📚 "Вбивайте усвідомлено", Карстен Дюсс 🌟
🌟🌟🌟
На днях трапилась справжня подія - мій тікток вперше залетів на 20К+ переглядів! До чого тут це - розкажу трохи згодом. А тепер про книгу.
Це така собі комедійно-кримінальна історія про німецького "сірого" адвоката, який трохи пустився берега, проте розрулює, м'яко кажучи, складні життєві ситуації завдяки посібнику з усвідомленості. Книга сповнена сарказму й чорнющого гумору, що я дуже люблю. Головний персонаж історії Бьйорн є людиною із сірою мораллю, а споглядати за персонажами з сірою мораллю з їх пову я також дуже люблю. Книга написана добре і сміливо (на секунду, це дебютна книга автора і вона вже екранізована Нетфліксом 😱), переклад та редактура якісні, сам текст без хитромудрих непотрібних ускладнень ❤️. Історія наче цілісна і не дірява (принаймні, я не знайшла, але я не адвокат і не мафіозі), діалоги місцями дуже смішні та кінематографічні. То чому ж три зірки?
Певно, з мого відгуку видно, що книга не викликала у мене жодних емоцій 😐
З одного боку це добре, бо скло я зараз не вивожу, але тут була така емоційна гладь, що аж дивно. Тобто, книга хороша, але якби я її не прочитала - я б нічого не втратила 🤷 Я не відчула нічого до головного персонажа. Ба більше - я хотіла, аби він страждав, а він не страждав. Навпаки - все у нього виходило, як по маслу. Все вдавалось. Всі йому вірили і кожен його план спрацьовував. Другорядні персонажі не зовсім скидались на криміналітет чи бодай на живих людей і були трохи картонні. Чесно, я до останнього сподівалась на інший фінал. Певно, я просто люблю, коли в історіях є мораль. Не моралізаторство, а моральна ідея. Я хочу, аби працювала карма. Аби в морально сірого персонажа спочатку наче все виходило, а потім наламувалось і сипалось, як в "Танцях з кістками" у Северина чи в фільмах Гая Річчі. Аби вони тонули в болоті власних рішень. Коротше, хотілось класичної чорної кримінальної комедії, але отримала я трохи інше. Але най буде.
Попри все, книга читається легко, приємно й швидко, тож я точно не назву її поганою. Вона хороша. Якщо любите чорний гумор, кримінальні комедії й щось легеньке - тут це є. Нарешті з чистою совістю можу подивитись серіал, тицяти пальцем в екран і казати: "А в книзі було не так!"
P.S. То до чого ж тут тікток? Справа в тому, що відео, яке залетіло в тіктоці, було про те, що книжки про саморозвиток - це meh і гидота. Сама я не так категорично ставлюсь до книжок по саморозвитку, бо вони є різні, але факт є фактом - без подібних книжок Карстен Дюсс не написав би настільки комерційно успішний дебют. Тож чим багатогранніший досвід має автор - тим більше шансів створити щось дійсно оригінальне 🌟
#почитати
🌟🌟🌟
На днях трапилась справжня подія - мій тікток вперше залетів на 20К+ переглядів! До чого тут це - розкажу трохи згодом. А тепер про книгу.
Це така собі комедійно-кримінальна історія про німецького "сірого" адвоката, який трохи пустився берега, проте розрулює, м'яко кажучи, складні життєві ситуації завдяки посібнику з усвідомленості. Книга сповнена сарказму й чорнющого гумору, що я дуже люблю. Головний персонаж історії Бьйорн є людиною із сірою мораллю, а споглядати за персонажами з сірою мораллю з їх пову я також дуже люблю. Книга написана добре і сміливо (на секунду, це дебютна книга автора і вона вже екранізована Нетфліксом 😱), переклад та редактура якісні, сам текст без хитромудрих непотрібних ускладнень ❤️. Історія наче цілісна і не дірява (принаймні, я не знайшла, але я не адвокат і не мафіозі), діалоги місцями дуже смішні та кінематографічні. То чому ж три зірки?
Певно, з мого відгуку видно, що книга не викликала у мене жодних емоцій 😐
З одного боку це добре, бо скло я зараз не вивожу, але тут була така емоційна гладь, що аж дивно. Тобто, книга хороша, але якби я її не прочитала - я б нічого не втратила 🤷 Я не відчула нічого до головного персонажа. Ба більше - я хотіла, аби він страждав, а він не страждав. Навпаки - все у нього виходило, як по маслу. Все вдавалось. Всі йому вірили і кожен його план спрацьовував. Другорядні персонажі не зовсім скидались на криміналітет чи бодай на живих людей і були трохи картонні. Чесно, я до останнього сподівалась на інший фінал. Певно, я просто люблю, коли в історіях є мораль. Не моралізаторство, а моральна ідея. Я хочу, аби працювала карма. Аби в морально сірого персонажа спочатку наче все виходило, а потім наламувалось і сипалось, як в "Танцях з кістками" у Северина чи в фільмах Гая Річчі. Аби вони тонули в болоті власних рішень. Коротше, хотілось класичної чорної кримінальної комедії, але отримала я трохи інше. Але най буде.
Попри все, книга читається легко, приємно й швидко, тож я точно не назву її поганою. Вона хороша. Якщо любите чорний гумор, кримінальні комедії й щось легеньке - тут це є. Нарешті з чистою совістю можу подивитись серіал, тицяти пальцем в екран і казати: "А в книзі було не так!"
P.S. То до чого ж тут тікток? Справа в тому, що відео, яке залетіло в тіктоці, було про те, що книжки про саморозвиток - це meh і гидота. Сама я не так категорично ставлюсь до книжок по саморозвитку, бо вони є різні, але факт є фактом - без подібних книжок Карстен Дюсс не написав би настільки комерційно успішний дебют. Тож чим багатогранніший досвід має автор - тим більше шансів створити щось дійсно оригінальне 🌟
#почитати