📃 Все рідше думаю про тебе...
Все рідше думаю про тебе.
Приймаю світ таким, як є.
Пліток незриме веретено
нічого вже не наснує.
Літа розмірене і плавмо
пливуть за хвилями ріки
туди, де туляться до Лаври
каштанів свічечки тремкі.
Туди, де в просторі безкраїм
уже заобрійних степів
козацькі зорі догорають
і затихає тужний спів.
✍ Неоніла Стефурак
Все рідше думаю про тебе.
Приймаю світ таким, як є.
Пліток незриме веретено
нічого вже не наснує.
Літа розмірене і плавмо
пливуть за хвилями ріки
туди, де туляться до Лаври
каштанів свічечки тремкі.
Туди, де в просторі безкраїм
уже заобрійних степів
козацькі зорі догорають
і затихає тужний спів.
✍ Неоніла Стефурак