EMDR-терапія пацієнтів із заїканням. Частина 1.
📄 Стаття Using EMDR to Address Social Anxiety With Clients Who Stutter: Treatment Considerations описує міркування щодо проведення терапії десенсибілізації та переробки рухами очей (EMDR) для лікування пацієнтів/клієнтів, які заїкаються.
▪️ Заїкання (будь-якої природи) може мати довгостроковий вплив на освітнє, соціальнє, психологічнє і професійнє функціонування тих, хто заїкається.
▪️Автори представляють огляд літератури про травматичний досвід і несприятливі наслідки заїкання та обговорюють настанови EMDR в роботі з особами, які заїкаються (ОЗ).
▪️Типові емоційні реакції ОЗ включають розчарування, гнів, презирство до себе, тривогу, страх, сором, стрес, горе, безпорадність/безсилля, депресію, ізоляцію та низьку самооцінку. Заїкання вводить людину в постійний стан підвищеної пильності, щоб не соромитися перед іншими. Ці емоційні розлади часто мають сильніший вплив на саму людину, її сім’ю та друзів, ніж заїкання як таке.
▪️ОЗ часто стикаються з відторгненням у соціальних взаємодіях. Стрес і сором регулярно загострюють заїкання та частоту порушень плавності мовлення. Неадаптивні стратегії уникання та ізоляції негативно впливають на особисті стосунки та якість життя.
Хоча автори розглядають і заїкання, яке розвинулося в дитинстві, їхні спостереження можуть бути до певної міри релевантними для всіх дорослих ОЗ, включно з випадками нейрогенного заїкання внаслідок лЧМТ та психогенного заїкання, зокрема внаслідок ПТСР.
▪️Автори описують негативний досвід соціальної взаємодії через заїкання як «травму з маленької літери», яка однак є повторюваною і частою. Вона може призводити до проявів дисоціації під час заїкання, причому частота дисоціації корелює із розвитком уникання.
▪️EMDR є ефективною не лише у роботі з ПТСР або так званими «травмами з великої літери», вона також ефективна у вирішенні відносно незначних психологічно травмуючих подій, які можуть повторюватися з кумулятивним негативним впливом.
▪️Дослідження довели ефективність EMDR у терапії
▫️соціальної тривоги
▫️тривоги через публічні виступи
▫️низької самооцінки
▫️тривожного емоційного досвіду
▫️сорому — усіх стресових переживань, з якими часто стикаються ОЗ.
📌 Хоча EMDR не може усунути порушення неврологічного чи фізіологічного характеру, EMDR, безсумнівно, може зменшити почуття сорому, соціальної тривоги та уникання.
▪️Автори відзначають необхідність проведення масштабних досліджень EMDR у терапії ОЗ, однак, спираючись на літературу та власний досвід, наводять певні рекомендації щодо 8 фаз терапевтичного процесу.
▪️Фаза 1. Збір анамнезу та планування терапії.
▫️Окрім безпосередньо проблем, які становлять запит ОЗ, терапевту слід детально розглянути травматичний досвід, пов'язаний із заїканням (який може включати інтрузивні спогади щодо епізодів заїкання та уявлення про майбутні проблемні ситуації) та сформовані дезадаптивні стратегії і переконання щодо власного тіла.
▫️Оцінка факторів безпеки, включаючи стабільність клієнта, здатність до регуляції, проблеми зі здоров’ям і поточні життєві обмеження, також є важливою частиною Фази 1. Клієнти повинні бути в змозі протистояти інтенсивним емоціям.
▫️Оскільки будь-яка соціальна взаємодія може бути стресовою, а ОЗ також можуть перебувати в режимі гіперпильності, очікуючи на осуд терапевта, для терапевта вкрай важливо бути уважним і терплячим, щоб побудувати міцні та безпечні терапевтичні стосунки.
▫️Хоча плавне мовлення може бути мрією ОЗ, це не є реалістичною ціллю для EMDR-терапії.
▪️Фаза 2. Підготовка
▫️Оскільки фізіологічне збудження часто посилює заїкання, допомога ОЗ у регулюванні афекту та розслабленні може бути корисною.
▫️Рекомендовано оцінювати рівень дисоціації при роботі з ОЗ.
▫️Допомога ОЗ у відновленні їхніх стосунків зі своїм тілом також буде важливою частиною терапії.
(Продовження у наступному дописі)
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
📄 Стаття Using EMDR to Address Social Anxiety With Clients Who Stutter: Treatment Considerations описує міркування щодо проведення терапії десенсибілізації та переробки рухами очей (EMDR) для лікування пацієнтів/клієнтів, які заїкаються.
▪️ Заїкання (будь-якої природи) може мати довгостроковий вплив на освітнє, соціальнє, психологічнє і професійнє функціонування тих, хто заїкається.
▪️Автори представляють огляд літератури про травматичний досвід і несприятливі наслідки заїкання та обговорюють настанови EMDR в роботі з особами, які заїкаються (ОЗ).
▪️Типові емоційні реакції ОЗ включають розчарування, гнів, презирство до себе, тривогу, страх, сором, стрес, горе, безпорадність/безсилля, депресію, ізоляцію та низьку самооцінку. Заїкання вводить людину в постійний стан підвищеної пильності, щоб не соромитися перед іншими. Ці емоційні розлади часто мають сильніший вплив на саму людину, її сім’ю та друзів, ніж заїкання як таке.
▪️ОЗ часто стикаються з відторгненням у соціальних взаємодіях. Стрес і сором регулярно загострюють заїкання та частоту порушень плавності мовлення. Неадаптивні стратегії уникання та ізоляції негативно впливають на особисті стосунки та якість життя.
Хоча автори розглядають і заїкання, яке розвинулося в дитинстві, їхні спостереження можуть бути до певної міри релевантними для всіх дорослих ОЗ, включно з випадками нейрогенного заїкання внаслідок лЧМТ та психогенного заїкання, зокрема внаслідок ПТСР.
▪️Автори описують негативний досвід соціальної взаємодії через заїкання як «травму з маленької літери», яка однак є повторюваною і частою. Вона може призводити до проявів дисоціації під час заїкання, причому частота дисоціації корелює із розвитком уникання.
▪️EMDR є ефективною не лише у роботі з ПТСР або так званими «травмами з великої літери», вона також ефективна у вирішенні відносно незначних психологічно травмуючих подій, які можуть повторюватися з кумулятивним негативним впливом.
▪️Дослідження довели ефективність EMDR у терапії
▫️соціальної тривоги
▫️тривоги через публічні виступи
▫️низької самооцінки
▫️тривожного емоційного досвіду
▫️сорому — усіх стресових переживань, з якими часто стикаються ОЗ.
📌 Хоча EMDR не може усунути порушення неврологічного чи фізіологічного характеру, EMDR, безсумнівно, може зменшити почуття сорому, соціальної тривоги та уникання.
▪️Автори відзначають необхідність проведення масштабних досліджень EMDR у терапії ОЗ, однак, спираючись на літературу та власний досвід, наводять певні рекомендації щодо 8 фаз терапевтичного процесу.
▪️Фаза 1. Збір анамнезу та планування терапії.
▫️Окрім безпосередньо проблем, які становлять запит ОЗ, терапевту слід детально розглянути травматичний досвід, пов'язаний із заїканням (який може включати інтрузивні спогади щодо епізодів заїкання та уявлення про майбутні проблемні ситуації) та сформовані дезадаптивні стратегії і переконання щодо власного тіла.
▫️Оцінка факторів безпеки, включаючи стабільність клієнта, здатність до регуляції, проблеми зі здоров’ям і поточні життєві обмеження, також є важливою частиною Фази 1. Клієнти повинні бути в змозі протистояти інтенсивним емоціям.
▫️Оскільки будь-яка соціальна взаємодія може бути стресовою, а ОЗ також можуть перебувати в режимі гіперпильності, очікуючи на осуд терапевта, для терапевта вкрай важливо бути уважним і терплячим, щоб побудувати міцні та безпечні терапевтичні стосунки.
▫️Хоча плавне мовлення може бути мрією ОЗ, це не є реалістичною ціллю для EMDR-терапії.
▪️Фаза 2. Підготовка
▫️Оскільки фізіологічне збудження часто посилює заїкання, допомога ОЗ у регулюванні афекту та розслабленні може бути корисною.
▫️Рекомендовано оцінювати рівень дисоціації при роботі з ОЗ.
▫️Допомога ОЗ у відновленні їхніх стосунків зі своїм тілом також буде важливою частиною терапії.
(Продовження у наступному дописі)
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням