Сьогодні медитувала на красу свого партнера.
Неймовірні почуття та інсайти
💫💫💫
Як часто в повсякденні замилюється око. До всього звикаєш, хороше сприймається як данність, але чомусь про погане нагадувати собі не треба, про нього автоматично думаєш, прискипливо звертаєш увагу, обміркрвуєш, негодуєш... ні щоб отак уважно і натхненно розглядати гарні речі та якості? Дійсно щось не так із нашим світосприйняттям.
Якщо в юнацтві я думала що любов виглядає як те що хтось закоханий дає мені цю любов, а я приймаю... даю щось теж, але в основному я бачила в стосунках себе, як я себе відчуваю, як людина ставиться до мене, як вона піклується про мене...
То зараз моє бачення взагалі інше ) А як ставлюсь я? А що я даю/не даю, а що я можу зробити... Хотіла б я бачити цю людину щасливою? Що дає їй щастя, радість? Що я при цьому відчуваю, тягар чи радість, натхнення?
Чи бачу прекрасне в партнерові?
Чи усвідомлюю його внесок в мене, в наше життя разом? Які речі не сталися б зі мною без нього? Чого прекрасного я навчилася завдяки ньому?...
Любов якось переключилась з вимог для мене, на пошуки що я можу і хочу дати цій людині. Чому хочу бути поруч, чому не кинула і не збираюсь того робити, навіть якщо є і будуть складнощі...
В якийсь момент розуміжш, що все що хочеш мати та отримувати, ти отримаєш коли даватимеш це іншому. Особливо такому міцному обєкту, як людина, що іде цей шлях по життю із тобою.
Партнер є вчителем, є опорою, є другом, є коханцем і коханим. Це щось неймовірне насправді. В такому буремному, сповному затьмареннями світі мати поруч із собою людину, яка обрала тебе. І іде цей шлях поруч з тобою.
Разом з ним проходиш багато важливих уроків, які насправді очищають, вдосконалюють, розвивають. Реально наче через це ограняється алмаз, все зайве, погане вичищається. А нове прекрасне розвивається.
Що таке любов пізнати по книжках та фільмах неможливо. Це пізнається наживо, на живому досвіді, живому полонті життя.
Цікаво, що сьогодні я подумала про багато речей. І відчула неймовірну вдячність до глибини душі за все, що дали і дають мені ці стосунки.
І що я хочу завжди обирати його в будь-яких життєвих ситуаціях. І в майбутніх життях (якщо раптом це страждале життя в мене не останнє)
Спробуйте подумати про вашого партнера по життю під таким кутом зору, вам відкриється неймовірне щастя і радість 🌷🌷🌷
Неймовірні почуття та інсайти
💫💫💫
Як часто в повсякденні замилюється око. До всього звикаєш, хороше сприймається як данність, але чомусь про погане нагадувати собі не треба, про нього автоматично думаєш, прискипливо звертаєш увагу, обміркрвуєш, негодуєш... ні щоб отак уважно і натхненно розглядати гарні речі та якості? Дійсно щось не так із нашим світосприйняттям.
Якщо в юнацтві я думала що любов виглядає як те що хтось закоханий дає мені цю любов, а я приймаю... даю щось теж, але в основному я бачила в стосунках себе, як я себе відчуваю, як людина ставиться до мене, як вона піклується про мене...
То зараз моє бачення взагалі інше ) А як ставлюсь я? А що я даю/не даю, а що я можу зробити... Хотіла б я бачити цю людину щасливою? Що дає їй щастя, радість? Що я при цьому відчуваю, тягар чи радість, натхнення?
Чи бачу прекрасне в партнерові?
Чи усвідомлюю його внесок в мене, в наше життя разом? Які речі не сталися б зі мною без нього? Чого прекрасного я навчилася завдяки ньому?...
Любов якось переключилась з вимог для мене, на пошуки що я можу і хочу дати цій людині. Чому хочу бути поруч, чому не кинула і не збираюсь того робити, навіть якщо є і будуть складнощі...
В якийсь момент розуміжш, що все що хочеш мати та отримувати, ти отримаєш коли даватимеш це іншому. Особливо такому міцному обєкту, як людина, що іде цей шлях по життю із тобою.
Партнер є вчителем, є опорою, є другом, є коханцем і коханим. Це щось неймовірне насправді. В такому буремному, сповному затьмареннями світі мати поруч із собою людину, яка обрала тебе. І іде цей шлях поруч з тобою.
Разом з ним проходиш багато важливих уроків, які насправді очищають, вдосконалюють, розвивають. Реально наче через це ограняється алмаз, все зайве, погане вичищається. А нове прекрасне розвивається.
Що таке любов пізнати по книжках та фільмах неможливо. Це пізнається наживо, на живому досвіді, живому полонті життя.
Цікаво, що сьогодні я подумала про багато речей. І відчула неймовірну вдячність до глибини душі за все, що дали і дають мені ці стосунки.
І що я хочу завжди обирати його в будь-яких життєвих ситуаціях. І в майбутніх життях (якщо раптом це страждале життя в мене не останнє)
Спробуйте подумати про вашого партнера по життю під таким кутом зору, вам відкриється неймовірне щастя і радість 🌷🌷🌷