А є серця на цій землі Господні,
Які творять навколо себе мир.
А Бог їх називає – миротворці,
Блаженними Він називає їх.

Творити мир – це зовсім є не просто
Серед гріха, що злобою кипить.
А миротворець – як безлюдний острів,
Куди людей заносить вітер злий.

Де душі, що шукають де б зігрітись,
До себе слово добреє знайдуть.
Де є у Бога люблячеє серце,
Готове в темряві зігріти тут.

Готове своїм миром поділитись,
Що дав Господь, щоби цим миром жить.
Вода жива із душ отих струмить все,
В покликаних Христом щоб мир творить.

І виливається туди, де нема миру,
Де ненависть, де ллється зло із вуст.
А миротворці не проходять мимо,
Як мимо не проходив наш Ісус.

Як важко бути в світі миротворцем.
Вони не прийняті у світі цім не раз.
Та мир їх з ними назавжди лишився,
На хмарах зустрічатимуть Христа.

Вони блаженні поміж всіх живучих.
Від них завжди струмить любов Христа.
Нема нічого краще на землі тут,
Ніж мир в душі лиш завжди зберігать.