Чи може адвокат надавати правничу допомогу юрособі на ТОТ
Необґрунтованим є обмеження права особи на отримання професійної правничої допомоги з тих підстав, що її місцезнаходження чи місце проживання в умовах війни опинилося в окупації.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду у справі
№913/768/21.
У цій справі суд апеляційної інстанції повернув без розгляду апеляційні скарги ТОВ на підставі п.1 ч.5 ст.260 Господарського процесуального кодексу, адже вважав, що ці скарги підписані особою (адвокатом АО), яка не має права їх підписувати.
Відсутність такого права апеляційний суд аргументував нікчемністю договору про надання правової допомоги з посиланням на абз.2 ч.2 ст.13 закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII), яка вказує, що правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз.2 ч.2 ст.215 Цивільного кодексу. А ТОВ на момент укладення договору з АО мало місцезнаходження на тимчасово окупованій території України — смт. Мілове Луганської області.
КГС зазначив, що ст.13 закону №1207-VII має назву «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території», втім у ч.2 ст.13 вживається термін саме господарська діяльність.
Верховний Суд, застосовуючи положення ст.13 закону №1207-VII, дійшов висновку, що господарська діяльність суб’єктів, місцезнаходженням яких є ТОТ, знаходиться поза межами правового регулювання України, а вчинені ними правочини є нікчемними, а отже не створюють юридичних наслідків. Водночас, у жодній із таких справ не йшлося про договір надання правничої допомоги, в якому місцезнаходження на окупованій території мала сторона договору, що отримувала, а не надавала послуги.
Тож КГС дійшов висновку, що положення ч.2 ст.13 закону №1207-VII поширюється на договори, які укладаються суб’єктом господарювання при здійсненні ним господарської діяльності, тобто у випадках, коли він реалізує продукцію, виконує роботи, надає послуги.
Натомість, за договором надання правничої допомоги ТОВ не надає послуги, а навпаки — отримує правничу допомогу від адвокатського об’єднання, тобто є споживачем послуги.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не забороняє таким особам виступати як позивачами, так і відповідачами в суді, тобто визнає їх процесуальну правоздатність.
Також КГС зауважив, що ситуація, за якої позивач за власною ініціативою звертається до суду з позовом та при цьому вимагає позбавити (обмежити) відповідача у можливості користуватися правничою допомогою та отримати доступ до передбачених законом електронних сервісів, зокрема користуватися електронним кабінетом, направляти до суду процесуальні документи, скріплені електронним цифровим підписом, призведе до порушення наведених норм Конституції, ГПК та основних засад господарського судочинства, зокрема принципу змагальності.
Блог юриста