Чи настає відповідальність за залишення у небезпеці потерпілого, який помер на місці ДТП
Для кваліфікації дій винної особи за ст.135 КК не має значення, чи відвернула б надана нею допомога завдання шкоди життю або здоров’ю і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці.
Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду у справі №708/638/19.
У цій справі особу визнано винуватими у тому, що він, керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser», під час роз’їзду із зустрічним автомобілем, у момент виникнення небезпеки для його руху у вигляді пішохода, який перетинав проїзну частину в недозволеному місці, здійснив наїзд на останнього. В результаті ДТП потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.
Водій зупинив автомобіль, підійшов до потерпілого, переконався в його безпорадному стані та поїхав, залишивши його на місці ДТП. Через дві години повернувся на місце вчинення ДТП, відтяг тіло потерпілого в лісосмугу, де викопав яму і перемістив до неї тіло, присипавши його землею та замаскувавши гіллям.
Вироком суду першої інстанції особу засуджено за ч.1 ст.135 КК до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі стст.49, 74 КК звільнено від покарання у зв’язку із закінченням строку давності.
Ухвалою апеляційного суду цей вирок скасовано, а кримінальне провадження за ч.1 ст.135 КК закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Своєю чергою, ККС зазначив, що за встановлених судом першої інстанції фактичних обставин є повністю доведеним той факт, що особа після вчинення ДТП не надала будь-якої допомоги потерпілому, який унаслідок отриманих тілесних ушкоджень її потребував, не викликала карету швидкої медичної допомоги, не впевнившись у тому, чи прибула швидка допомога, чи було надано потерпілому медичну допомогу, самовільно покинула місце пригоди. При цьому, водій хоч і неодноразово повертався, залишив потерпілого в небезпечному для життя стані.
Колегія суддів ККС нагадала, що як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, несе відповідальність за ст.135 КК. Для кваліфікації дій винного за цією нормою кримінального закону не має значення і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці.
Також зазначено, що суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст.135 КК, завжди характеризується прямим умислом щодо самого діяння. Що стосується наслідків, ставлення суб’єкта злочину до них завжди характеризується необережністю (злочинною недбалістю чи злочинною самовпевненістю).
Вольовий момент вчинення злочину полягає у небажанні суб`єкта злочину надати допомогу безпорадній особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними, але на кваліфікацію вони також не впливають.
Блог юриста
Для кваліфікації дій винної особи за ст.135 КК не має значення, чи відвернула б надана нею допомога завдання шкоди життю або здоров’ю і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці.
Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду у справі №708/638/19.
У цій справі особу визнано винуватими у тому, що він, керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser», під час роз’їзду із зустрічним автомобілем, у момент виникнення небезпеки для його руху у вигляді пішохода, який перетинав проїзну частину в недозволеному місці, здійснив наїзд на останнього. В результаті ДТП потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.
Водій зупинив автомобіль, підійшов до потерпілого, переконався в його безпорадному стані та поїхав, залишивши його на місці ДТП. Через дві години повернувся на місце вчинення ДТП, відтяг тіло потерпілого в лісосмугу, де викопав яму і перемістив до неї тіло, присипавши його землею та замаскувавши гіллям.
Вироком суду першої інстанції особу засуджено за ч.1 ст.135 КК до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі стст.49, 74 КК звільнено від покарання у зв’язку із закінченням строку давності.
Ухвалою апеляційного суду цей вирок скасовано, а кримінальне провадження за ч.1 ст.135 КК закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Своєю чергою, ККС зазначив, що за встановлених судом першої інстанції фактичних обставин є повністю доведеним той факт, що особа після вчинення ДТП не надала будь-якої допомоги потерпілому, який унаслідок отриманих тілесних ушкоджень її потребував, не викликала карету швидкої медичної допомоги, не впевнившись у тому, чи прибула швидка допомога, чи було надано потерпілому медичну допомогу, самовільно покинула місце пригоди. При цьому, водій хоч і неодноразово повертався, залишив потерпілого в небезпечному для життя стані.
Колегія суддів ККС нагадала, що як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, несе відповідальність за ст.135 КК. Для кваліфікації дій винного за цією нормою кримінального закону не має значення і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці.
Також зазначено, що суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст.135 КК, завжди характеризується прямим умислом щодо самого діяння. Що стосується наслідків, ставлення суб’єкта злочину до них завжди характеризується необережністю (злочинною недбалістю чи злочинною самовпевненістю).
Вольовий момент вчинення злочину полягає у небажанні суб`єкта злочину надати допомогу безпорадній особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними, але на кваліфікацію вони також не впливають.
Блог юриста