AMELIN (Economics, Defense Innovation and Futures)

США продовжують залишатись одним з ключових українських партнерів, надають економічну та військову допомогу. Відкривається можливість для переформатування взаємовідносин США та України з надання Штатами допомоги в односторонньому порядку до формату взаємовигідного співробітництва «win-win». Сектори, що є потенційно цікавими для поглиблення співпраці: видобуток та переробка критичних матеріалів, АПК, ГМК, випробування та створення нових технологій на території України.
В цьому сценарії висока ймовірність того, що Україні будуть відкриватися представництва західних компаній-виробників озброєнь, що сприятиме розвитку українського ВПК. Після зупинки бойових дій компанії, с високою ймовірністю, зможуть отримати дозвіл на експорт воєнної продукції, що збільшить експортну виручку та підтримає торговий баланс країни.
Стан української енергосистеми залежить від активності російських обстрілів протягом зими і того, наскільки ефективно Україні вдасться протидіяти повітряним атакам з боку РФ. У разі, якщо не буде ракетних атак на енергетичну інфраструктуру, або Україна зможе успішно захищатися від них, українська енергосистема поступово відновлюється та проблем з енергозабезпеченням не має.
З високою ймовірністю, відновлюються авіасполучення, як внутрішні, так і міжнародні.
Проте економіка залишається дефіцитною: дефіцит кадрів на ринку праці, дефіцит бюджету, дефіцит торгового балансу (+/- на рівні 2024 року, а може навіть більше протягом року за рахунок збільшення імпорту обладнання для відновлення).
Всі ці дефіцити прямо чи опосередковано призводять до посилення інфляції. Середньорічна споживча інфляція у 2025 році вища, ніж у 2024 (10-12%), інфляція грудня 2025 року до грудня 2024 року може бути нижчою за рахунок високої бази порівняння.
Менший, ніж торік врожай зернових та олійних культур в 2024 році також виступає проінфляційним фактором, а також негативно впливає на фізичні обсяги експорту в 2025.
НБУ дотримується досить жорсткої монетарної політики (облікова ставка НБУ залишається високою). Доступ до капіталу в країні, як і раніше, обмежений. У цьому сценарії більшою мірою відкривається доступ для бізнесу до західного капіталу, як через державні «програми відбудови України», так і, цілком імовірно, безпосередньо через гранти та кредити компаніям від міжнародних фінансових організацій, таких як ЄБРР, Світовий Банк.
У цьому сценарії збільшення робочої сили за рахунок припинення бойових дій та повернення людей з фронту виступає фактором, що дещо стримує зростання зарплат, а отже і інфляції. Це дає можливість НБУ провести більшу девальвацію (плавну, керовану), що у свою чергу дозволить оздоровити економіку.
Девальвація гривні повинна зменшити торговий дисбаланс до кінця року (або стримати його від подальшого зростання) та надати підтримку бюджету. З іншого боку, девальвація — це зниження купівельної спроможності українців, подорожчання, в першу чергу, імпортних товарів.
Зовнішнє фінансування в «українські проекти відновлення» в цьому сценарії повинно дещо пожвавити загальну інвестиційну активність. Зупинка активних бойових дій в Україні покращує загальні очікування бізнесу, ділові настрої. У цьому сценарії передбачається найбільша частка інвестицій у ВВП, але навіть у ньому ми не думаємо, що вона підніметься вище 20% ВВП.
ВВП зростає у реальному гривневому еквіваленті та доларовому значенні. Зростають номінальні доходи населення, інфляція впливає на зростання реальних доходів.

Активна фаза бойових дій завершується (неважливо як і з яких причин, це знаходиться за межами моделювання економічних сценаріїв).
Зупинка бойових дій запускає в Україні виборчі процеси. Суспільство фінансово та емоційно виснажене. Зростає запит на популістів, як «лівого» так і «правого» спрямування, і політики цим користуються. Ймовірність приходу до влади популістів дуже висока.Частина воєнних видатків направляється на соціальну допомогу, щоб «купити» підтримку населення. З іншого боку, відкривається перспектива оновлення правлячих еліт, перезавантаження держапарату, зміни парадигми управління державою.
Зупинка бойових дій призводить до скорочення європейських програм допомоги українським біженцям. Частина населення, що не працевлаштовані, змушені повертатись в Україну та розраховують на державну підтримку тут. Це створює додаткове навантаження на бюджет, вимагає переформатування видатків та збільшення соціальної складової (що у свою чергу є проінфляційним фактором).
Незважаючи на завершення активної фази бойових дій, існує високий ризик продовження обмеження на виїзд для чоловіків з метою стримування відтоку населення. Це неминуче призведе до зростання соціальної напруги у суспільстві. Водночас за умови зняття обмежень і відсутності позитивних сигналів з боку державної політики, є висока ймовірність продовження відтоку населення. Правлячі еліти опиняються перед непростим вибором.
Внаслідок зупинки активних бойових дій тисячі людей повертаються з фронту, в т.ч. з інвалідністю, ПТСР тощо. Вони потребують реінтеграції в соціально-економічну активність, в ланцюжки створення доданої вартості. Це складний процес перебудови. У багатьох випадках для них мають бути створені спеціальні умови, наприклад цифрові робочі місця (віддалена робота), програми реінтеграції та ресоціалізації. Це потребує фінансового та організаційного ресурсу, але якщо процес пройде успішно, то це дозволить:
суттєво знизити навантаження на державний бюджет у наступні роки;
поповнити ринок праці робочою силою, а отже знизити інфляційний тиск;
знизити ризики, пов’язані з безпекою та політичною дестабілізацією в країні.
Відбувається переформатування бюджету. Через зупинку бойових дій скорочуються військові видатки, внаслідок чого зменшується дефіцит бюджету. Частина військових видатків спрямовується на фінансування соціальної сфери. Бюджет залишається дефіцитним, однак Мінфіну потрібно менше зовнішньої допомоги для його фінансування.
Незважаючи на зупинку бойових дій та зменшення військового навантаження на бюджет, відбувається заплановане в 2024 році підвищення податків (це сильний тренд, яким ми вже йдемо, і ми не бачимо передумов для його розвороту в 2025 році).
Міжнародна фінансова «допомога» у 2025 році надходить у запланованому обсязі (38 млрд дол), проте змінюється формат її використання. Значною мірою кошти направляються на конкретні проєкти: інфраструктурні, енергетичні тощо. Вони концентруються «в руках» західних компаній, які відкривають в Україні представництва для освоєння цієї допомоги. Українські компанії виступають для них головним чином субпідрядниками.
Для залучення міжнародних компаній до відбудови в Україні, на вимогу міжнародних донорів, створюється механізм боротьби з корупцією з метою забезпечення прозорості використання коштів.
Що стосується військової допомоги, вона продовжується, проте, як і раніше, Захід намагається максимально завантажити власну промисловість, поставляючи Україні готову продукцію, боєприпаси, іноді застарілі. Значні кошти направляються на розмінування території України, у т.ч. на поставки машин, обладнання для розмінування.
Головна мотивація партнерів продовжувати підтримувати Україну — це макростабільність і безпека в регіоні, забезпечення виконання Україною своїх зобов’язань перед зовнішніми кредиторами, стримування РФ і реалізація стратегії протидії РФ.

Defense Express: «Орєшнік» створено зі старих компонентів на базі ракети «Ярс»

«Бойова ефективність «Орєшнік» без ядерного оснащення вкрай сумнівна – це все одно, що кар'єрним самоскидом піцу розвозити.

Точність буде плюс-мінус 100 метрів, а то й гірше, а звичайної вибухівки кожна боєголовка може нести близько 100 кг – те саме, що російська система залпового вогню «Торнадо», яку агресор використовує з початку вторгнення», – наголошують експерти.

Технічні характеристики «Орєшніка» залишаються невідомими. Однак, якщо припустити, що конструкція ідентична РС-26, то стартова маса ракети може досягати 40-50 тонн, а дальність польоту – 6000 км, зазначає Defense Express

Избранный президент Дональд Трамп заявил, что будет ждать встречи с путиным для урегулирования в Украине.
🇺🇸

«путин сказал, что хочет встретиться со мной как можно скорее. Так что мы будем ждать этого, мы должны положить конец этой войне», —

сказал он делегатам консервативного форума Am Fest, проходящего в Финиксе.

Страны G7 разрабатывают меры, которые позволили бы обеспечить ужесточение "потолка цен" для нефти из рф, сообщает Bloomberg со ссылкой на источники.

"Лица, знакомые с вопросом, заявляют, что страны "Большой семерки" изучают пути укрепления "потолка цен" на российскую нефть", - информирует агентство.

Предложения варьируются от полного запрета на поставки российской нефти до снижения "потолка" с $60 до $40 за баррель. Однако, уточнили собеседники, идея пока на стадии обсуждения.

🤬Дефіцит на фронті став настільки гострим, що Генштаб наказав і без того виснаженим підрозділам протиповітряної оборони вивільнити більше людей, щоб відправити їх на фронт як піхоту, пише The Guardian з посиланням на два джерела в підрозділах ППО.

🇺🇸Нова адміністрація США продовжуватиме допомагати Україні: про це команда Трампа заявила європейським чиновникам, – FT.

Крім того, Трамп чекає від членів НАТО підвищення витрат до 5% від ВВП.

🇸🇻Сальвадор пошел на сделку с Международным валютным фондом и получил первый кредит на $1,4 млрд.

По условиям сделки, Сальвадор отменит обязательное требование к предприятиям принимать оплату в биткоинах.

С 2021 года биткоин в Сальвадоре имеет статус официального платежного средства наравне с долларом США. Вдобавок каждый день правительство Сальвадора покупает по 1 биткоину — на официальном государственном кошельке находится уже 6191 BTC (~$632 млн).

По данным МВФ, для государственного сектора будет ограничена деятельность, связанная с биткоинами, покупка биткоинов и транзакции в биткоинах. Подробных деталей об ограничениях нет, государство продолжает покупать по одному биткоину каждый день.

МВФ обяжет граждан Сальвадора платить налоги только в долларах США и постепенно свернет участие властей страны в Chivo — государственном биткоин-кошельке.