Психологічна підтримка для сімей у воєнний час: як підтримувати одне одного та забезпечити психічне здоров'я в родині
Сімейне життя — це складна система взаємин, що має свої правила, закономірності функціонування та межі. Стосунки не можна просто збудувати, їх потрібно постійно будувати, тобто це процес, у якому повинні брати участь щонайменше двоє людей. І цей процес триває доти, доки існують стосунки.
Кожен партнер стикається з хронічним стресом, почуттям тривоги та невизначеності, що посилює дратівливість і апатію. Це може призвести до накопичення конфліктів між партнерами. Пара може втратити майно або близьких людей, перебувати в умовах загрози життю, що підвищує ризик виникнення посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Психологічна травма розділяє життя пари на «до» та «після», що також впливає на стосунки. Пара може опинитися у вимушеній розлуці, але прагне відновити спільне життя. Найважчі моменти виникають, коли хоча б один із партнерів не має свого життя і не розуміє себе окремо від партнера.
Після вимушеної розлуки пара може залишитися у формальних, холодних стосунках. Кожен партнер самостійно справляється з викликами і будує власні плани на майбутнє.
Отже як зберігати, відновлювати, перебудувати стосунки, враховуючи нові реалії?
🔹Навчіться вести відкритий діалог: важливо обговорювати свої почуття та переживання. Спробуйте створити у сім'ї таку атмосферу, де кожен може щиро висловлювати свої емоції, не боячись бути незрозумілим чи засудженим.
Звичайні сімейні ритуали під час війни можуть підтримувати відчуття стабільності. Це може бути спільне приготування їжі, вечірні розмови або заняття спортом. Спільні ритуали можуть бути будь-які, аби вони були спільні незалежно від того разом ви, чи можете бачитись лише онлайн, або це короткі повідомлення. Коли сім’я знаходиться не поряд, то виконуючи спільні дії, про які можна поділитися тоді, коли буде можливість, підтримує відчуття єдності і спільного буття.
Для сімей військовослужбовців особливо важливо мати підтримуюче соціальне середовище та доступ до психологічної допомоги. Коли один із членів сім'ї знаходиться на війні, той, хто залишився вдома, постійно подумки перебуває на полі бою, поруч із близькою людиною. І якщо вона раптово не виходить на зв’язок у встановлений час, для іншого це може стати справжнім потрясінням.
🔹Знайдіть групу, яка має схожу на вашу сімейну картину і підтримує один одного. Це можуть бути групи самодопомоги чи інші спільноти, які можуть стати підтримкою. І залучіть свою родину до участі в місцевих ініціативах, які допомагають впоратися зі складними обставинами.
🔹 Підтримуючим є регулярний розпорядок дня. Стабільний розклад, що включає час для роботи, відпочинку, фізичної активності та сну зменшує рівень стресу та тривожності.
🔹Чесність і відкритість надважлива для дітей, які, схильні достроювати реальність фантазіями там, де їм бракує інформації. Діти часто відчувають зміни в настрої та атмосфері вдома. Важливо говорити з ними про те, що відбувається, простою мовою, запевняючи, що дорослі роблять усе можливе для їхньої безпеки. Ігри та творчі заняття допомагають дітям виражати свої емоції та знімати напруження.
Війна ставить перед сім’ями багато викликів, але підтримка одне одного та дотримання рекомендацій можуть допомогти зберегти психічне здоров’я та зміцнити родинні зв’язки. Відкритий діалог, спільні ритуали, фізична активність та звернення до професіоналів є ключовими елементами підтримки у цей непростий час.
Телеграм-канал «Вільні від насильства» здійснює інформаційно-просвітницьку діяльність у межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Цей проєкт реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у співпраці з Міністерством соціальної політики України за підтримки урядів Канади, Великої Британії та імплементації ГО “Асоціація експертів зі запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству”.
Сімейне життя — це складна система взаємин, що має свої правила, закономірності функціонування та межі. Стосунки не можна просто збудувати, їх потрібно постійно будувати, тобто це процес, у якому повинні брати участь щонайменше двоє людей. І цей процес триває доти, доки існують стосунки.
Кожен партнер стикається з хронічним стресом, почуттям тривоги та невизначеності, що посилює дратівливість і апатію. Це може призвести до накопичення конфліктів між партнерами. Пара може втратити майно або близьких людей, перебувати в умовах загрози життю, що підвищує ризик виникнення посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Психологічна травма розділяє життя пари на «до» та «після», що також впливає на стосунки. Пара може опинитися у вимушеній розлуці, але прагне відновити спільне життя. Найважчі моменти виникають, коли хоча б один із партнерів не має свого життя і не розуміє себе окремо від партнера.
Після вимушеної розлуки пара може залишитися у формальних, холодних стосунках. Кожен партнер самостійно справляється з викликами і будує власні плани на майбутнє.
Отже як зберігати, відновлювати, перебудувати стосунки, враховуючи нові реалії?
🔹Навчіться вести відкритий діалог: важливо обговорювати свої почуття та переживання. Спробуйте створити у сім'ї таку атмосферу, де кожен може щиро висловлювати свої емоції, не боячись бути незрозумілим чи засудженим.
Звичайні сімейні ритуали під час війни можуть підтримувати відчуття стабільності. Це може бути спільне приготування їжі, вечірні розмови або заняття спортом. Спільні ритуали можуть бути будь-які, аби вони були спільні незалежно від того разом ви, чи можете бачитись лише онлайн, або це короткі повідомлення. Коли сім’я знаходиться не поряд, то виконуючи спільні дії, про які можна поділитися тоді, коли буде можливість, підтримує відчуття єдності і спільного буття.
Для сімей військовослужбовців особливо важливо мати підтримуюче соціальне середовище та доступ до психологічної допомоги. Коли один із членів сім'ї знаходиться на війні, той, хто залишився вдома, постійно подумки перебуває на полі бою, поруч із близькою людиною. І якщо вона раптово не виходить на зв’язок у встановлений час, для іншого це може стати справжнім потрясінням.
🔹Знайдіть групу, яка має схожу на вашу сімейну картину і підтримує один одного. Це можуть бути групи самодопомоги чи інші спільноти, які можуть стати підтримкою. І залучіть свою родину до участі в місцевих ініціативах, які допомагають впоратися зі складними обставинами.
🔹 Підтримуючим є регулярний розпорядок дня. Стабільний розклад, що включає час для роботи, відпочинку, фізичної активності та сну зменшує рівень стресу та тривожності.
🔹Чесність і відкритість надважлива для дітей, які, схильні достроювати реальність фантазіями там, де їм бракує інформації. Діти часто відчувають зміни в настрої та атмосфері вдома. Важливо говорити з ними про те, що відбувається, простою мовою, запевняючи, що дорослі роблять усе можливе для їхньої безпеки. Ігри та творчі заняття допомагають дітям виражати свої емоції та знімати напруження.
Війна ставить перед сім’ями багато викликів, але підтримка одне одного та дотримання рекомендацій можуть допомогти зберегти психічне здоров’я та зміцнити родинні зв’язки. Відкритий діалог, спільні ритуали, фізична активність та звернення до професіоналів є ключовими елементами підтримки у цей непростий час.
Телеграм-канал «Вільні від насильства» здійснює інформаційно-просвітницьку діяльність у межах проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства». Цей проєкт реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, у співпраці з Міністерством соціальної політики України за підтримки урядів Канади, Великої Британії та імплементації ГО “Асоціація експертів зі запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству”.