США продовжують залишатись одним з ключових українських партнерів, надають економічну та військову допомогу. Відкривається можливість для переформатування взаємовідносин США та України з надання Штатами допомоги в односторонньому порядку до формату взаємовигідного співробітництва «win-win». Сектори, що є потенційно цікавими для поглиблення співпраці: видобуток та переробка критичних матеріалів, АПК, ГМК, випробування та створення нових технологій на території України.
В цьому сценарії висока ймовірність того, що Україні будуть відкриватися представництва західних компаній-виробників озброєнь, що сприятиме розвитку українського ВПК. Після зупинки бойових дій компанії, с високою ймовірністю, зможуть отримати дозвіл на експорт воєнної продукції, що збільшить експортну виручку та підтримає торговий баланс країни.
Стан української енергосистеми залежить від активності російських обстрілів протягом зими і того, наскільки ефективно Україні вдасться протидіяти повітряним атакам з боку РФ. У разі, якщо не буде ракетних атак на енергетичну інфраструктуру, або Україна зможе успішно захищатися від них, українська енергосистема поступово відновлюється та проблем з енергозабезпеченням не має.
З високою ймовірністю, відновлюються авіасполучення, як внутрішні, так і міжнародні.
Проте економіка залишається дефіцитною: дефіцит кадрів на ринку праці, дефіцит бюджету, дефіцит торгового балансу (+/- на рівні 2024 року, а може навіть більше протягом року за рахунок збільшення імпорту обладнання для відновлення).
Всі ці дефіцити прямо чи опосередковано призводять до посилення інфляції. Середньорічна споживча інфляція у 2025 році вища, ніж у 2024 (10-12%), інфляція грудня 2025 року до грудня 2024 року може бути нижчою за рахунок високої бази порівняння.
Менший, ніж торік врожай зернових та олійних культур в 2024 році також виступає проінфляційним фактором, а також негативно впливає на фізичні обсяги експорту в 2025.
НБУ дотримується досить жорсткої монетарної політики (облікова ставка НБУ залишається високою). Доступ до капіталу в країні, як і раніше, обмежений. У цьому сценарії більшою мірою відкривається доступ для бізнесу до західного капіталу, як через державні «програми відбудови України», так і, цілком імовірно, безпосередньо через гранти та кредити компаніям від міжнародних фінансових організацій, таких як ЄБРР, Світовий Банк.
У цьому сценарії збільшення робочої сили за рахунок припинення бойових дій та повернення людей з фронту виступає фактором, що дещо стримує зростання зарплат, а отже і інфляції. Це дає можливість НБУ провести більшу девальвацію (плавну, керовану), що у свою чергу дозволить оздоровити економіку.
Девальвація гривні повинна зменшити торговий дисбаланс до кінця року (або стримати його від подальшого зростання) та надати підтримку бюджету. З іншого боку, девальвація — це зниження купівельної спроможності українців, подорожчання, в першу чергу, імпортних товарів.
Зовнішнє фінансування в «українські проекти відновлення» в цьому сценарії повинно дещо пожвавити загальну інвестиційну активність. Зупинка активних бойових дій в Україні покращує загальні очікування бізнесу, ділові настрої. У цьому сценарії передбачається найбільша частка інвестицій у ВВП, але навіть у ньому ми не думаємо, що вона підніметься вище 20% ВВП.
ВВП зростає у реальному гривневому еквіваленті та доларовому значенні. Зростають номінальні доходи населення, інфляція впливає на зростання реальних доходів.