⬆️ ПОЧАТОК ТАМ ⬆️
Хто проводить фінмон: суб’єкти первинного фінмоніторинга та їхні обов’язки
Всіх СПФМ можна розділити на дві групи.
Перша група — суб’єкти, які повинні повною мірою виконувати всі процедури та вимоги фінмону. Сюди відносяться:
🔹банки, ломбарди, страхові компанії, кредитні об’єднання та інші фінустанови;
🔹оператори платіжних систем: вимоги до них, як до СПФМ, почнуть діяти з серпня 2022 року;
🔹біржі;
🔹учасники фондового ринку;
🔹поштові оператори, які надають фінансові послуги або проводять валютні операції;
🔹постачальники послуг, які пов’язані з віртуальними активами;
🔹юрособи, які не є фінустановами, але мають право надавати окремі фінпослуги.
Спеціально визначені СПФМ, для яких передбачено полегшені варіанти ведення фінмоніторингу:
🔹бухгалтери, податкові консультанти — як ФОП, так і юрособи, які надають такі послуги;
🔹особи, які займаються аудиторською діяльністю;
🔹адвокати, адвокатські бюро та об’єднання;
🔹нотаріуси;
🔹посередники в угодах купівлі-продажу нерухомості, а також особи, які надають консультаційні послуги в цій сфері;
🔹суб’єкти господарювання, які продають та купують за готівку дорогоцінні метали, камені та вироби з них;
🔹організатори лотерей/азартних ігор.
Проте адвокати, юристи та нотаріуси мають право не ділитися з Держфінмоніторингом інформацією про клієнта, якщо вони виступають захисниками або представниками в суді або в досудових урегулюваннях.
Що повинні робити СПФМ
🔹Проводити належну перевірку.
На практиці це означає:
1️⃣ Ідентифікувати (процедура know your customer) та верифікувати клієнта. Ці етапи можуть проходити як очно, так і дистанційно: залежить від обсягу фінансових операцій.
2️⃣ Визначати кінцевого бенефіціарного власника у випадку клієнтів-юросіб. Для цього використовують дані, які надає сам клієнт, а також інформацію з інших джерел.
3️⃣ Встановлювати мету фінансової операції.
4️⃣ Постійно моніторити фінансову активність клієнта.
5️⃣ Завжди мати актуальну інформацію про клієнта: документи, контактні та особисті дані.
🔹Реєструвати операції, які підлягають фінмоніторингу, та передавати інформацію про них в уповноважені державні органи.
🔹Зберігати дані про результати фінмоніторингу та належної перевірки на випадок, якщо інформація знадобиться держорганам. Дані потрібно зберігати 5 років після припинення ділових стосунків з клієнтом або завершення разової фінансової операції.
Перелік документів: що саме запитують СПФМ у клієнтів
Дані про клієнта потрібні суб’єктам фінмоніторингу, щоб проводити ідентифікацію, верифікацію, а також розуміти, хто кінцевий бенефіціар.
Ідентифікацію та верифікацію проводять до початку співпраці. Для цього у фізосіб запитують паспортні дані, ІПН, контакти, інформацію про те, де живе/прописана людина. Фізособам-підприємцям потрібно надати ще й реєстраційний номер, дату реєстрації в Держреєстрі та реквізити банківського рахунку.
Юрособам, щоб пройти KYC-перевірку, треба повідомити: назву компанії, місце розташування, реєстраційний номер в Держреєстрі (ЄДР), структуру власності. Крім того, щоб ідентифікувати кінцевого бенефіціара СПФМ можуть використовувати не лише дані з Реєстру та структуру, але й інформацію з інших документів, офіційних та неофіційних джерел.
⬇️ ПРОДОВЖЕННЯ ⬇️
👉 КІК: секретні матеріали
Хто проводить фінмон: суб’єкти первинного фінмоніторинга та їхні обов’язки
Всіх СПФМ можна розділити на дві групи.
Перша група — суб’єкти, які повинні повною мірою виконувати всі процедури та вимоги фінмону. Сюди відносяться:
🔹банки, ломбарди, страхові компанії, кредитні об’єднання та інші фінустанови;
🔹оператори платіжних систем: вимоги до них, як до СПФМ, почнуть діяти з серпня 2022 року;
🔹біржі;
🔹учасники фондового ринку;
🔹поштові оператори, які надають фінансові послуги або проводять валютні операції;
🔹постачальники послуг, які пов’язані з віртуальними активами;
🔹юрособи, які не є фінустановами, але мають право надавати окремі фінпослуги.
Спеціально визначені СПФМ, для яких передбачено полегшені варіанти ведення фінмоніторингу:
🔹бухгалтери, податкові консультанти — як ФОП, так і юрособи, які надають такі послуги;
🔹особи, які займаються аудиторською діяльністю;
🔹адвокати, адвокатські бюро та об’єднання;
🔹нотаріуси;
🔹посередники в угодах купівлі-продажу нерухомості, а також особи, які надають консультаційні послуги в цій сфері;
🔹суб’єкти господарювання, які продають та купують за готівку дорогоцінні метали, камені та вироби з них;
🔹організатори лотерей/азартних ігор.
Проте адвокати, юристи та нотаріуси мають право не ділитися з Держфінмоніторингом інформацією про клієнта, якщо вони виступають захисниками або представниками в суді або в досудових урегулюваннях.
Що повинні робити СПФМ
🔹Проводити належну перевірку.
На практиці це означає:
1️⃣ Ідентифікувати (процедура know your customer) та верифікувати клієнта. Ці етапи можуть проходити як очно, так і дистанційно: залежить від обсягу фінансових операцій.
2️⃣ Визначати кінцевого бенефіціарного власника у випадку клієнтів-юросіб. Для цього використовують дані, які надає сам клієнт, а також інформацію з інших джерел.
3️⃣ Встановлювати мету фінансової операції.
4️⃣ Постійно моніторити фінансову активність клієнта.
5️⃣ Завжди мати актуальну інформацію про клієнта: документи, контактні та особисті дані.
🔹Реєструвати операції, які підлягають фінмоніторингу, та передавати інформацію про них в уповноважені державні органи.
🔹Зберігати дані про результати фінмоніторингу та належної перевірки на випадок, якщо інформація знадобиться держорганам. Дані потрібно зберігати 5 років після припинення ділових стосунків з клієнтом або завершення разової фінансової операції.
Перелік документів: що саме запитують СПФМ у клієнтів
Дані про клієнта потрібні суб’єктам фінмоніторингу, щоб проводити ідентифікацію, верифікацію, а також розуміти, хто кінцевий бенефіціар.
Ідентифікацію та верифікацію проводять до початку співпраці. Для цього у фізосіб запитують паспортні дані, ІПН, контакти, інформацію про те, де живе/прописана людина. Фізособам-підприємцям потрібно надати ще й реєстраційний номер, дату реєстрації в Держреєстрі та реквізити банківського рахунку.
Юрособам, щоб пройти KYC-перевірку, треба повідомити: назву компанії, місце розташування, реєстраційний номер в Держреєстрі (ЄДР), структуру власності. Крім того, щоб ідентифікувати кінцевого бенефіціара СПФМ можуть використовувати не лише дані з Реєстру та структуру, але й інформацію з інших документів, офіційних та неофіційних джерел.
⬇️ ПРОДОВЖЕННЯ ⬇️
👉 КІК: секретні матеріали