Історія це скучно. Нащо вчити, що було сотні років тому?

Ну що ж повчимо історію разом. Розбирали як минуле дотичне сучаснго життя? + розглядали події з погляду, які це результати принесло. Наприклад, бунти та повстання... Дивно, що за підсумком у більшості випадків це призводило до погіршення ситуації. Тоді розум кидає в крайність - о, треба не бунтувати а терпіти. Розглядаємо цю точку зору. Бачимо що терпіти погане -також не дає доброго результату, тоді люди бунтують. Замкнене коло історії! Загалом ні терпіння ні бунт не дають 100% доброго результату. Тоді син каже, треба вигадати щось інше. Поговорили про карму і як створити те, що хочеш, роздивляючись приклади історичних подій. Які можна знайти вирішення проблем із точки зору карми.

Раптом ця "нудна історія" стала цікавою розвиваючою мудрість. Я подякувала за цікавий урок та дискусію разом, синові теж сподобалося, + зрадів та здивувався коли я подякувала йому за вивчення з ним його уроків.

До речі ці теми, що розбирали - через місяць пам'ятались!