Фінмоніторинг: що потрібно знатиУ квітні 2020 року набув чинності Закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового ураження”.
З назви Закону може здатися, що фінмоніторинг стосується лише тих, хто займається чимось протизаконним. Насправді з фінмоном може зіштовхнутися будь-яка компанія або приватна особа, наприклад, коли отримує на рахунок велику суму або купує дорогу нерухомість.
Тож для власного спокою краще розуміти, як побудований фінмоніторинг та за якими правилами він працює.
Фінансовий моніторинг — це контроль та перевірка фінансових операцій. Такі заходи потрібні, щоб встановлювати та запобігати нелегальним транзакціям, які потенційно пов’язані з фінансуванням тероризму та відмиванням грошей.
Працює система фінмоніторингу на державному та первинному рівнях. На держрівні до цього причетні Нацбанк, Держслужба з фінмоніторингу, Мін'юст, НКЦПФР, Мінцифра. А на первинному рівні фінмон проводять суб’єкти первинного фінмоніторингу (СПФМ) — організації та особи, які так чи інакше пов’язані з грошовими операціями.
СПФМ постійно моніторять фінансові операції клієнта — приватних осіб, бізнесу, некомерційних організацій. Якщо СПФМ виявляють ризикові або підозрілі платежі, то проводять додаткову перевірку. А інформацію про такі транзакції вони передають в уповноважені державні органи.
Які ж операції потрапляють під фінмоніторинг? Українська система фінмону будується на ризикоорієнтованому підході. На практиці це означає, що до фіноперації та її учасників будуть питання, лише якщо вона відповідає певним критеріям. Розберемо, яким саме.
Які суми цікавлять фінмоніторинг?Під фінмон потрапляють платежі на суму 400 000 грн та більше.
Порогові операції вважаються високоризиковими та проходять обов’язкову перевірку, якщо відповідають хоча б одному з цих критеріїв:
🔹Операція за участі публічно значущих осіб або людей, які з ними пов’язані. Наприклад, під фінмоніторинг потрапляє не лише транзакція народного депутата, але і його дружини або дітей.
🔹Грошовий переказ за кордон, у тому числі й в офшорні зони.
🔹Фінансова операція з готівкою.
🔹Держава, в якій знаходиться отримувач/відправник або його банк, не виконує міжнародні рекомендації з боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.
Підозрілі транзакціїПотрапити під фінмоніторинг може й операції на суму меншу за 400 тис. гривень, якщо СПФМ побачать у ній ознаки ризиковості. Стати причиною перевірки може поведінка клієнта, характеристики окремої транзакції або фінансової діяльності в цілому.
От кілька ситуацій, які можуть призвести до додаткових перевірок:
🔹підприємець або представник компанії не може розбірливо пояснити, чим займається компанія;
🔹нехарактерна активність за рахунком, наприклад, безпідставно виріс обсяг операцій;
🔹компанія або приватна особа регулярно отримує або переказує гроші за кордон без очевидної мети;
🔹бізнес отримує гроші від контрагентів, з якими у нього немає підтвердженого бізнес-співробітництва;
🔹підозрілі операції з готівкою: наприклад, на бізнес-рахунок протягом короткого проміжку часу надходить багато дрібних готівкових переказів, а потім юр.особа виводить загальну суму на рахунок третьої особи.
Це лише маленька частина ознак, за якими фінансова операція може викликати питання в СПФМ. В цілому таких критеріїв більше, усі вони описані в окремій постанові НБУ.
Які операції не потрапляють під фінмоніторинг?Під перевірку не потрапляють такі транзакції:
🔹оплата штрафів, податків, зборів, рахунків за комунальні послуги;
🔹виплати за кредитом на суму до 30 000 тис.;
🔹безготівкова оплата товарів та послуг карткою/з електронного гаманця;
🔹зняття готівки зі свого рахунку;
🔹всі готівкові перекази Україною, якщо вони не перевищують 5000 грн. Якщо сума більша, то СПФМ повинен ідентифікувати платника. Для цього скоріше за все попросять копію паспорта.
⬇️ ПРОДОВЖЕННЯ ⬇️
👉 КІК: секретні матеріали