ЧАСТИНА ДРУГА
Чого прагнуть орки постійними обстрілами (тут згадайте термін турбуючий вогонь)? Увімкнути в людях автоматичні реакції, бо знають, що якась частина з них, знову таки автоматично, обирає гниле яблуко — інформацію, що підсилює страх, таку що підвищує рівень небезпеки у сприйнятті. Це призводить до самоповторюваного циклу злякався-підживив страх відосами з анонімного телеграм каналу-почитав істеричні коменти-злякався ще більше і так по колу.
За законом Йеркса-Додсона, чим більше у людини рівень стресу, тим менше у нього інструментів, щоб впоратися із джерелом стресу. Просто іронія у тому, що багато хто з нас штучно його підсилює, обираючи “гнилі яблука”.
Днями на очі трапився коментар (жалкую, що не заскрінив) від якоїсь жінки про обстріли Києва — “вони (орки) просто граються з нами. роблять що хочуть”. Та курва ні, це не так. Мордор навсирачки, З УСІХ ЩО Є СИЛ, нас атакує. Вони самі вже на самій межі. Просто у даному циклі адаптації ситуація от така — по містам прилітає. Це війна. По Мордору прилітає не менше (а може вже і більше), просто наляканий любитель гнилих яблук цього помічати не хоче, бо така в нього автоматична реакція. Але, наша задача та відповідальність, прям як Атрід, довести свою людськість та прикласти всіх зусиль, щоб крувати цим автоматизмом, обираючи хороше яблуко.
От ви подивилися на зруйновану будівлю. Дайте собі відповідь навіщо? Ця інформація якось покращить вашу тактику виживання? Якщо ні, це значить, що вона вам не потрібна. Ремарка (для тупих), це не про “не дивитися вгору”, не про заперечення загрози. Так, реагувати на тривогу треба і мати запас їжі і вогнегасник (бо все це суб'єктивізує контроль) просто додатково “не накручувати себе” хай яким звичним це є.
Багато людей виробило у якості життєвої стратегії роль жертви. Ти плачешь, тобі страшно\важко і хтось тебе пожаліє, вирішить твої проблеми. З великим світом це не працює. Наразі у всіх виснажений ресурс, всім важко (тою чи іншою мірою) і витрачати цей ресурс на того, хто сам його не береже… може навіть дратувати.
Так, дійсно, іноді людина настільки виснажена, що не може знайти моральних сил щоб перебороти звичну реакцію. Що це значить? Що треба шукати шляхи відновлення ресурсу. Від хардової частини — пити таблетки, які призначив фаховий лікар — до софтової — йти до психотерапевта. Як не це, то прочитати “Броньований розум”, щоб знати які механізми сприяють редукції сили стресорної відповіді. От як перебування у групі та соціальні зв’язки.
В якості стрес протективних заходів, треба зустрічатися з друзями, мати якусь спільну активність (крім як напитися) у моєму дописі від 02.04.2024. як раз наведено як це можна організувати.
Є важкі ситуації, коли допомгти може лише крапельниця у психіатричному відділенні, але до того є купа способів зменшити психологічний тягар війни, просто обираючи правильне яблуко. Більш того, це прямий обов’язок та відповідальність перед близькими, яким так само погано. Якщо покласти підгниле яблуко до інших, воно не перестає гнити, але передає свою гниль іншим. Це саме так як і працюють “епідемії страху”.
Якщо немає сил для вибору не гнилого яблука, значить треба сконцентруватися на пошуку способів перезарядити батарейку, іноді просто попросивши про допомогу, хай як сильно це б не лякало.
Орки хочуть щоб ви були налякані, зневірині та виснаженими. Суньте їм середній палець під носа та захистить себе, зруйнуйте їх срані плани. Особливо сьогодні у День захисників та захисниць України.
Freedom ain't free.
Чого прагнуть орки постійними обстрілами (тут згадайте термін турбуючий вогонь)? Увімкнути в людях автоматичні реакції, бо знають, що якась частина з них, знову таки автоматично, обирає гниле яблуко — інформацію, що підсилює страх, таку що підвищує рівень небезпеки у сприйнятті. Це призводить до самоповторюваного циклу злякався-підживив страх відосами з анонімного телеграм каналу-почитав істеричні коменти-злякався ще більше і так по колу.
За законом Йеркса-Додсона, чим більше у людини рівень стресу, тим менше у нього інструментів, щоб впоратися із джерелом стресу. Просто іронія у тому, що багато хто з нас штучно його підсилює, обираючи “гнилі яблука”.
Днями на очі трапився коментар (жалкую, що не заскрінив) від якоїсь жінки про обстріли Києва — “вони (орки) просто граються з нами. роблять що хочуть”. Та курва ні, це не так. Мордор навсирачки, З УСІХ ЩО Є СИЛ, нас атакує. Вони самі вже на самій межі. Просто у даному циклі адаптації ситуація от така — по містам прилітає. Це війна. По Мордору прилітає не менше (а може вже і більше), просто наляканий любитель гнилих яблук цього помічати не хоче, бо така в нього автоматична реакція. Але, наша задача та відповідальність, прям як Атрід, довести свою людськість та прикласти всіх зусиль, щоб крувати цим автоматизмом, обираючи хороше яблуко.
От ви подивилися на зруйновану будівлю. Дайте собі відповідь навіщо? Ця інформація якось покращить вашу тактику виживання? Якщо ні, це значить, що вона вам не потрібна. Ремарка (для тупих), це не про “не дивитися вгору”, не про заперечення загрози. Так, реагувати на тривогу треба і мати запас їжі і вогнегасник (бо все це суб'єктивізує контроль) просто додатково “не накручувати себе” хай яким звичним це є.
Багато людей виробило у якості життєвої стратегії роль жертви. Ти плачешь, тобі страшно\важко і хтось тебе пожаліє, вирішить твої проблеми. З великим світом це не працює. Наразі у всіх виснажений ресурс, всім важко (тою чи іншою мірою) і витрачати цей ресурс на того, хто сам його не береже… може навіть дратувати.
Так, дійсно, іноді людина настільки виснажена, що не може знайти моральних сил щоб перебороти звичну реакцію. Що це значить? Що треба шукати шляхи відновлення ресурсу. Від хардової частини — пити таблетки, які призначив фаховий лікар — до софтової — йти до психотерапевта. Як не це, то прочитати “Броньований розум”, щоб знати які механізми сприяють редукції сили стресорної відповіді. От як перебування у групі та соціальні зв’язки.
В якості стрес протективних заходів, треба зустрічатися з друзями, мати якусь спільну активність (крім як напитися) у моєму дописі від 02.04.2024. як раз наведено як це можна організувати.
Є важкі ситуації, коли допомгти може лише крапельниця у психіатричному відділенні, але до того є купа способів зменшити психологічний тягар війни, просто обираючи правильне яблуко. Більш того, це прямий обов’язок та відповідальність перед близькими, яким так само погано. Якщо покласти підгниле яблуко до інших, воно не перестає гнити, але передає свою гниль іншим. Це саме так як і працюють “епідемії страху”.
Якщо немає сил для вибору не гнилого яблука, значить треба сконцентруватися на пошуку способів перезарядити батарейку, іноді просто попросивши про допомогу, хай як сильно це б не лякало.
Орки хочуть щоб ви були налякані, зневірині та виснаженими. Суньте їм середній палець під носа та захистить себе, зруйнуйте їх срані плани. Особливо сьогодні у День захисників та захисниць України.
Freedom ain't free.