Ціна держави

🇲🇹Як бідна Мальта стала багатшою за Італію та Іспанію?

Як бідна Мальта стала однією з найбагатших країн Європи? Ще у 1970 році ВВП на душу населення тут становив лише $828, а сьогодні — майже $48 000. Крихітний острів без нафти, газу та великих природних ресурсів зумів обігнати за цим показником Італію, Іспанію та Португалію.

У цьому відео розбираємо секрет економічного дива Мальти: як колишня британська військова база перетворилася на фінансовий рай Європи, чому сюди прийшли міжнародні компанії та великі гроші і яку роль у цьому відіграли низькі податки, фінансові послуги, онлайн-гемблінг, туризм та вступ до ЄС.

Але у мальтійського багатства виявилася своя ціна. Корупційні скандали, проблеми з фінансовим контролем, «сірий список» FATF і конфлікт з ЄС через продаж громадянства показали темний бік мальтійського економічного дива.

Як маленький острів став багатим? Чому гроші йдуть на Мальту? І чи може її економічна модель бути прикладом для інших країн — зокрема України?

Дивіться, як Мальта розбагатіла у 46 разів і яку ціну вона за це заплатила.

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")

З питань рекламних інтеграцій пишіть: malukha@case-ukraine.com.ua

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇵🇱🇷🇴Польща та Румунія відмовили Україні в допомозі з розширення експорту зерна через ЄС — Politico

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький цього тижня відвідав Брюссель, де звернувся до Євросоюзу з проханням допомогти збільшити обсяги вивезення українського зерна через європейські маршрути. Потреба виникла через постійні російські атаки, які ускладнюють роботу чорноморських портів.

Як пише Politico, дві сусідні країни, інфраструктура яких могла б відіграти ключову роль у розширенні транзиту та зберіганні українського зерна — Польща і Румунія, — не підтримали цю пропозицію.

Міністр сільського господарства Румунії Барна Танчош заявив, що для Бухареста пріоритетом залишаються інтереси власних фермерів. За його словами, румунські порти вже працюють із великим навантаженням: до потоків українського зерна додається низький рівень води в Дунаї, через що портова інфраструктура не завжди здатна повністю забезпечити навіть потреби місцевих агровиробників.

У Міністерстві інфраструктури Польщі також повідомили, що не планують запроваджувати нові заходи для збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції.

За словами Висоцького, нині через залізничні, автомобільні та річкові маршрути ЄС Україна може вивозити менше половини звичних експортних обсягів зернових.

Якщо проблеми з чорноморською логістикою збережуться, до кінця року в Україні може накопичитися до 35 млн тонн непроданої сільськогосподарської продукції.
«Ситуація критична, просто критична», — заявив український міністр у коментарі Politico.

Окрема проблема — різке подорожчання логістики. За оцінкою української сторони, для компенсації додаткових транспортних витрат необхідно близько €1,1 млрд.

Без такої підтримки проблема може швидко перекинутися з експорту на наступний виробничий цикл. Через накопичення зерна й олійних культур на складах фермери не отримують валютну виручку та оборотні кошти, необхідні для фінансування нової посівної кампанії.

За словами Висоцького, якщо нинішня ситуація збережеться до весни, посівні площі в Україні можуть скоротитися на 35–40%.

Для України це особливо чутливо, оскільки аграрний експорт залишається одним із ключових джерел валютних надходжень, тоді як російські удари по портовій та транспортній інфраструктурі дедалі сильніше обмежують можливості вивозити продукцію традиційними маршрутами.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❗️Україна планує наростити експорт високих технологій і перетворити воєнний досвід на конкурентну перевагу

Україна має намір використати досвід, накопичений у військових технологіях та цифровізації, щоб у найближчі роки суттєво збільшити експорт високотехнологічних продуктів і рішень. Одним із ключових напрямів має стати застосування штучного інтелекту.

Про це в інтерв’ю Reuters заявила міністерка цифрової трансформації України Оксана Ферчук .

За її словами, Україна вивчає можливість укладання нових угод про співпрацю зі США, іншими державами та міжнародними організаціями. Одним із головних активів країни вона називає досвід підтримки цифрових державних сервісів під час повномасштабної війни.

«Україна під час війни продемонструвала надзвичайну швидкість цифровізації державних послуг і переведення їх в онлайн. Ми готові ділитися цим досвідом з іншими країнами — пояснювати, як це було зроблено, як аналізувалася система і якою є її архітектура», — зазначила Ферчук.

Військові технології можуть стати драйвером цивільного сектору

За роки війни Україна перетворилася на один із ключових майданчиків для випробування та швидкого вдосконалення нових військових технологій. Країна вже допомагає іншим державам розвивати системи протидії безпілотникам, але, на думку Ферчук, цей досвід можна масштабувати й на цивільні галузі.

Вона вважає, що розвиток оборонних технологій може прискорити зростання всього високотехнологічного сектору — за умови правильної регуляторної політики.

За її словами, технології змінюються настільки швидко, що Україна має шанс повторити у цивільній сфері те, що вже відбулося в оборонній. Іноземні компанії та держави, які відкладатимуть інвестиції в Україну, ризикують пропустити трансформацію цілих секторів економіки.

Україна зробила ставку на швидкість і дешевші рішення

Однією з конкурентних переваг української технологічної моделі Ферчук називає здатність швидко створювати й модернізувати продукти за нижчою ціною.
Саме це дозволило Україні змінити традиційно повільний глобальний ринок військових технологій, де розробка нових систем часто займає роки.

Тепер Київ пропонує США, Європейському Союзу та іншим партнерам подібні формати співпраці вже у ширшій цифровій сфері.

Дата-центри переносять під землю
Окремим викликом стали російські удари по телекомунікаційній та цифровій інфраструктурі.

За словами Ферчук, Україна почала переносити дата-центри та інші елементи критичної цифрової інфраструктури під землю, оскільки останніми місяцями Росія дедалі частіше атакує такі об’єкти.

Частина телекомунікаційної інфраструктури та дата-центрів уже була зруйнована або пошкоджена. Проте цифрові сервіси продовжують працювати.

Ключову роль відіграла завчасно створена система резервування — використання різних географічних майданчиків та кількох постачальників хмарних послуг.
«Десятки наших телекомунікаційних об’єктів і дата-центрів уже частково зруйновані. Але цифрові послуги продовжують працювати. Це результат величезної роботи зі створення стійкої системи», — зазначила Ферчук.

Попри болючі наслідки російських атак, суттєвих перебоїв у роботі основних цифрових державних сервісів, за її словами, вдалося уникнути.

Світовий банк цікавиться українськими цифровими рішеннями
Український досвід уже привертає увагу міжнародних організацій.

Ферчук повідомила, що проводила переговори з представниками Світового банку в Києві. За її словами, у банку зацікавилися українськими цифровими платформами у сферах освіти, телекомунікацій і соціальних послуг.

🤷‍♀️Це звісно класні наміри і плани, але як можна наростити то, чого немає? Тобто експорту зброї по факту немає. Є дуже зарегульована система дозволів, яка позбавляє українські компанії виручки. Ми про це розповіли у відео Як Україна створила оборонну індустрію на $55 млрд під час війни і держава заважає розвитку

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❗Україна атакувала військовий аеродром в Адигеї

У ніч на 4 жовтня безпілотники атакували Адигею. Під удар, за даними українського моніторингового Telegram-каналу Exilenova+ із посиланням на місцевих жителів, потрапив військовий аеродром Ханська поблизу Майкопа. На об’єкті виникла пожежа.

У пабліку «ЧП Майкоп» підтвердили загоряння після атаки, однак не уточнили, де саме воно сталося. Місцеві жителі у коментарях повідомляли, що дрони «літали всю ніч». У Майкопі вмикали сирени, також було чути вибухи.

Telegram-канал Supernova+ стверджує, що цілями атаки стали «всі місця запуску дронів по Україні», зокрема й район Майкопа.

Аеродром Ханська розташований приблизно за 6 км від Майкопа. На ньому базуються винищувачі Су-30, Су-24, Су-34, а також військово-транспортні літаки Ан-12. Російські військові використовують авіацію для завдання ударів керованими авіабомбами по території України, а транспортні літаки — для перевезення боєприпасів та іншого військового вантажу.

Аеродром Ханська вже неодноразово ставав ціллю українських атак. Російська влада Адигеї наразі ситуацію офіційно не коментувала.

Поки Путін заради картинки для своїх обдовбаних ватників знищує в Україні дитячі садки, українські військові займаються тим, чим і мають займатися військові, — знищують аеродром противника.

Незабаром на Вову Путіна чекає третя поразка у війні після Карабаху та Сирії.

Його обдовбані кріпосні й цьому знайдуть пояснення.

ЄС відмовив Україні в достроковому фінансуванні на 2027 рік: ключ до коштів — виконання реформ

Євросоюз відхилив прохання України надати раніше частину допомоги, запланованої на 2027 рік. Натомість Брюссель закликав Київ прискорити реформи, які можуть відкрити доступ до близько €34 млрд підтримки вже у 2026 році.

Влітку Україна оцінила додаткову потребу в оборонному фінансуванні у $27 млрд. Щоб закрити цей розрив, уряд попросив Єврокомісію достроково виділити частину погодженого наприкінці 2025 року кредиту на €90 млрд.

Кредит розрахований на 2026–2027 роки й передбачає до €45 млрд щороку за умови виконання визначених реформ. Наразі у 2026 році Україна отримала €15,7 млрд. Однією з причин повільнішого надходження коштів стали затримки з реформами. Про це пише Financial Times, посилаючись на лист єврокомісарів Валдіса Домбровскіса та Марти Кос до голови Верховної Ради.

Серед необхідних кроків видання називає скасування звільнення від ПДВ для дрібних посилок і запровадження нових правил оподаткування цифрових платформ.

Обидва законопроєкти вже ухвалені парламентом. Однак вони містять поправку, яка послаблює правила щодо політично значущих осіб. За даними FT, якщо вона набуде чинності, це може поставити під загрозу виконання умов для отримання фінансування ЄС.

У листі єврокомісари наголошують: додаткові кошти на 2026 рік залишаються доступними за умови проведення необхідних реформ. Водночас недопущення послаблення правил щодо політично значущих осіб вони називають критично важливим.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

92% зумерів використовують ШІ для навчання, але 57% не можуть застосувати ці знання на практиці – Preply

Доступ до знань став простішим, але застосувати їх у житті досі складно. За опитуванням Preply, 49% респондентів місяцями регулярно навчаються, проте мають труднощі з практичним використанням вивченого. А 63% відчувають, що постійно зайняті навчанням, але не стають кращими.

Дослідження охопило понад 5000 фахівців, які працюють, у дев’яти країнах. 76% зазначили, що витрачають на навчання більше часу, ніж два роки тому. Водночас 52% не завжди бачать кращі результати від додаткових зусиль.
Про це йдеться у звіті Preply «The Progress Report 2026».

Штучний інтелект для навчання вже використовують 88% опитаних. Найактивніше — покоління Z: 92%. Однак саме молодші респонденти частіше повідомляють про брак відчутного поступу: 71% навчаються без відчуття покращення, а 57% мають труднощі із застосуванням знань. Серед покоління X ці показники становлять 56% і 40% відповідно.

ШІ допомагає швидше знаходити відповіді та робить навчання доступнішим. Проте 90% опитаних хочуть, щоб він виконував допоміжну роль. Поєднанню ШІ та людської експертизи для довгострокового прогресу довіряють 75%, тоді як повністю самостійний підхід із ШІ обрали б лише 11%.

Автори називають це розривом між навчальною активністю та практичним результатом. Наведені показники відображають самооцінку учасників опитування.

🎬 Нагадуємо, на нашому каналі є відео
1. Чому українська школа деградує? Яка провина вчителів
2. Найуспішніша шкільна реформа у світі
3. Корея: як освіта створила наддержаву
4. Чому українські школи та учні слабкі, як це виправити? PISA та реформа освіти
5. Яке майбутнє української школи?

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Майже 374 млрд грн за дев’ять місяців: скільки уряд залучив через ОВДП

Внутрішній борговий ринок продовжує забезпечувати фінансування держави. За січень–вересень 2026 року уряд залучив від продажу та обміну облігацій внутрішньої державної позики майже 374 млрд грн в еквіваленті. Загалом від початку повномасштабного вторгнення цей обсяг сягнув майже 2,4 трлн грн.

За дев’ять місяців на аукціонах розмістили ОВДП на 318,5 млрд грн, $452 млн та €696,7 млн. Водночас на погашення внутрішніх державних облігацій спрямували 276,8 млрд грн, $650 млн та €557,8 млн.
Максимальна дохідність гривневих ОВДП на вересневих аукціонах становила 16,5% річних. Доларові та єврові облігації цього місяця не розміщували.

Про це повідомляє Національний банк України.
Станом на 1 жовтня загальний портфель ОВДП у власності фізичних осіб становив 167,5 млрд грн в еквіваленті. Юридичні особи володіли паперами на 1 153,1 млрд грн, нерезиденти — на 17,7 млрд грн.

Помітно зріс портфель військових облігацій громадян: зі 75,1 млрд грн до 110,4 млрд грн за рік. Натомість у бізнесу, без урахування банків, він скоротився з 84,8 млрд грн до 77,2 млрд грн. Найбільший обсяг військових ОВДП, як і раніше, зосереджений у банків — первинних дилерів.
У вересні Мінфін погасив військові облігації на 20,5 млрд грн.

Додаткову гнучкість в управлінні боргом дають аукціони з одночасним обміном облігацій різних випусків. Умови для їх проведення НБУ створив у 2025 році, розширивши можливості Мінфіну працювати з внутрішнім боргом.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

G7 вивільнить до 100 млн барелів нафти й дизелю: ринок уже відреагував падінням цін

Країни «Великої сімки» та їхні партнери спрямують на ринок до 100 млн барелів нафти й дизельного пального з надзвичайних запасів. Операція триватиме чотири місяці під координацією Міжнародного енергетичного агентства, повідомив президент Франції Емманюель Макрон. Основний акцент зроблять на дизелі.

Рішення ухвалили після погроз Вашингтона заборонити експорт дизельного пального, якщо Європа не вивільнить більше резервів. Для континенту, який споживає більше дизелю, ніж виробляє, це означало б втрату важливого джерела постачання.

Макрон заявив, що учасники домовилися утримуватися від експортних заборон, і наголосив: Дональд Трамп також чітко підтримав цю позицію. Президент США привітав рішення та повідомив, що вивільнення європейських запасів розпочнеться негайно.

Як пише Bloomberg, заявлені 100 млн барелів можуть включати обсяги, які ще не надійшли на ринок у межах березневої програми МЕА на 400 млн барелів. Тож ідеться не обов’язково про цілком додаткові поставки.

Новина одразу знизила європейські ціни на дизель і ф’ючерси на нафту Brent. Цінова премія дизелю до сирої нафти опускалася до $69 за барель проти $76,77 у четвер.

Паливна криза пов’язана не лише з браком нафти. Війна з Іраном і російська війна проти України скоротили кількість діючих нафтопереробних заводів, здатних постачати пальне на ринок. Тому дизель і бензин відчувають ще сильніший ціновий тиск, ніж сировина для їхнього виробництва.

У США дизель подорожчав до рекордних $6,50 за галон, боляче вдаривши по фермерах. У Європі ф’ючерсні ціни часом перевищували $200 за барель — рівень, який, за словами трейдерів, уже стримує попит.

Додатково пропозицію обмежує рішення Китаю скасувати частину жовтневих відвантажень пального. На тлі двох воєн і торговельної невизначеності використання резервів залишається одним із небагатьох доступних способів швидко збільшити постачання.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

‼️Кацапи знову вдарили по Південному мосту у Києві

Усім відомо, що вони боги війни - вміють воювати проти мостів, шкіл, садочків, дитячих майданчиків.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Як екс-голова Херсонської ОДА перешкоджав будівництву електростанції у Київсьій області та шантажував інвестора

Чудове інтерв'ю Андрія Журжія про Inzhur, інвестиції в Україну, ризики або заробити, або все втратити. І ось натрапили на чудовий момент, який показує як чиновники (навіть у відставці) продовжують псувати життя підприємцям, а українцям заробляти гроші

— Ви публічно казали, що будівництво газопоршневої електростанції в Софіївській Борщагівці фондом Inzhur Energy блокує один з прокурорів, який живе поруч. Можете назвати прізвище?
— Колишній військовий прокурор та ексголова Херсонської адміністрації Роман Мрочко. Поруч зі станцією жив його батько. Вони прийшли з ультиматумом: або викуповуєте будинок, або ми вам зробимо "чорну". Ми викупили будинок батька, після цього я його не чув і не бачив.
Але там є інші люди – мені, на жаль, не відомо хто саме. Це різні судді і прокурори, які проживають поряд або чиї родичі проживають поруч. Те, з чим ми стикаємося, – свавілля. Півтора року тяганини, жодної юридичної претензії. Нас блокують ухвалами про забезпечення.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

115 гривень на день: чому однієї солідарної пенсії вже недостатньо

Станом на липень 2026 року в Україні налічувалося майже 10 млн пенсіонерів із середньою виплатою 7 273 грн на місяць. Водночас 2,4 млн осіб, або 24%, отримували лише 3–4 тис. грн — близько 115 грн на день.

Чому солідарна система більше не забезпечує гідного рівня життя та які уроки дає міжнародний досвід, у колонці для РБК-Україна пише Світлана Довгаленко, економістка CASE-Україна.

Причини кризи накопичувалися роками: старіння населення, низькі зарплати, тіньова зайнятість, трудова міграція та дефіцит Пенсійного фонду. Після 2022 року до них додалися масштабні демографічні втрати й вимушений виїзд мільйонів українців. У результаті внесків нинішніх працівників дедалі менше вистачає для фінансування виплат.

В Україні пенсія заміщує лише 20–25% попереднього заробітку, тоді як середній показник для обов’язкових схем у країнах ОЕСР становить 63%. Однак пряме порівняння сум не зовсім коректне: у розвинених країнах пенсійний дохід зазвичай формується з кількох джерел — базової державної виплати, професійних або обов’язкових накопичень і добровільних заощаджень.

Канада, США, Австралія, Нідерланди, Данія та Ісландія використовують різні моделі, але мають спільний принцип: держава гарантує базовий захист, тоді як частина майбутнього доходу накопичується та інвестується протягом трудового життя.

Водночас накопичувальна система не є «чарівною кнопкою». Без офіційної зайнятості, достатніх внесків, розвинених фінансових інструментів і довіри до правил великого пенсійного капіталу не виникне. Чехія була змушена закрити добровільний другий рівень через участь лише 1,2% працездатних громадян, а досвід Аргентини показав ризик вилучення накопичень державою для покриття бюджетних проблем.

Для України оптимальною є багаторівнева модель: солідарна система має залишитися фундаментом соціальної гарантії, але її необхідно доповнити професійними, обов’язковими та добровільними накопиченнями. Головна умова — кошти повинні реально інвестуватися, бути захищеними та належати майбутнім пенсіонерам.

Читати статтю повністю

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")

Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Під загрозою до 7% ВВП: зупинка металургії б’є по підприємствах і цілих містах

Російські удари зупинили близько 90% виробництва сталі в Україні. Від початку 2026 року ключові підприємства гірничо-металургійного комплексу зазнали щонайменше 30 атак. За словами представника «Метінвесту» Олександра Водовіза, сім доменних печей пошкоджені або зруйновані, 18 працівників загинули.

25 вересня «АрселорМіттал Кривий Ріг» оголосив про зупинку металургійного виробництва до кінця війни після чотирьох ракетних атак. У вересні, за словами Водовіза, був тиждень, коли Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі.

За найгіршим сценарієм економічні втрати можуть сягнути 6,5–7% ВВП. Він передбачає зупинку всіх великих і дрібніших металургійних виробництв та неможливість суттєво збільшити експорт залізної руди. Якщо порти відкриються й експорт руди зросте, втрати оцінюють у 5–5,5% ВВП. Такі розрахунки наводить Forbes Ukraine.

Наслідки виходять далеко за заводські прохідні. За оцінкою «Укрметалургпрому», одне робоче місце в ГМК створює 7,5–8 місць у суміжних галузях — транспорті, енергетиці, машинобудуванні, ремонті та логістиці. Разом із родинами працівників криза зачіпає сотні тисяч людей, а знайти іншу роботу в прифронтових містах складно.

Скорочуються й ресурси громад. У 2025 році АМКР сплатив 8,5 млрд грн податків і зборів, із них 2,6 млрд грн — до місцевих бюджетів. Кривий Ріг уже готується скорочувати видатки через падіння надходжень.

Навіть продовження видобутку руди не розв’язує проблему: частина сировини втратила внутрішнього споживача, а альтернативні маршрути дозволяють вивозити лише до половини колишніх морських обсягів, пояснює експерт Олександр Сірик.

«Укрметалургпром» оцінює можливі втрати від зупинки галузі у $5–7 млрд валютної виручки та щонайменше 30–40 млрд грн бюджетних надходжень.

Профспілки закликають перевести працівників АМКР на оплачуваний простій замість звільнень. Для майбутнього відновлення потрібно зберегти не лише обладнання, а й людей, які зможуть знову запустити виробництво.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Атаки на логістику: майже половина підприємств уже зазнала втрат, ще 43% бачать реальну загрозу

Російські удари по складах і розподільчих центрах відлунюють далеко за межами зруйнованих будівель. За дослідженням Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), 7% опитаних підприємств зазнали прямих втрат, а 41% — непрямих через перебої з постачанням і подорожчання. Ще 43% поки не відчули наслідків, але вважають ризик реальним.

Бізнес найбільше підтримує компенсації та страхування воєнних ризиків — 80% опитаних. По 78% підтримують фінансову допомогу для відновлення, фізичний захист складів і збереження операційної спроможності.

Коли ж підприємствам запропонували обрати лише три пріоритетні заходи, компенсації та страхування назвали 38%, фізичний захист складів — 35%, фінансування відновлення — 32%.
Про це йдеться в дослідженні ІЕД «Стійкість логістики».

Досвід втрат змінює пріоритети: серед підприємств, які вже постраждали прямо чи опосередковано, 44% вважають фізичний захист складів критично важливим. Серед решти цей показник становить 30%.

Компанії вже шукають способи зменшити вразливість: розосереджують запаси між регіонами, орендують додаткові майданчики, накопичують критичну сировину та змінюють постачальників і маршрути. Деякі зберігають частину запасів за кордоном.

Однак можливості нерівні. Учасники фокус-групи зазначають: великим підприємствам складно забезпечити повноцінний захист без держави, а малим, які часто працюють в орендованих приміщеннях, бракує грошей. Серед потрібних інструментів — співфінансування, пільгове фінансування та гранти.

Відрізняються й регіональні запити. На Сході фізичний захист критичним вважають 57% підприємств, компенсації — 54%. У Центрі — 44% і 34% відповідно. На Заході та Півночі компенсації випереджають фізичний захист на 15–17 відсоткових пунктів.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Представник CASE Україна / Ціна держави Микола Малуха увійшов до складу Ради громадського контролю АРМА

За результатами рейтингового інтернет-голосування з-поміж 27 кандидатів обрано 9 членів Ради громадського контролю при АРМА строком на два роки.

Голосування триватиме три дні – від 29 вересня до 09:00 2 жовтня.

На вибори йшла коаліція з восьми фахових кандидатів від ДемСокири, Трансперенсі Інтернешнл Україна, ID Ukraine, Center for Financial Integrity, CASE Україна / Ціни держави та Центру суспільного контролю.

Усі вони пройшли до складу Ради: Веренчук Сергій, Ігнатенко Оксана, Лінник Євген, Малуха Микола, Резнікова Олена, Ткачук Андрій, Шокарєва Альона та Яцик Тетяна.

Дякуємо усім, хто підтримав нас. Ми регулярно звітуватимемо перед вами про нашу роботу та її результати.

Важливо нагадати, що робота в рамках РГК відбувається на громадських засадах (тобто неоплачувана). Але ви можете нас підтримати (разово чи постійно) своєю пожертвою. Для нас дуже важливо залежати не від донорів-грантодавців чи вузького кола підприємців, а від великої кількості людей, які поділяють спільні ідеї та цінності.

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором YouTube-каналу:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою на благодійний рахунок https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❄️ Росія готує масштабну зимову кампанію проти української енергетики — NYT

Росія може готувати найпотужнішу за час війни серію ударів по українській енергосистемі, щоб залишити великі міста без світла, тепла та води. Про це пише The New York Times, посилаючись на документ, який міністр енергетики Денис Шмигаль показав європейським партнерам як перехоплений російський план. Вставлений текст

⚠️ Важливе застереження: NYT отримала копію документа, датованого серпнем і написаного російською, але не змогла незалежно підтвердити його автентичність. Вставлений текст

За описаним у документі сценарієм, Росія може застосувати до 1000 ракет, дронів і авіабомб для системних ударів по підстанціях, ТЕС, ГЕС, котельнях та інших об’єктах енергетики.

☢️ Найнебезпечніший елемент плану — спроба змусити зупинитися три діючі українські АЕС. Для цього передбачаються удари не по реакторах, а по розподільчих пристроях, через які атомні станції передають електроенергію в мережу.

🚰 Окремими цілями можуть стати системи водопостачання: насосні станції та очисні споруди. За даними NYT, настільки масштабних ударів по таких об’єктах Росія раніше не здійснювала. Вставлений текст

🏙 Серед пріоритетних цілей у документі названі Київ, Харків та Одеса. Заявлена мета — скоротити електропостачання цих міст приблизно на 90%, подачу тепла — до 90%, а також серйозно порушити роботу каналізації. Вставлений текст

План нібито складається з трьох етапів:
▪️ спочатку — удари по підстанціях на заході України, через які імпортується електроенергія з Європи;
▪️ потім — по гідроелектростанціях;
▪️ третій етап — виведення з мережі трьох діючих АЕС.

Загальна мета — позбавити Україну близько 15 ГВт генеруючої потужності — приблизно стільки країна мала наприкінці літа. Вставлений текст

🔧 Україна кілька місяців готується до такого сценарію. Відновлюються електростанції й підстанції, будуються захисні споруди, встановлюються менші газові генеруючі установки, модернізуються мережі та можливості перекидання електроенергії між регіонами. Вставлений текст

За словами Шмигаля, наприкінці літа Україна мала близько 15 ГВт доступної потужності, а до кінця року планувала наростити її до понад 21 ГВт. Минулої зими пікове споживання становило близько 18 ГВт.

Але енергетики попереджають: кілька масштабних ударів здатні швидко знищити результат місяців ремонтів.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою