги визначає те, як людина пройде (або не пройде) через цю ситуацію. Для “маючих очі” це вже було гарно помітно під час ковідних карантинів. Проте епідемія лихо знеособлене, тому не таке ілюстративне, на відміну від великої війни, а ще точніше тої її частини, яка спрямована на тил, цивільних та “простих людей”.
Чи є руйнування жилих осель жахливими? Безсумнівно так. Чи є трагедією смерті городян? Теж так, хоча не більш трагічними, ніж смерть військового на передовій. Просто головна різниця у канеманівській евристиці — на фронті смерть та руйнування це щось звичне, а от у місті де я прожив 40 років такого бути не може, а якщо трапляється, то це більш лякаюче.
Коли людина лякається (а значить вмикається стрес реакція) то з більшою вірогідністю її дії стають автоматичними. Наприклад, вродженими для нас є два типи реакції бій\біжи та завмри, все інше це нашарування наших звичок, фіксованих комплексів дій та поведінкових шаблонів (часто неусвідомлених). Суттю бойової підготовки є виробити автоматичні дії, максимально релевантні бойовій ситуації. Оскільки у цивільного підготовки немає, то його реакція буде… якоюсь. І цією реакцію ворог хоче керувати.
Щоб понизити рівень усвідомленого спротиву жертви, її треба залякати, увімкнути у ній автоматичні реакції. Можливо, ви пам’ятаєте у “Дюні” головного героя випробовують болем. Суть випробування проста — сильним болем увімкнути у Полі автоматичну реакцію, що призведе до його смерті, хіба він “доведе що є людиною”. Себто може контролювати свої реакції та діяти не так як вказує тваринна частина, а способом найбільш підходящим до ситуації, таким щоб вижити (до слова про бойову підготовку).
КІНЕЦЬ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ