Відповідаю:
Нема такого, що зерно обов'язково має розкритися чимось набагато більшим. Бо діє багато факторів.
От ми покладемо жолудь на шосе. І там скоріш за все не виросте столітній дуб. Скоріш за все жолудь розчавить якась вантажівка і це зерно не проросте взагалі.
Якщо ми покладемо желудь в класний ґрунт для дубів, в класному кліматі, будемо піклуватись, то скоріш за все доволі швидко дуб виросте...
Отже зерна не мають такої функції самі по собі на 100% давати значно більший результат.
Тоді чому ми кажемо що якесь негативне зерно може прорости в суууупер негативний результат?
Бо в світах страждань в нас дуже багато сприятливих умов, щоб негативне зерно активно росло і розвивалось.
Приділи колись увагу, і побачиш: в проблему, негативне почуття впасти дуже легко, воно наче само собой відбувається. А от впасти в хороше - це рідкість... і культивувати його більше і довше.
Якщо щось погане, мені не треба вмовляти себе: ну давай погніваємось ще довше, ще сильніше... свідомість сама радо це робить, чудово занурюючись в погане, розмірковуючи як все погано, о боже, як все може стати ще гіршим (ми всі помремо...) а не навпаки, о боже, як все може стати класним ))) настільки що можна створити рай.
Тож я бачу це, як те, що погані зерна в наших страждалих світах мають картбланш на проростання без перешкод. А хороші навпаки :)
#питаннявідповідь
Нема такого, що зерно обов'язково має розкритися чимось набагато більшим. Бо діє багато факторів.
От ми покладемо жолудь на шосе. І там скоріш за все не виросте столітній дуб. Скоріш за все жолудь розчавить якась вантажівка і це зерно не проросте взагалі.
Якщо ми покладемо желудь в класний ґрунт для дубів, в класному кліматі, будемо піклуватись, то скоріш за все доволі швидко дуб виросте...
Отже зерна не мають такої функції самі по собі на 100% давати значно більший результат.
Тоді чому ми кажемо що якесь негативне зерно може прорости в суууупер негативний результат?
Бо в світах страждань в нас дуже багато сприятливих умов, щоб негативне зерно активно росло і розвивалось.
Приділи колись увагу, і побачиш: в проблему, негативне почуття впасти дуже легко, воно наче само собой відбувається. А от впасти в хороше - це рідкість... і культивувати його більше і довше.
Якщо щось погане, мені не треба вмовляти себе: ну давай погніваємось ще довше, ще сильніше... свідомість сама радо це робить, чудово занурюючись в погане, розмірковуючи як все погано, о боже, як все може стати ще гіршим (ми всі помремо...) а не навпаки, о боже, як все може стати класним ))) настільки що можна створити рай.
Тож я бачу це, як те, що погані зерна в наших страждалих світах мають картбланш на проростання без перешкод. А хороші навпаки :)
#питаннявідповідь