Ангели та блаженні душі хвалять Бога на Небесах. Це зовсім не одне і те ж, що "сходити до церкви". Наше Богослужіння - дуже віддалена подібність, ми лише намагаємось там славити Бога і у 99,9% випадках нам це не вдається. Щоб уявити собі, про що говорить це вчення, ми маємо уявити, що ми переповнені любов'ю до Бога, ми не можемо витримати такої любові та радощів, вони ллються крізь нас, линуть... Сповнена Радість є хвалою. Коли Бог каже нам хвалити Його, Він велить нам радіти Йому.

А до того, як писав Донн, ми налаштовуємо інструменти. Це може приносити немалу насолоду, але лише тому, хто хоча б якось розуміє симфонію. Юдейські жертви та навіть найсвятіші наші обряди - передвісники, репетиція, а не концерт. Як і будь-яка репетиція, вони потребують праці, а радощів можуть і не приносити. Але без праці радість є неможливою взагалі. Сповняючи релігійні повинності, ми ніби риємо канави в пустелі, щоб вода, коли з'явиться, могла ними текти.

Міркування над Псалмами

#адвентзЛьюїсом