Переслуховую курс про етапи та кризи у відносинах.
❤️Стикнулася з дослідженням, у якому студентів опитували про якості, які їм хотілося б бачити у близьких людинях-друзях, і якості, за якими вони б обирали чоловіка або дружину.
Виявилось, що це різні якості: люди для дружби, спілкування, часу разом обирають одних, а уява про людину, з якою бачиться побудова сімї - інша.
Як приклад класика про жінок для сексу та щоб дітей разом виховувати...
❤️І згадались мені від того ситуації, з якими стикаюсь періодично у власній практиці.
Проявляються часто, коли пари звертаються із питаннями налагодження сексу або вибудовування кордонів та проходження конфліктних ситуацій.
Ніби геть різні запити, але бачу дещо схожі риси.
Коли звичне та бажане, комфортне та бажане у стосунках достатньо відрізняються.
✔️Наприклад ситуація, коли для подружнього життя обираємо не ту людину, яка нас збуджує сексуально, а яка є комфортною, зручною та безпечною.
Нагадаю, що сфера сексуальності потенційно може сприйматися небезпечною, оскільки вона тісно пов'язана із проявом нашої природній агресії.
А з цим на наших теренах, та й у загальносвітовій тенденції маємо проблему, коли замість опановування та вміння проявляти свою природну агресію нас часто вчать її утискати.
✔️Або ми хочемо, наприклад, мати відносини рівних дорослих партнерів, але проявляємось у парі як опікуючий дорослий або як інфантильна дитина, оскільки так звичніше та вигідніше, оскільки дає бонуси, часом неусвідомлені. Але з таким поглядом один на одного як вибудовувати відчуття кордонів та повагу до простору один одного?
⭐️І ми працюємо над тим, як побудувати місток між звичним та бажаним, між комфортним і тим, що легше та тим, що драйвить та заводить.
Через усвідомлення автоматичних патернів на рівні думок, рефлекторний реакцій, неусвідомлених емоцій та вчинків, які на перший погляд здаються єдиним можливим варіантом.
Ми спільно крок за кроком шукаємо нові варіанти, альтернативні погляди один на одного та перевіряємо як вони приживаються в полі пари та що підіймають у вигляді звичних реакцій або супротиву.
Але про що цей допис?
❓Можливо то пропозиція подивитись, а як ви обираєте або як дивитись на себе та партнера в парі та будуєте відповідну комунікацію
Адже дуже часто наше "хочу" якраз і лежить за кордонами звичного, зручного, легкого. Я певна, саме бажання є найпотужнішим драйвером, який спонукає нас до розвитку.
І тут відсутня вірна модель, і немає знання як треба.
Лише розуміння, що коли ми обираємо не те, що хочемо, чи спілкуємось з партнером як з дитиною, мріючи про "кам'яну стіну", то що ж може піти не так?
Решта - питання вибору у яку сторону рухатись та на чому фокусуватись.
⭐️Такі невідповідності лише один із варіантів відповіді на питання: Чому я перестаю збуджуватись або чому моя партнерка менше хоче сексу або не хоче його загалом?
Адже наші сексуальні бажання виникають і оформлюються далеко за межами лише сексуального контакту.
З любов'ю до ваших тіл та душ Ваша Іра☀️
❤️Стикнулася з дослідженням, у якому студентів опитували про якості, які їм хотілося б бачити у близьких людинях-друзях, і якості, за якими вони б обирали чоловіка або дружину.
Виявилось, що це різні якості: люди для дружби, спілкування, часу разом обирають одних, а уява про людину, з якою бачиться побудова сімї - інша.
Як приклад класика про жінок для сексу та щоб дітей разом виховувати...
❤️І згадались мені від того ситуації, з якими стикаюсь періодично у власній практиці.
Проявляються часто, коли пари звертаються із питаннями налагодження сексу або вибудовування кордонів та проходження конфліктних ситуацій.
Ніби геть різні запити, але бачу дещо схожі риси.
Коли звичне та бажане, комфортне та бажане у стосунках достатньо відрізняються.
✔️Наприклад ситуація, коли для подружнього життя обираємо не ту людину, яка нас збуджує сексуально, а яка є комфортною, зручною та безпечною.
Нагадаю, що сфера сексуальності потенційно може сприйматися небезпечною, оскільки вона тісно пов'язана із проявом нашої природній агресії.
А з цим на наших теренах, та й у загальносвітовій тенденції маємо проблему, коли замість опановування та вміння проявляти свою природну агресію нас часто вчать її утискати.
✔️Або ми хочемо, наприклад, мати відносини рівних дорослих партнерів, але проявляємось у парі як опікуючий дорослий або як інфантильна дитина, оскільки так звичніше та вигідніше, оскільки дає бонуси, часом неусвідомлені. Але з таким поглядом один на одного як вибудовувати відчуття кордонів та повагу до простору один одного?
⭐️І ми працюємо над тим, як побудувати місток між звичним та бажаним, між комфортним і тим, що легше та тим, що драйвить та заводить.
Через усвідомлення автоматичних патернів на рівні думок, рефлекторний реакцій, неусвідомлених емоцій та вчинків, які на перший погляд здаються єдиним можливим варіантом.
Ми спільно крок за кроком шукаємо нові варіанти, альтернативні погляди один на одного та перевіряємо як вони приживаються в полі пари та що підіймають у вигляді звичних реакцій або супротиву.
Але про що цей допис?
❓Можливо то пропозиція подивитись, а як ви обираєте або як дивитись на себе та партнера в парі та будуєте відповідну комунікацію
Адже дуже часто наше "хочу" якраз і лежить за кордонами звичного, зручного, легкого. Я певна, саме бажання є найпотужнішим драйвером, який спонукає нас до розвитку.
І тут відсутня вірна модель, і немає знання як треба.
Лише розуміння, що коли ми обираємо не те, що хочемо, чи спілкуємось з партнером як з дитиною, мріючи про "кам'яну стіну", то що ж може піти не так?
Решта - питання вибору у яку сторону рухатись та на чому фокусуватись.
⭐️Такі невідповідності лише один із варіантів відповіді на питання: Чому я перестаю збуджуватись або чому моя партнерка менше хоче сексу або не хоче його загалом?
Адже наші сексуальні бажання виникають і оформлюються далеко за межами лише сексуального контакту.
З любов'ю до ваших тіл та душ Ваша Іра☀️