Мій колишній хлопець піднявся, на джипі вже їздить, роботу змінив. З соц мереж це дуже гарно видно, і добрі люди також донесли інформацію. Здається мала би жаба задавити, бажання повернутися повинно було настати в мене, чи жалість через то що пішла від нього. Але ні, я не заздрю йому і не жалію що пішла від нього. Чим довше з людиною в стосунках, тим більше розумієш треба тобі воно чи ні. Сам він був нормальним хлопцем, він виділявся, інакше я б з ним нічого не починала і він би мене не зачепив. Тільки з часом я зрозуміла що не хочу більше бути з ним. Тільки з часом ти починає розуміти це все. Тому я дівчатам рекомендую не таяти перед хлопцем раньше часу. Останній час я з ним не почувалася комфортно, ми зустрічалися півтора року. Всередині є неприємний осадок, бо відчуваю що в чомусь його зрадила. Якось так в один момент став не цікавим мені, хоч здавалося що любила його безмежно увесь той час. І він ставився до мене добре. Любов живе три роки, а моя навіть два не протривала. І так уже в мене з другим хлопцем. Або я така погана що мені не вгодиш, або не моя людина. Але це ж не оправдання, що не моя людина бо хлопець був хороший. Зараз я вирішила ні з ким не зустрічатися і не ходити на каву якщо запрошують. Мені треба побути на одинці і розібратися в собі, чому саме так у мене будуються відносини.