⬆️ ПОЧАТОК ТАМ ⬆️
Ось ми дійшли до найцікавішого питання: як не потрапити під фінансовий моніторинг та уникнути перевірки банком? Для того, щоб 100% не потрапити під фінансовий моніторинг – достатньо відмовитися від фінансових послуг і не користуватися банківськими рахунками😁
Але для мінімізації ризиків ми радимо не здійснювати операцій, що можуть мати ознаки ризиковості або користуватися декількома рахунками в різних банках, тим самим розділяючи суми надходжень.
На що звертають увагу банки? Насамперед відстежуються великі операції — для фізособи це 400 тис. грн та вище. Операції на такі суми не тільки перевіряють, та запитують інформацію щодо них (мета грошової проводки, походження коштів тощо), а й одразу передають усі дані про них до Держфінмоніторингу.
Також контролюється частота платежів та відповідність операцій профілю власника рахунку. Якщо на карту, наприклад, почнуть пачками сипатися дрібні грошові перекази від різних людей, то банк може вирішити, що людина веде незаконну підприємницьку діяльність.
А якщо на рахунок пенсіонера чи студента, де раніше не було більше 5-7 тис. раптом несподівано надійде 100-150 тис. грн, то це також вважатимуть підозрілою угодою, хоч і не буде подолано вищезгаданий поріг у 400 тис. грн. грн.
Банки рідко стежать за клієнтами "вручну", відловлюючи кожен платіж онлайн. У них все автоматизовано, і за всім стежать комп'ютерні програми, в алгоритм яких внесено відповідні налаштування. Саме ці роботи автоматично блокують платежі/рахунки людям, коли в них спалахує умовна «червона лампочка». Після цього справа людини може потрапити на стіл працівника фінмоніторингу і той може ухвалити рішення про примусове закриття рахунку.
На що банки, насамперед, звертають увагу під час проведення фінансового моніторингу, і за що карають людей блокуваннями та закриттям рахунків:
🔹Невідповідність річного обороту за рахунком офіційних доходів власника.
🔹Незаконна підприємницька діяльність, коли людина офіційно зареєстрована як фізособа-підприємець, банк її обслуговує як ФОП, але при цьому надходить безліч платежів на особистий рахунок фізособи.
🔹Коли на рахунок фізособи часто вносяться готівка (через термінал або касу), яка згодом розкидається по групі рахунків фізосіб (у такий спосіб проводиться виплата «сірих» зарплат).
🔹Невідповідність фінансової операції (її суми, систематичності проведення) ризик-профілю клієнта (його офіційним доходам, історії попередніх операцій, професійної діяльності тощо).
🔹Ненадання клієнтом відомостей/документів, необхідні повної верифікації його, контрагента чи самої фін.операції.
🔹Наявність неправдивих відомостей у документах, наданих банку.
🔹Ризиковий характер послуг/діяльності клієнта, за які здійснюється оплата. Це, наприклад, можуть бути послуги, пов'язані з віртуальними активами (криптовалютами), азартними іграми, торгівлею нерухомістю, предметами розкоші, антикваріатом та витворами мистецтва. Або те, що складно документально підтвердити, — рекламні, маркетингові, консалтингові послуги, розробка та обслуговування ІТ-продуктів.
🔹Коли людина має відносини або зв'язки з Росією, республікою Білорусь та іншими токсичними країнами, на зразок Іраку, Північної Кореї. Переказував гроші до офшорних юрисдикцій.
🔹Велика кількість грошових переказів, особливо, якщо їх відразу переводять у готівку.
🔹Коли власник рахунку зареєстровано на адресу масової реєстрації бізнесу.
🔹Відсутність підтвердження походження коштів.
Посилення фінансового моніторингу можна пояснити приєднанням України до міжнародного обміну податковою інформацією (CRS). А також гострою проблемою заповнення бюджету. Завдяки фінансовому моніторингу влада прагне знайти кошти там, де держава їх раніше і не шукала.
👉 КІК: секретні матеріали
Ось ми дійшли до найцікавішого питання: як не потрапити під фінансовий моніторинг та уникнути перевірки банком? Для того, щоб 100% не потрапити під фінансовий моніторинг – достатньо відмовитися від фінансових послуг і не користуватися банківськими рахунками😁
Але для мінімізації ризиків ми радимо не здійснювати операцій, що можуть мати ознаки ризиковості або користуватися декількома рахунками в різних банках, тим самим розділяючи суми надходжень.
На що звертають увагу банки? Насамперед відстежуються великі операції — для фізособи це 400 тис. грн та вище. Операції на такі суми не тільки перевіряють, та запитують інформацію щодо них (мета грошової проводки, походження коштів тощо), а й одразу передають усі дані про них до Держфінмоніторингу.
Також контролюється частота платежів та відповідність операцій профілю власника рахунку. Якщо на карту, наприклад, почнуть пачками сипатися дрібні грошові перекази від різних людей, то банк може вирішити, що людина веде незаконну підприємницьку діяльність.
А якщо на рахунок пенсіонера чи студента, де раніше не було більше 5-7 тис. раптом несподівано надійде 100-150 тис. грн, то це також вважатимуть підозрілою угодою, хоч і не буде подолано вищезгаданий поріг у 400 тис. грн. грн.
Банки рідко стежать за клієнтами "вручну", відловлюючи кожен платіж онлайн. У них все автоматизовано, і за всім стежать комп'ютерні програми, в алгоритм яких внесено відповідні налаштування. Саме ці роботи автоматично блокують платежі/рахунки людям, коли в них спалахує умовна «червона лампочка». Після цього справа людини може потрапити на стіл працівника фінмоніторингу і той може ухвалити рішення про примусове закриття рахунку.
На що банки, насамперед, звертають увагу під час проведення фінансового моніторингу, і за що карають людей блокуваннями та закриттям рахунків:
🔹Невідповідність річного обороту за рахунком офіційних доходів власника.
🔹Незаконна підприємницька діяльність, коли людина офіційно зареєстрована як фізособа-підприємець, банк її обслуговує як ФОП, але при цьому надходить безліч платежів на особистий рахунок фізособи.
🔹Коли на рахунок фізособи часто вносяться готівка (через термінал або касу), яка згодом розкидається по групі рахунків фізосіб (у такий спосіб проводиться виплата «сірих» зарплат).
🔹Невідповідність фінансової операції (її суми, систематичності проведення) ризик-профілю клієнта (його офіційним доходам, історії попередніх операцій, професійної діяльності тощо).
🔹Ненадання клієнтом відомостей/документів, необхідні повної верифікації його, контрагента чи самої фін.операції.
🔹Наявність неправдивих відомостей у документах, наданих банку.
🔹Ризиковий характер послуг/діяльності клієнта, за які здійснюється оплата. Це, наприклад, можуть бути послуги, пов'язані з віртуальними активами (криптовалютами), азартними іграми, торгівлею нерухомістю, предметами розкоші, антикваріатом та витворами мистецтва. Або те, що складно документально підтвердити, — рекламні, маркетингові, консалтингові послуги, розробка та обслуговування ІТ-продуктів.
🔹Коли людина має відносини або зв'язки з Росією, республікою Білорусь та іншими токсичними країнами, на зразок Іраку, Північної Кореї. Переказував гроші до офшорних юрисдикцій.
🔹Велика кількість грошових переказів, особливо, якщо їх відразу переводять у готівку.
🔹Коли власник рахунку зареєстровано на адресу масової реєстрації бізнесу.
🔹Відсутність підтвердження походження коштів.
Посилення фінансового моніторингу можна пояснити приєднанням України до міжнародного обміну податковою інформацією (CRS). А також гострою проблемою заповнення бюджету. Завдяки фінансовому моніторингу влада прагне знайти кошти там, де держава їх раніше і не шукала.
👉 КІК: секретні матеріали