Всім добрим людям по привіту. Готуємось до безоплатного марафону і з вашого дозволу, я ще трошки розкажу про те, на що здатна коректна практика гімнастики йогів.
ІСТОРІЯ ДРУГА
2021 рік. Нещодавно переїхав в Київ, почав знову все спочатку не маючи ні звʼязків, ні грошей, ні друзів. Просто вабанк. Взяли в найкращу студію на той час в Києві, дуже швидко якимось дивом почали збиратись повні зали (хоча то був ковід, в зали майже ніхто не ходив).
Але в якийсь момент ситуація з віруснею загострюється, студія закривається, а я переходжу в онлайн.
Лечу в Грузію, хочу там тихо засісти і продовжувати працювати і вперше за багато років маю можливість дозволити собі побачити не тільки бідність і виживання, а і інший світ.
Але світ не без гумору. Шостий день в Грузії ломаю ногу. Розбите в пилюку коліно, розірвані звʼязки, нелюдська біль, відсутінсть сну і на знеболюючих перелітаю знову в Київ. Гроші швидко закінчились, жити нема де було. Але зненацька знайомий пропонує пожити в кімнаті його матері, яка на літо переїхала на дачу.
Лікарі казали, що мінімум рік реабілітації після операцій (які я не робив) і що про спорт, якусь там йогу можна забути.
Десь місяць просто лежав, дивився в стелю, не знав що робити. Ті, кого вважав близькими зникли, ніхто не приходив і я зрозумів, що "поки ти сильний, поряд з тобою хтось є, коли ти слабкий і не можеш віддавати, від тебе йдуть". Так і вийшло. Нікого не було поряд, взагалі.
Розумів, що більше не зможу викладати, ситуація була дуже складна.
В якийсь момент зібрався і зрозумів, що треба знову все змінювати. Пробуваав проходити курси по айті, але розумів, що то не моє, не зможу через себе переступати і знову впадав у відчай. Раз в декілька днів на костилях по 2 години з біллю ходив в магазин, щоб купити собі щось поїсти.
А потім все знову по старинці. Вабанк. Зняв гіпс раніше ніж треба було і через нестерпну біль почав на килимку щось робити. Як відчував. Знав, що раціонально це божевілля, не можна так, тим паче дивлячись на ногу, яка взагалі не рухається. Біль не давала спати, їсти і просто думати про щось. Але я знову і знову сідав на килим і через крики щось намагався робити.
З кожним днем на диво ситуація змінювалась і ставало краще і краще. Через 2 тижні я прийшов до лікаря зі знімком і показав як рухається нога. Лікар каже "такого не може бути, ми напевно щось переплутали і це не твої знімки". Тоді я ще більше впевнився в тому, що я все робив правильно.
Потім я повернувся до свого рідного міста, не було грошей, тому залишився в будинку своїх загиблих батьків. І цілими днями практикував. І через 3 тижні практики після зняття гіпсу повністю відновив свою форму і почав працювати.
Тоді мені стало зрозуміло. Практика гімнастики йогів окрім неймовірно сильного психічного ефекту ще і дуже швидко приводить тіло в бездоганну форму...
На відео я практикую через 3 тижні після зняття гіпсу. В перші дні, коли зняв гіпс я був худий як скелет, ходити без костилів не міг і згинати травмовану ногу також не міг.
Тому друзі. Просто давайте спробуємо позайматись. Можливо хтось також зрозуміє наскільки "гімнастика мудрих" зараз всім нам необхідна.
ІСТОРІЯ ДРУГА
2021 рік. Нещодавно переїхав в Київ, почав знову все спочатку не маючи ні звʼязків, ні грошей, ні друзів. Просто вабанк. Взяли в найкращу студію на той час в Києві, дуже швидко якимось дивом почали збиратись повні зали (хоча то був ковід, в зали майже ніхто не ходив).
Але в якийсь момент ситуація з віруснею загострюється, студія закривається, а я переходжу в онлайн.
Лечу в Грузію, хочу там тихо засісти і продовжувати працювати і вперше за багато років маю можливість дозволити собі побачити не тільки бідність і виживання, а і інший світ.
Але світ не без гумору. Шостий день в Грузії ломаю ногу. Розбите в пилюку коліно, розірвані звʼязки, нелюдська біль, відсутінсть сну і на знеболюючих перелітаю знову в Київ. Гроші швидко закінчились, жити нема де було. Але зненацька знайомий пропонує пожити в кімнаті його матері, яка на літо переїхала на дачу.
Лікарі казали, що мінімум рік реабілітації після операцій (які я не робив) і що про спорт, якусь там йогу можна забути.
Десь місяць просто лежав, дивився в стелю, не знав що робити. Ті, кого вважав близькими зникли, ніхто не приходив і я зрозумів, що "поки ти сильний, поряд з тобою хтось є, коли ти слабкий і не можеш віддавати, від тебе йдуть". Так і вийшло. Нікого не було поряд, взагалі.
Розумів, що більше не зможу викладати, ситуація була дуже складна.
В якийсь момент зібрався і зрозумів, що треба знову все змінювати. Пробуваав проходити курси по айті, але розумів, що то не моє, не зможу через себе переступати і знову впадав у відчай. Раз в декілька днів на костилях по 2 години з біллю ходив в магазин, щоб купити собі щось поїсти.
А потім все знову по старинці. Вабанк. Зняв гіпс раніше ніж треба було і через нестерпну біль почав на килимку щось робити. Як відчував. Знав, що раціонально це божевілля, не можна так, тим паче дивлячись на ногу, яка взагалі не рухається. Біль не давала спати, їсти і просто думати про щось. Але я знову і знову сідав на килим і через крики щось намагався робити.
З кожним днем на диво ситуація змінювалась і ставало краще і краще. Через 2 тижні я прийшов до лікаря зі знімком і показав як рухається нога. Лікар каже "такого не може бути, ми напевно щось переплутали і це не твої знімки". Тоді я ще більше впевнився в тому, що я все робив правильно.
Потім я повернувся до свого рідного міста, не було грошей, тому залишився в будинку своїх загиблих батьків. І цілими днями практикував. І через 3 тижні практики після зняття гіпсу повністю відновив свою форму і почав працювати.
Тоді мені стало зрозуміло. Практика гімнастики йогів окрім неймовірно сильного психічного ефекту ще і дуже швидко приводить тіло в бездоганну форму...
На відео я практикую через 3 тижні після зняття гіпсу. В перші дні, коли зняв гіпс я був худий як скелет, ходити без костилів не міг і згинати травмовану ногу також не міг.
Тому друзі. Просто давайте спробуємо позайматись. Можливо хтось також зрозуміє наскільки "гімнастика мудрих" зараз всім нам необхідна.